Постанова Київський апеляційний суд № 2603/7841/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №2603/7841/12 Головуючий у І інстанції - Лісовська О.В. апеляційне провадження №22-ц/824/1417/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Гуля В.В., суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С., за участю секретаря Линок В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2021 року у справі за заявою представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за договором кредит,- встановив: 22.07.2021 року представник АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа, мотивуючи це тим, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.05.2013 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 736111,37 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219,00 грн. На виконання зазначеного рішення 26.09.2013 Деснянським районним судом м. Києва видано два виконавчі листи №2-208/2013 стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказані виконавчі листи було пред`явлено стягувачем на примусове виконання, зокрема, виконавчий лист стосовно ОСОБА_2 було пред`явлено до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві. 28.07.2020 представником АТ «Універсал Банк» до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було направлено запит про надання інформації стосовно стану виконавчого провадження та направлення постанови про відкриття виконавчого провадження. У відповідь на заяву Банку Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві листом від 18.08.2020 №37587-Н повідомив, що 10.06.2016 державним виконавцем відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на дату винесення постанови) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копію якої разом з оригіналом виконавчого документу направлено до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві. Повторно на виконання даний виконавчий документ не надходив. У відповідь на направлену повторно заяву Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві листом від 17.06.2021 №54096 повідомив наступне, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження за параметрами ПОШУКУ: П.І.Б. боржника та номер виконавчого документу встановлено, що виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 станом на 17.06.2021 на виконанні у Відділі не перебуває. Станом на 19.07.2021 місцезнаходження виконавчого листа №2-208/2013 Банку невідоме, в матеріалах наглядової справи оригінал виконавчого листа та документи, які б свідчили про його повернення стягувачу - відсутні, що підтверджується відповідним Актом про проведення перевірки оригіналів документів. На підставі викладеного, ТОВ «Вердикт Капітал» просить суд видати дублікат виконавчого листа про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості та поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа. Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2021 року у задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за договором кредиту - відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою Акціонерне товариство «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу суду скасувати і їхню заяву задовольнити. ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила справу направити до господарського суду, посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.10.2021 року за її заявою у справі № 910/16058/21 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, тому відповідно до ст. 7 КУзПБ усі спори має вирішувати цей суд. Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарга, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.05.2013 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 736111,37 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219,00 грн. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.07.2013 року заяви відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 20.05.2013 року залишено без задоволення. На виконання зазначеного рішення 26.09.2013 Деснянським районним судом м. Києва видано два виконавчі листи №2-208/2013 стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13.04.2020 року відмовлено в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. про примусовий привід боржника. Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. від 11.05.2019 року відкрито виконавче провадження №59089008 про солідарне стягнення на користь ПАТ «Універсал Банк» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 736111,37 грн., витрат по сплаті судового збору в розмірі 3219,00 грн. Відповідно до листа Деснянського РВ ДВС у м. Києві від 18.08.2020 №37587-Н повідомлено, що 10.06.2016 державним виконавцем відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на дату винесення постанови) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копію якої разом з оригіналом виконавчого документу направлено до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві. Згідно листа Дніпровського РВ ДВС у м. Києві від 17.06.2021 №54096 повідомлено, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження за параметрами ПОШУКУ: П.І.Б. боржника та номер виконавчого документу встановлено, що виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 станом на 17.06.2021 на виконанні у Відділі не перебуває. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив з того, що звернувшись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, заявником не надано доказів того, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист - не виконано; не доведено, що не проведено стягнення з боржників за виконавчим листом, дублікат якого заявник просить видати; не надано докази, коли та з яких підстав виконавче провадження відносно ОСОБА_2 завершено. Крім того, як вбачається з матеріалів справи виконавче провадження №59089008 з примусового виконання виконавчого листа №2-208/2013 р. від 26.09.2013 року, виданого Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 736111,37 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3219, 00 грн. перебуває на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. Проте такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного. Згідно матеріалів справи Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання за заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.05.