Постанова 4821 № 709/1365/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/232/22 Справа № 709/1365/21 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у І інстанції Левченко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2022 року м.Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Солода В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,- в с т а н о в и в: Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 14 жовтня 2021 року о 23:52 в с.Москаленки по вул.Шкільна керував автомобілем ВАЗ-21053 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер» та в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5. ПДР України, за що ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 травня 2022 року скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі апелянт посилаючись на те, що 14.10.2021 близько 18:00 год. він надав знайомому ОСОБА_2 у користування свій автомобіль ВАЗ-21053 д.н.з. НОМЕР_2 , яким останній керував та залишив його біля магазину по вул.Шевченка у с.Москаленки. Про факт знаходження належного йому автомобіля, повідомив ОСОБА_3 . Близько 21:20 год. він прибув на вищевказане місце, де і побачив свій автомобіль. Від працівників він дізнався, що вони зупинилися поряд із вказаним автомобілем, оскільки він без будь-якого нагляду у вечірній час знаходився у незачиненому стані поряд з непрацюючим магазином. Зазначає, що зазначеним автомобілем він керував на вимогу поліцейських. При цьому він відмовився проходити тест на стан алкогольного сп`яніння, оскільки не довіряє приладу «Драгер» та на пропозицію поліцейських поїхати до медичного закладу сказав своє ствердне так, що готовий відвідати лікаря і здати аналізи. Вважає, що наявний у матеріалах справи відеозапис змонтований. Вказує, що підписувати протокол про адміністративне правопорушення він відмовився, оскільки не вчиняв ніякого правопорушення. При цьому, його не було відсторонено від керування транспортним засобом та те, що матеріали справи не містять направлення його на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 посилається на те, що він наполягав на проведенні фіксування судового засідання технічними засобами фіксації, однак судом цим вимогам не надано взагалі ніякої оцінки, а фіксування так і не забезпечено. Одночасно апелянт зазначає, що формальний, на його думку, підхід з розгляду даної справи підтверджується тим, що на 09:00 год. 12.05.2022 було призначено 3 справи одночасно, а засідання по його справі цього ж дня навіть не проводилося, а головуючим суддею лише повідомлено, що він вирішив притягнути його до відповідальності. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника ОСОБА_1 - Солода В.М. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП. Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 398981 від 14.10.2021, згідно якого, ОСОБА_1 14 жовтня 2021 року о 23:52 в с.Москаленки по вул.Шкільна керував автомобілем ВАЗ-21053 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер» та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - відеозапису, переглянутого в суді апеляційної інстанції. Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на те, що 14.10.2021 близько 18:00 год. він надав знайомому ОСОБА_2 у користування свій автомобіль ВАЗ-21053 д.н.з. НОМЕР_2 , тоді як зазначеним автомобілем він керував на вимогу поліцейських. Вважаю дані доводи неприйнятними, так як наявний у матеріалах справи відеозапис із портативного відеореєстратора поліцейського та із службового транспортного засобу, досліджені судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги, зазначені доводи апелянта спростовують. Із відеозаписів достовірно вбачається, що транспортним засобом ВАЗ-21053 д.н.з. НОМЕР_2 керував саме ОСОБА_1 , якого було зупинено працівниками поліції. Із відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я. Тобто, зазначений відеозапис підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, у суду апеляційної інстанції відсутні дані на підтвердження доводів ОСОБА_1 про те, що наявний у матеріалах справи відеозапис змонтований. Тоді як наявний у матеріалах справи відеозапис, який досліджений апеляційним судом, не дає підстав вважати, що він змонтований, з якого вбачається, що до складання протоколу про адміністративне правопорушення, зйомка велася безперервно. Неспроможними є доводи ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв ніякого правопорушення, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема, відеозаписом із службового транспортного засобу та із портативного відеореєстратора поліцейського. Безпідставними є доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять направлення його на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, так як направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння виписується поліцейським при проведенні відповідного огляду, тоді як ОСОБА_1 відмовився від його проведення. Доводи апелянта про те, його не було відсторонено від керування транспортним засобом, спростовуються даними відеозапису, з якого вбачається, що поліцейський зазначив ОСОБА_1 про те, що «подальший рух його заборонено», що свідчить про відсторонення останнього від керування транспортним засобом. Неприйнятними є доводи ОСОБА_1 про те, що він наполягав на проведенні фіксування судового засідання технічними засобами фіксації, однак судом цим вимогам не надано взагалі ніякої оцінки, а фіксування так і не забезпечено, оскільки фіксування за допомогою технічних засобів адміністративного провадження нормами КУпАП не передбачено. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що 12.05.2022 ОСОБА_1 в черговий раз у судове засідання місцевого суду не з`явився, направивши на електронну адресу суду клопотання, зокрема, щодо відкладення розгляду справи, в якому він також просив забезпечити фіксування судового засідання технічними засобами. Зазначеному клопотання ОСОБА_1 місцевим судом надана відповідна оцінка та яке залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також посилався на те, що 12.05.2022 засідання по його справі не проводилося, а головуючим суддею лише повідомлено, що він вирішив притягнути його до відповідальності. Вважаю зазначені доводи апелянта безпідставними, так як вони спростовуються змістом оскаржуваної постанови, з якої вбачається, що 12.05.2022 під час розгляду справи в судовому засіданні був присутній захисник ОСОБА_1 - Солод В.М. Дослідивши усі докази у справі і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена. Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів. З огляду на викладене, вважаю, що постанова Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 травня 2022 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в: Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба