Постанова 4855 № 320/1501/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1501/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Аліменка В.О. та Файдюка В.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІРКОНД ЛТД» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України, в якому просив: - визнати протиправними дії ДПС України щодо зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ «АІРКОНД ЛТД» від 26.09.2023 №13 та від 27.09.2023 року №16; - визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.10.2023 №9782618/44660028 та №9782619/44660028, прийняті комісією ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; - зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладну №13 від 26.09.2023 та №16 від 27.09.2023, подані ТОВ «АІРКОНД ЛТД» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням, ГУ ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що документи були подані позивачем не у повному обсязі, внаслідок чого Комісією правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що ним було подано всі необхідні документи, які витребовувались контролюючим органом, внаслідок чого були наявні підстави для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних. ДПС України відзив на апеляційну скаргу не подавала. В суді першої інстанції позиція ДПС України обґрунтовувалась тим, що надані позивачем копії документів були складені з порушенням законодавства, а саме: додаткові документи надано не в повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві, є платником податку на додану вартість. 21 вересня 2023 року між ТОВ «АІРКОНД ЛТД» (Постачальник) та ТОВ «ОСТРІВ КОМФОРТУ» (Покупець) укладено договір поставки №АЛ-23-0021, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність (повне господарське володіння) Покупцю обладнання виробництва компаній DAIKIN (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити Товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором (а.с.130-133 т.1). ТОВ «АІРКОНД ЛТД» 21.09.2023 виставлено рахунок №АЛ-23-0021 ТОВ «ОСТРІВ КОМФОРТУ» на суму 812604,84 грн за товар (а.с.134 т.1). 26.09.2023 ТОВ «ОСТРІВ КОМФОРТУ» здійснена часткова попередня оплата на суму 406302,42 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №3443 (а.с.135 т.1). Згідно з платіжною інструкцією №3459 від 27.09.2023 ТОВ «ОСТРІВ КОМФОРТУ» провів другу частину оплати рахунку на суму 406302,42 грн (а.с.138 т.1). За наслідок надходження коштів на рахунок, позивачем складено та направлено на реєстрацію податкові накладні №13 від 26.09.2023 та №16 від 27.09.2023 на суму 406302,42 грн, т.ч. ПДВ 67717,07 грн, кожна (а.с.136-137, 139-140 т.1). Проте, реєстрацію вказаних накладних було зупинено з підстав того, що обсяг величини постачання товару/послуги 7411, 8537 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.145-146 т.1). TOB «АІРКОНД ЛТД» було направлено до контролюючого органу пояснення з копіями відповідних документів на підтвердження господарських операцій (а.с.158-160 т.1). 18.10.2023 Комісією ГУ ДПС у м.Києві направлено позивачу повідомлення №9746560/44660028 та №9746561/44660028, в яких зазначено про необхідність подання додаткових документів, оскільки: відсутні відомості про об`єкти оподаткування звіт за формою 20-ОПП не подано; відсутні докуименти з постачальниками щодо придбання всієї номенклатури товару, що реалізується (документи надано частково); відсутні документи щодо транспортування товару; відсутні документи щодо наявності у штаті достатньої кількості трудового ресурсу, необхідного для забезпечення діяльності підприємства (а.с.162-167 т.1). Позивачем подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що форма 20-ОПП була подана і долучено первинні документи щодо придбання реалізованого товару, штатні розписи та договори, за якими здійснювалось транспортування товару (а.с.168-169 т.1). 25.10.2023 Комісією ГУ ДПС у м.Києві прийняті рішення №9782618/44660028 та №9782619/44660028 про відмову в реєстрації наведених податкових накладних в ЄРПН (а.с.171-174 т.1). Причиною прийняття наведених рішень визначено надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. В графі «додаткова інформація» вказано додаткові документи надано не в повному обсязі. За результатами оскарження вказаних рішень в адміністративному порядку, рішеннями Комісії центрального рівня від 15.11.2023 №79317/44660028/2 та №79318/44660028/2 в задоволенні скарг відмовлено (а.с.175-188 т.1). Вважаючи рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачами не обґрунтовано мотивацію підстав та причин віднесення операцій за спірними податковими накладними до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання документів, які, як свідчать матеріали справи, були надані, такі рішення не узгоджуються з вимогами нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик. Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп.«а» або «б» п. 185.1 ст. 185, пп.