LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852340/4339/21

від 16.06.2022 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 червня 2022 року м. Дніпросправа № 340/4339/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року в адміністративній справі № 340/4339/21 (суддя І інстанції Притула К.М. ) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач звернувся з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 квітня 2021 року № 0564499-2406-1127, № 0564500-2406-1127 та № 0564502-2406-1127 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особам, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» в сумі 12279,96 грн, 395,71 грн та 7016,55 грн відповідно. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року адміністративний позов задоволений повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно є власником частки 7/100 комплекса будівель № 88552735109 загальною площею 11576,2 кв. метрів за адресою АДРЕСА_1 ; комплекса будівель № 1414303335109 загальною площею 1418.20 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 ; гаража № НОМЕР_1 загальною площею 45.7 кв. метрів за м. Світловодськ Кіровоградської області. Відповідно до Рішення Світловодської міської ради від 30.01.2020 № 1933 на 2020 рік, ставка податку за 1 кв. метрів з 01.01.2020 складає для Будівель промисловості (125) 0,2 % розміру мінімальної заробітної плати (9,45 грн). Тому ОСОБА_1 (2918101911) нараховано: податок на нерухоме майно відмінне від земельного ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості відмінне від земельного ділянки за 2020 рік згідно ППР від 22.04.2021 № 0564502-2406-1127 на суму 7016,55 грн; податок на нерухоме майн: відмінне від земельного ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості відмінне від земельної ділянки за 2020 рік згідно ППР від 22.04.2021 № 0564502-2406-1127 на суму 7016,55 грн; податок на нерухоме майно відмінне від земельного ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості відмінне від земельного ділянки за 2020 рік згідно ППР від 22.04.2021 № 0564500-2406-1127 року на суму 395,71 грн. Позивач не надав інформації та документального підтвердження площі приміщень, яка відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В - F КВЕД ДК 009:2010. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ Позивач є фізичною особою-підприємцем (РНКОПП НОМЕР_2 ), зареєстрований 24.05.2021 № 2004460010002007959, платником єдиного податку. (а.с. 8-9) Згідно з договором купівлі продажу частки комплексу будівель від 24.07.2015 ОСОБА_1 належить наступне нерухоме майно: будівля ПРССУ (промислово-будівельна складська ділянка), площею 375,0 кв. метрів; будівля ПРССУ (промислово-будівельна складська ділянка), площею 156,3 кв. метрів; майстерня, площею 1145,7 кв. метрів; гаражі з майстернями, площею 272,5 кв. метрів. (а.с. 14-16, 17-18) За доводами позивача зазначені будівлі згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 відносяться до групи «будівлі промислові та склади» (код 125), заперечень чи спростувань цих відомостей від відповідача суду не надавалось. Ці будівлі використовуються позивачем у підприємницькій діяльності за КВЕД: 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (основний); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; 38.31 демонтаж (розбирання) машин і устаткування (38.31). (а.с. 41-55) На підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, та п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено на ім`я позивача податкові повідомлення-рішення від 22 квітня 2021 року № 0564499-2406-1127, № 0564500-2406-1127 та № 0564502-2406-1127, яким визначено суми податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2020 року, в сумі 12279,96 грн, 395,71 грн та 7016,55 грн відповідно. (а.с. 10-12) Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне оподаткування наявного у позивача часток нежитлових приміщень (будівлі) податком на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є протиправним з тих підстав, що воно, віднесено до класу Будівлі промислові та склади (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та використовується позивачем за сільськогосподарським призначенням. Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів про те, що позивач згадані приміщення здає в оренду, лізинг, позичку тощо. Натомість, позивачем підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи, що дані об`єкти нерухомого майна використовуються ним у його господарській діяльності як суб`єкта підприємницької діяльності НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Статтею 266 Податкового Кодексу України визначено платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об`єкти оподаткування, базу оподаткування, а також пільги із сплати цього податку. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового Кодексу України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового Кодексу України, об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка. Згідно з пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового Кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 пп. 266.5 ст. 266 Податкового Кодексу України). За змістом п. 266.7 ст. 266 Податкового Кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Відповідно до ст. 10 Податкового кодексу (далі ПК) України податок на майно належить до місцевих податків. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно та в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). За приписами п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень. При цьому приписами п. 12.4 ст. 12 ПК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, крім іншого: 12.4.1 встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом; 12.4.2 визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу; 12.4.3. прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду. Апелянт в обґрунтування правомірності прийнятого рішення посилається на рішення Світловодської міської ради від 30.01.2020 № 1933, відповідно до якого ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 01.01.2020 складає за 1 кв. метр для Будівель промислоості (125) 0,2 % розміру мінімальної заробітної плати (9,45 грн). (а.с. 81-84) Разом з тим, згідно з пп. «є» пп. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. За приписами п. 5.2 ст. 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. З огляду на вказане, враховуючи положення пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, колегія суддів зазначає, що приписами податкового кодексу чітко визначено, що будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зазначалось вище, податковим органом не заперечується, що належні позивачу будівлі відносяться до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Крім того, як правильно зазначив і суд першої інстанції, також відповідачем не надано доказів щодо здачі позивачем цих будівель в оренду, лізинг чи позичку, що унеможливлювало б застосування у спірних правовідносинах пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України. Водночас колегія суддів зазначає рішенням Світловодської міської ради від 30 січня 2020 року № 1933 фактично ставка податку за 1 кв. м з 1 січня 2020 року для Будівель промисловості (125) у 0,2 % розміру мінімальної заробітної плати (9,45 грн) застосована до нерухомості, яка відповідно до пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України взагалі не є об`єктом оподаткування. З огляду на викладене, при вирішенні спору застосуванню підлягає положення пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, а не рішення Світловодської міської ради від 30 січня 2020 року № 1933, оскільки зміст останнього суперечить приписам Податкового кодексу України. Отже, не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку, а тому податкові повідомлення-рішення від 22.04.2021 0564499-2406-1127, № 0564500-2406-1127 та № 0564502-2406-1127 підлягають скасуванню, як правильно вирішив суд першої інстанції. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову. За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Оскільки справа відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом. На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року в адміністративній справі № 340/4339/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»