Постанова Київський апеляційний суд № 373/1292/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 373/1292/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/1996/2022 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г., при секретарі Кузьмич Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, треті особи: Київська обласна прокуратура, Печерський районний суд м. Києва про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду, за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2021 року, ухвалені під головуванням судді Реви О.І.,- встановив: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на свою користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 080 000 грн 00 коп. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2021 року позов задоволено. Стягнуто із Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 1 080 000 грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та прокуратури. Додатковим рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2021 року стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 25 076 грн 00 коп. судових витрат. В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України просить скасувати додаткове рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. У судовому засіданні представник прокуратури вимоги апеляційної скарги підтримала. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином. 13 червня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чичиркін А.О. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Відмовляючи у клопотанні про відкладення розгляду справи, колегія суддів виходила із того, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Чичиркіним А.О. не надано будь-яких доказів на підтвердження неможливості прибути у судове засідання, зокрема адвокатом не надано копію судової повістки про його виклик у судове засідання, на яке він посилається. Крім того колегія суддів враховує, що попереднє судове засідання, яке призначене було на 16 лютого 2022 року, також відкладалось у зв`язку із клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Чичиркін А.О. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для стягнення судових витрат у розмірі 25 076 грн 00 коп., з яких 20 000 грн витрати на правничу допомогу та 5 076 грн витрати на проведення експертизи. Проте повністю з такими висновками суду погодитися не можна. Ухвалюючи додаткове рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема судом не було повідомлено відповідачів про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення та не надано можливість відповідачам подати заперечення щодо визначеного у заяві розміру витрат на правничу допомогу. Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ОСОБА_2 надано: договір про надання правової допомоги 023/ЦП від 28 вересня 2020 року; додаткова угода № 1 від 28 вересня 2020 року; акт виконаних робіт від 09 листопада 2021 року; рахунок на оплату № 31 від 24 березня 2021 року. Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 від 28 вересня 2020 року, розмір оплати послуг становить фіксовану суму, що обумовлена сторонами та дорівнює 20 000 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Заперечуючи проти стягнення судових витрат, Державна Казначейська служба зазначила, що судом першої інстанції не взято до уваги, що предмет спору в даній справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, колегія суддів вважає, що зазначені представником ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн 00 коп. є завищеними та необґрунтованими. При цьому колегія суддів враховує, що представником не надано детального опису послуг із визначенням часу, який було витрачено на надання послуг. Враховуючи вищенаведене, на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн 00 коп. Витрати на оплату експертизи у розмірі 5 076 грн стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають, оскільки суд, при вирішенні спору, не бере до уваги висновки експерта. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду від 12 листопада 2021 року слід змінити, зменшивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу з 25 076 грн 00 коп. до 5 000 грн 00 коп. Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити частково. Додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2021 року змінити зменшивши розмір судових витрат з 25 076 грн 00 коп. до 5 000 грн 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2022 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.В. Кулікова С.Г. Музичко