«а» або «б» п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520), відповідно до п.4 якого у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. У відповідності до вимог п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: 1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; 2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; 3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. В той же час, незважаючи на подання позивачем у передбаченому законодавством порядку відповідного повідомлення та письмових пояснень, разом із підтверджуючими документами, які на переконання суду, в повній мірі доводять наявність підстав для подання та реєстрації податкових накладних, приймаючи оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, контролюючим органом не наведено жодних мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, комісією не було з`ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу і наявності підстав для здійснення відповідного коригування кількісних і вартісних показників. Оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. В графі «додаткова інформація» вказано додаткові документи надано не в повному обсязі. В той же час, у вказаних рішеннях не зазначено, які конкретно документи не були подані позивачем, а також не вказано, які саме документи були складені з порушенням вимог законодавства, і в чому такі порушення виявилися. При цьому, саме твердження «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства» не може бути мотивовано тим, що «додаткові документи надано не в повному обсязі», оскільки такі обґрунтування є взаємовиключними. Таким чином, всупереч визначеній у вказаних рішеннях підстав для їх прийняття, податковим органом не наведено жодного порушення норм матеріального права і не зазначено, яких саме визначених законодавством документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної чи в чому саме їх недоліки. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та від 10 серпня 2022 року у справі №420/937/20, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. З оскаржуваного рішення неможливо встановити, яких саме документів не було надано позивачем, або в чому була їх дефектність та чому подані документи не дають можливості провести реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано жодних доказів наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень, а саме не доведено, в чому саме виявилась недостатність поданих позивачем документів для прийняття рішення про реєстрацію складеної позивачем податкової накладної. В рамках даної справи спірним є саме питання правомірності прийнятих Комісією рішень про відмову в реєстрації поданих позивачем податкових накладних в ЄРПН та їх відповідність критеріям рішень суб`єкта владних повноважень, в той час, як підтвердження факту здійснення господарських операцій та правомірність їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку має бути предметом перевірки суб`єкта господарювання, призначеної у відповідності до положень ПК України та не може бути встановлена на етапі прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС у м.Києві від 25.10.2023 №9782618/44660028 та №9782619/44660028 і зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні датою її подання на реєстрацію. Разом з тим, відповідно положень Порядок №1165 моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків відбувається автоматизовано. Пунктом 3 наведеного Порядку передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації). Відповідно до п.6 вказаного Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згідно з п.7, 8 вказаного Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Таким чином, зупинка реєстрації поданої суб`єктом господарювання податкової накладної відбувається в автоматизованому режимі без вчинення з боку контролюючого органу будь-яких дій. Відповідно до п.20.2 ст.20 ПК України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Отже, ДПС України не наділено відповідними повноваженнями щодо вчинення самостійних дій по зупиненню реєстрації податкових накладних. Зупинення реєстрації податкової накладної відбувається в автоматичному режимі, що не передбачає вчинення жодних дій, а факт відповідного зупинення підтверджується квитанціями від 09.10.2023 (а.с.145-146 т.1), в яких чітко зазначено, що документи були доставлені та збережені, однак реєстрація була зупинена. Відправником такої квитанції визначено саме Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України. Таким чином, оскільки ДПС України не вчиняло будь-яких самостійних дій з метою зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних, колегія суддів не вбачає жодних порушень прав позивача з боку ДПС України, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПС України щодо зупинення реєстрації податкових накладних є необґрунтованими, а тому суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, призвели до неправильного вирішення справи в частині, внаслідок чого колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в частині. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві задовольнити частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АІРКОНД ЛТД» про визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «АІРКОНД ЛТД» від 26 вересня 2023 року №13 та від 27 вересня 2023 року №16. Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «АІРКОНД ЛТД» від 26 вересня 2023 року №13 та від 27 вересня 2023 року №16 відмовити. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню Текст постанови складено 15 квітня 2026 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді В.О.Аліменко В.В.Файдюк