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заяви Банк посилається на те, що 26.09.2013 Деснянським районним судом м. Києва видано два виконавчі листи №2-208/2013 стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 736 111,37 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3219,00 грн. Вказані виконавчі листи було пред`явлено Стягувачем на примусове виконання, зокрема, виконавчий лист стосовно ОСОБА_2 було пред`явлено до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві. Однак, про результат подальших проведених виконавчих дій Стягувач не повідомлявся. 28.07.2020 року представником АТ «Універсал Банк» до Деснянського районного відділу державно виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було направлено запит про надання інформації стосовно стану виконавчого провадження та направлення постанови про відкриття виконавчого провадження. У відповідь на заяву Банку Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві листом від 18.08.2020 №37587-Н повідомив, що 10.06.2016 державнимвиконавцем відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на дату винесення постанови) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копію якої разом з оригіналом виконавчого документу направлено до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві. Повторно на виконання даний виконавчий документ не надходив. 23.09.2020 рокупредставником Акціонерного товариства «Універсал Банк» до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було направлено заяву про надання інформації щодо перебування виконавчого листа №2-208/2013 стосовно ОСОБА_2 на виконанні. Однак, відповідь на вказану заяву від Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві на адресу Банку не надійшла. 07.06.2021 представником Акціонерного товариства «Універсал Банк» до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було повторно направлено заяву за вих.. №3605 про надання інформації щодо перебування виконавчого листа №2-208/2013 стосовно ОСОБА_2 на виконанні. У відповідь на направлену повторно заяву Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві листом від 17.06.2021 №54096 повідомив наступне, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження за параметрамипошуку; П.І.Б. боржника та номер виконавчого документу встановлено, що виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 станом на 17.06.2021 на виконанні у Відділі не перебуває. Станом на теперішній час місцезнаходження виконавчого листа №2-208/2013 стосовно ОСОБА_2 Банку невідоме, в матеріалах наглядової справи оригінал виконавчого листа та документи, які б свідчили про його повернення стягувачу - відсутні, що підтверджується відповідним актом про проведення перевірки оригіналів документів, який було додано до заяви. Окрім того, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Однак, вищевказана постанова про закінчення виконавчого провадження, не була надіслана державним виконавцем Стягувачу, у зв`язку з чим Банку не могло бути відомо про її наявність. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви Банку у видачі дублікату виконавчого листа дійшов помилкового висновку про відсутність вини з боку державної виконавчої служби у втраті виконавчого документа. Факт належного виконання державним виконавцем своїх обов`язків відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, направлення в строки, встановлені даним законом, постанови про закінчення виконавчого провадження, жодним чином не підтверджені відділом ДВС у відповідях на запити про хід виконавчих проваджень не надано будь-яких доказів направлення вказаного документу на адресу стягувача (реєстрів про відправлення простої поштової кореспонденції, чеків тощо). Проте згідно Закону України «Про виконавче провадження» саме Державна виконавча служба зобов`язана була надіслати стягувачу постанову про закінчення виконавчого провадження. І вказаного обов`язку ДВСне може не дотримуватись лише на підставі того, чи використовує стягувач своє право на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження чи ні. Твердження суду про те, що заявником не надано докази, коли та з яких підстав виконавче провадження відносно ОСОБА_2 завершено не відповідає дійсності з огляду на наступне. До заяви про видачу дублікату та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання було додано лист Деснянського районного відділу державної виконавчої служби від Києві від 18.08.2020 №37587-Н де було повідомлено, що 10.06.2016 державним виконавцем відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на дату винесення постанови) винесено постанову прозакінчення виконавчого провадження, копію якої разом з оригіналом виконавчого документу направлено до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві. Також до заяви було додано лист Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби від 17.06.2021 №54096 повідомив наступне, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження за параметрами пошуку: П.І.Б.боржника та номер виконавчого документу встановлено, що виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 станом на 17.06.2021 на виконанні у Відділі не перебуває. Таким чином, Банком було надано докази того, коли та з яких підстав виконавче провадження стосовно ОСОБА_2 завершено. Твердження суду, щодо того, що заявником не надано доказів того, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист - не виконано не відповідає дійсності з огляду на наступне. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва встановлено, що з матеріалів справи вбачається виконавче провадження №59089008 з примусового виконання виконавчого листа №2-208/2013 виданого 26.09.2013 Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 736 111,37 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3219,00 грн. перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. Вказане виконавче провадження досі активне, тому рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист не виконано. Отже, враховуючи ненадходження до стягувача постанови про закінчення виконавчого провадження винесеної Деснянським районним відділом державної виконавчої служби від 10.06.2016, у Банку не було підстав вважати, що виконавчий лист не перебуває на виконанні, а тому строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин, і саме з підстав неналежного направлення даного виконавчого документа відділом ДВС до іншого відділу, наслідком чого стала втрата виконавчого листа. Виходячи з вищевикладеного, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 ЦПК питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, підставою для пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання стало саме неналежне виконання працівниками державної виконавчої служби покладених на них Законом України «Про виконавче провадження» обов`язків щодо виконання судових рішень та своєчасного повідомлення сторін виконавчого провадження про вчинювані процесуальні дії. Наразі з матеріалів справи та наданих відповідей Деснянського районного відділу державної виконавчої служби та Дніпровського районного відділу державною виконавчою службою, вбачається, що виконавчий лист №2-208/2013 був втрачений під час пересилання кореспонденції між двома органами ДВС, а тому є поважною підставою видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Враховуючи вищевикладене, на даний час АТ «Універсал Банк» позбавлений можливості на виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.05.2013 по цивільній справі №2603/7841/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 736 111,37 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3219,00 грн. Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. З ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковий характер судового рішення, яке ухвалюється іменем України, підкреслює авторитет судової влади, оскільки жодне рішення інших органів не може прийматись іменем України. Вимога про ухвалення судових рішень іменем України випливає з теорії поділу влади, згідно з якою судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і, відповідно, їх виконання має бути гарантовано державою. Саме тому обов`язковість судових рішень забезпечується державою. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а судовий захист неможливо повноцінно здійснити без обов`язковості виконання судових рішень. Відповідно до рішення КСУ № 3-рп/2003 від 3 січня 2003 р. правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах, яке неможливе без виконання судового рішення в різних видах судочинства. Таким чином, судове рішення - це офіційний документ суду юрисдикційного характеру, яким закінчується розгляд справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції або ВС, що є найважливішим актом правосуддя, прийнятим на захист прав і свобод людини, правопорядку та принципу верховенства права. Судові рішення, якими закінчується розгляд справи в судах, ухвалюються іменем України. Ухвалене іменем України судове рішення сприймається як воля держави, а вирок визнається засудженим як правова оцінка державою його діяння. Суть принципу обов`язковості судових рішень полягає в такому: а) судове рішення, що набрало законної сили, повинно виконуватись усіма суб`єктами, прав яких воно стосується; б) судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України; в) у випадку відмови від добровільного невиконання судового рішення воно може бути виконано компетентними органами в примусовому порядку. Виконання судових рішень в усіх видах судочинства є окремою та самостійною стадією провадження. Для цього існує інститут звернення судового рішення до виконання, якщо воно не виконано добровільно. Звернути рішення до виконання - це звернутись до суду першої інстанції з заявою про видачу виконавчого документа. Крім того, в усіх видах судочинства існує інститут судового контролю, суть якого полягає в тому, що органи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, що постановив судове рішення, про його виконання. Законодавство передбачає таку форму судового контролю за виконанням судового рішення, як оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності посадових осіб виконавчої служби. Питання незадовільного стану виконання судових рішень в Україні було предметом неодноразового розгляду скарг проти нашої держави в ЄСПЛ. Ця ситуація зумовила прийняття міжнародною судовою установою рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». Наслідком виконання зазначеного «пілотного» рішення стало прийняття Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI від 5 червня 2012 р., який встановлює гарантії держави, щодо виконання судових рішень. Держава встановлює особливості і гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. З прийняттям Закону до ст. 382 КК України, що встановлює відповідальність за невиконання судового рішення, були внесені зміни, які посилили відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або за перешкоджання їх виконанню, розширено коло суб`єктів цього злочину. Зокрема, умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Таким чином, законодавець визначив суб`єктом злочину за ч. 1 ст. 382 КК особу, яка повинна за судовим рішенням вчинити певні дії або виплатити певну компенсацію, але ухиляється від цього чи перешкоджає виконанню судових рішень. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»), Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Згідно п. 17.4 Перехідних Положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Беручи до уваги ту обставину, що виконавчий лист був втрачений не з вини стягувана, а під час пересилання виконавчого листа між двома відділами державної виконавчої служби та поважність причин пропуску строку, суд вважає, що є всі підстави для задоволення даної заяви. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 376 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа №2-208/2013 задовольнити. При цьому заява ОСОБА_1 про направлення справи до господарського суду не підлягає задоволенню, оскільки в цій справі спір вже вирішений по суті і зазначені в заяві підстави не перешкоджають вирішення даного процесуального питання. Керуючись ст.ст.7,367,369,374,376,381,382,389 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити. Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 29 липня 2021 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення. Заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа №2-208/2013 задовольнити. Видати дублікат виконавчого листа №2-208/2013 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 736 111,37 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3219 грн. стосовно ОСОБА_2 . Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-208/2013 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 736 111,37 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3219 грн стосовно ОСОБА_2 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий В.В. Гуль Судді Ю.О. Матвієнко Я.С. Мельник