Постанова Закарпатський апеляційний суд № 309/1375/22

Справа № 309/1375/22 Провадження № 33/4806/461/22 ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А про повернення апеляційної скарги 20.06.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув клопотання особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Хустського районного суду Закарпатської області від 28.04.2022. Цією постановою : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, мешканка АДРЕСА_1 , працююча медичною сестрою Хустської ЦРЛ, визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. З постанови судді від 28.04.2022 вбачається, що ОСОБА_1 02.04.2022 близько 16 год. 20 хв. в м.Хуст по вул.А.Волошина, керувала транспортним засобом марки «Фіат Браво» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер». Чим самим ОСОБА_1 порушила п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. На постанову судді Печениця М.В. 31.05.2022 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови судді від 28.04.2022 та закриття провадження у справі що за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Одночасно ОСОБА_1 порушила питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді. Клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді мотивувала тим, що вона судову повістку не отримувала, а наявна в матеріалах справи розписка про отримання судової повістки містить не її підпис, який до того ж виконаний тими ж чорнилами, що і текст самої розписки. Тому вважає, що вона не була належним чином повідомлена про дату і час судового засідання, а тому з поважних причин не могла оскаржити постанову судді першої інстанції в апеляційному порядку. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи наведені у клопотанні, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до п.8 ч.2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. -2- Процедура реалізації вказаної конституційної норми в даному випадку знаходить свій вираз у ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7та частиною першою статті 287цього Кодексу. Тобто, дана норма чітко пов`язує вирахування строку на апеляційне оскарження саме з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії. Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести особа, яка заявила таке клопотання. Крім того, відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо особа, яка подає апеляційну скаргу, у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які б унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. Матеріалами справи встановлено, що Хустським районним судом Закарпатської області постанова від 28.04.2022 була винесена за відсутності ОСОБА_1 . Також матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 належним чином повідомлялася судом першої інстанції про судове засідання, призначене на 28.04.2022, шляхом направлення судової повістки кур`єром суду за адресою вказаною ОСОБА_1 , як її місце проживання та зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 . Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 21.04.2022 за вказаною вище адресою фактичного місця проживання була отримана судова повістка, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки, на якій наявний підпис ОСОБА_1 (а.с.10), однак в судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, поважних причин неявки суду першої інстанції не повідомила і таких доказів не надала апеляційному суду. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 знала про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також, з наявного у матеріалах справи супровідного листа вбачається, що 02.05.2022 ОСОБА_1 надіслано копію оскаржуваної постанови (а.с.13). Однак ОСОБА_1 не вжила заходів щодо апеляційного оскарження постанови судді та подала апеляційну скаргу безпосередньо до суду першої інстанції лише 31.05.2022, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку з дня винесення постанови судді першої інстанції. -3- Доводи клопотання ОСОБА_1 про те, що на розписці про вручення судової повістки від 21.04.2022 міститься не її підпис, є необґрунтованими з таких підстав. Відповідно до положень ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. У разі ухилення від явки до суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, може бути піддана приводу лише для розгляду тих справ, у яких присутність особи є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП). Статтею 277-2КУпАП передбачено, що повістка, у якій зазначаються дата і місце розгляду справи, вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніше, ніж за 3 доби до дня розгляду. Проте вказана норма КУпАПне містить передбаченого порядку вручення судових повісток. Як зазначалось вище, судом першої інстанції за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_1 , яку остання вказала при запровадженні відносно неї справи про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 , направлено судову повістку про виклик до суду на 28.04.2022, яка була вручена кур`єром відділу поштового зв`язку під розписку ОСОБА_1 особисто 21.04.2022 (а.с.10). Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд також враховує і те, що ОСОБА_1 не надала апеляційному суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у розписці від 21.04.2022 про отримання судової повістки міститься не її підпис. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ч.2 ст.294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено. В апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено інших переконливих мотивів про поважність причин, які б позбавили ОСОБА_1 можливості оскаржити постанову суду в межах передбаченого законом строку, а тому підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд не вбачає. При цьому апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) сформульовану в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення. При прийнятті рішення про необхідність відмови ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, -4- відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що особою яка подала апеляційну скаргу не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску; що пропущений строк є значним; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Хустського районного суду Закарпатської області від 28.04.2022 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.30 КУпАП, щодо ОСОБА_3 залишити без задоволення, в поновленні цього строку відмовити. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, - ОСОБА_1 . Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: