Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/5673/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/5673/21 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Дата і місце ухвалення: 17.12.2021р., м. Херсон Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Ступакової І.Г. суддів - Бітова А.І. - Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області з не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; - зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019р. на підставі довідки від 09.08.2021р. №9/3-1213 з розрахунку 86% грошового забезпечення без обмеження розміру пенсії максимальним та з обов`язковою доплатою 2 000,00 грн. згідно постанови КМУ №713, відповідно до Закону №2262-ХІІ та постанови КМУ №704, з урахуванням виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Отримавши в Херсонському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки довідку від 09.08.2021р. №8/1/1213 про грошове забезпечення станом на березень 2019 року ОСОБА_1 подав її до ГУ ПФУ в Херсонській області для здійснення перерахунку його пенсії. Однак, листом від 22.09.2021р. територіальний орган ПФУ відмовив ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку його пенсії з 01.04.2019р. на підставі вказаної довідки з розрахунку 86% грошового забезпечення без обмеження розміру пенсії максимальним та з обов`язковою доплатою 2 000,00 грн. згідно постанови КМУ №713. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки ГУ ПФУ в Херсонській області не враховано висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 та рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області з не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зобов`язано ГУ ПФУ у Херсонській області здійснити з 01 квітня 2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.08.2021р. №8/1-1213 без максимального обмеження розміру пенсії з урахуванням виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ГУ ПФУ в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454,00 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на не повне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення від 17.12.2021р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що обмеження максимального розміру пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XIІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, встановлено статтею 2 Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Вказана норма втратила чинність лише в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI, як така, що є неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013р. А відтак, ст.2 Закону №3668-VI поширюється на всі види пенсій, окрім тих, хто отримує щомісячне довічне грошове утримання на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Також апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам ГУ ПФУ в Херсонській області щодо пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, із вимогою щодо здійснення перерахунку його пенсії з 01.04.2019р. ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Херсонській області, в якому зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р. у справі №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XIІ в редакції Закону України від 24.12.2015р. №911-VII. Буквальне розуміння вказаного рішення КСУ дає підстави стверджувати, що у Законі №2262-XIІ відсутня ч.7 ст.43. Позивач вважає необґрунтованими посилання апелянта на пропуск ним строку звернення до суду та зазначає, що перерахунок пенсій, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсій, проводиться з дати виникнення права на перерахунок без обмеження будь-яким строком. Поряд з цим, ОСОБА_1 просить частково задовольнити апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Херсонській області, скасувати рішення від 17.12.2021р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог з ухваленням в цій частині нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є військовим пенсіонером, якому з 01.05.2016р. була призначена пенсія за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) у розмірі 86% грошового забезпечення. На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.07.2021р. по справі № 540/2603/21 Херсонським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки виготовлено довідку №8/1/1213 від 09.08.2021р. про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019р. за відповідною посадою начальник 3 відділу - оперативного та територіальної оборони - заступник військового комісара з територіальної оборони Херсонського обласного військового комісаріату, яку ОСОБА_1 займав на день звільнення зі служби 22 лютого 2002 року, в якій зазначено наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6770,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням полковник - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 4125,00 грн.; надбавка за особливо важливі завдання (65%) - 8043,75 грн.; надбавка за роботу з таємними документами (15%) - 1015,00 грн.; премія (35%) - 2369,50 грн. ОСОБА_1 11.08.2021р. на адресу ГУ ПФУ в Херсонській області було подано заяву про перерахунок пенсії з 01.04.2019р. з урахуванням складових грошового забезпечення, зазначених в довідці Херсонського територіального центру комплектування та соціальної підтримки №8/1/1213 від 09.08.2021р., з розрахунку 86% грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром. Листом за №6998-6298/С-03/8-2100/21 від 22.09.2021р. ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило позивача, що 21.02.2018р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», у зв`язку з чим Міністерство соціальної політики України листом від 26.02.2018р. №3590/0/12- 18/21 повідомило Пенсійний фонд України про підстави проведення у 2018 році перерахунку пенсій, призначених за нормами Закону №2262. На виконання пункту 1 Постанови КМУ №103 пенсію ОСОБА_1 було перераховано з суми грошового забезпечення, визначеного відповідно до Постанови №704 (за трьома складовими), на підставі відповідної довідки Херсонського обласного військового комісаріату. Разом з тим, 05.03.2019р. набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018р. по справі №826/3858/18, яким було визнано протиправними та нечинними, зокрема, пункти 1, 2 Постанови КМУ №103. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, які передбачають проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, після дати набрання судовим рішенням законної сили не приймалося. Крім того, ГУ ПФУ в Херсонській області зазначило, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08.07.2021р. по справі №540/2603/21 на Головне управління жодних зобов`язань не було покладено. Стосовно вимоги провести перерахунок пенсії в розмірі 86% сум грошового забезпечення, то відповідач зазначив, що наразі є чинною норма статті 13 Закону №2262-ХІІ, якою встановлено обмеження максимального відсотка сум грошового забезпечення при обчисленні розміру пенсії за вислугу років показником 70%. Щодо обмеження максимального розміру пенсії проінформовано, що обмеження максимального розміру пенсії введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ). Згідно абзацом 1 пункту 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VІ обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668). Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області з не проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №8/1/1213 від 09.08.2021р. ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції дійшов висновку, що починаючи з 05.03.2019р. (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Відтак, перерахунок пенсій не проведений з вини органів Пенсійного фонду України провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.04.2019р. без обмеження строком. Також, суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2019р. без обмеження максимального розміру пенсії, зазначивши, що положення ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016р. по справі №7-рп/2016. Поряд з цим, суд не знайшов правових підстав для задоволення позову в частині вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% грошового забезпечення, посилаючись на те, що довідка Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №8/1/1213 від 09.08.2021р. не містить відсоткового значення розміру грошового забезпечення. Також, судом відмовлено в частині вимог позову про зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019р. з обов`язковою доплатою 2000,00 грн., передбаченою постановою КМУ №713, зазначивши, що вказана постанова КМУ застосовується з 01.07.2021р. та її вимоги виконано ГУ ПФУ в Херсонській області. Оскільки зазначене рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову не оскаржено ОСОБА_1 в апеляційному порядку, тому, на підставі ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ в Херсонській області. Зміст апеляційної скарги відповідача зводиться лише до висловлення ГУ ПФУ в Херсонській області незгоди з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання територіальний орган ПФУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без максимального обмеження її розміру пенсії. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта у відповідній частині виходячи з наступного. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011р., який набрав чинності 01.10.2011р., у статті 43 Закону №2262-ХІІ, зокрема, частину п`яту викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Законом України від 24.12.2015р. №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності 01.01.2016р.) у Законі №2262-ХІІ частину п`яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень». Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення другого речення частини п`ятої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону №2262-XII зі змінами у взаємозв`язку з пунктом 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII. У рішенні від 20.12.2016р. №7-рп/2016 Конституційним Судом України зазначено, що відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12 квітня 2016 року №1080-VIII статтю 43 Закону №2262-ХІІ після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв`язку з чим частина п`ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті, що не перешкоджає проведенню її перевірки на відповідність Конституції України (конституційність). Так, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII внесені зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у ч.7 ст.43 слова і цифри «у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Проте, на момент набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, а саме станом на 01.01.2017р., ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, до якої вносилися вказані зміни, була визнана 20.12.2016р. Конституційним Судом України неконституційною, а тому повністю втратила чинність, отже зазначені зміни не можуть створювати будь-яких правових наслідків. Набуття чинності з 1 січня 2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII не викликає автоматичного відновлення дії ч.7 ст.43 Закону №2262-XII. Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 20.12.2016р. є такими, що втратили чинність. Це означає, що стаття 43 Закону №2262-ХІІ не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, що повністю спростовує висновки суду першої інстанції щодо застосування наведених норм матеріального права. Посилання апелянта на норми статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011р. є безпідставним, оскільки норма ст.2 вказаного Закону в частині обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, є абсолютно тотожною нормі ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, яка вже визнана такою, що суперечить Конституції України та, відповідно, не підлягає застосуванню. Колегія суддів наголошує, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016р. №7-рп/2016, а саме з 20.12.2016р. по теперішній час в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося. Однак, відповідач свідомо ігнорує рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, яким безпосередньо надається оцінка неконституційності правових норм, якими обмежуються права осіб, звільнених з військової служби, щодо їх пенсійного забезпечення, зокрема визнається неконституційним обмеження розміру пенсій таких осіб. Правова позиція суду у даній справі цілком відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, викладеним, зокрема, у постановах від 05 лютого 2020 року у справі №815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19. Що стосується доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду та, відповідно, про необхідність залишення заявленого позову без розгляду, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, особа може звернутися до адміністративного суду з позовом протягом шести місяців з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, якщо інший строк звернення до суду не встановлено законом. При цьому, згідно ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020р. у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Враховуючи, що позивач дізнався про порушення свого права з листа ГУ ПФУ в Херсонській області від 22.09.2021р., яким відмовлено йому у перерахунку пенсії, а до суду звернувся з даним позовом 27.09.2021р., тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не пропущено строк звернення до суду. А відтак, підстави для залишення заявленого позову без розгляду відсутні. Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги ГУ ПФУ в Херсонській області та скасування рішення суду від 17.12.2021р. колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 20 червня 2022 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук