Ухвала КЦС ВС № 207/3016/20

Ухвала 17 червня 2022 року м. Київ справа № 207/3016/20 провадження № 61-5012ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року в справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кам'янська міська рада в особі відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради, про захист права власності шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та вселення в житлове приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Кам'янська міська рада в особі відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради, приватний нотаріус Кам'янського міського нотаріального округу Кир'як Світлана Анатоліївна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця, переведення прав покупця та визнання права власності на квартиру, встановив: 03 червня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 квітня 2022 рокуу вищевказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне. У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження посилається на те, що копія оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції їй не надсилалась та була отримана нею від сина ОСОБА_3 лише 08 травня 2022 року, проте доказів на підтвердження наведеного не надає. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. За приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини третьої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення не дають достатніх підстав для визнання їх поважними. Заявником не долучено до касаційної скарги належного доказу щодо дати отримання копії постанови апеляційного суду. Також ОСОБА_1 не надано жодного доказу щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України, а із касаційної скарги неможливо встановити, чи був порушений апеляційним судом порядок вручення судового рішення. У зв`язку з тим, що наведені заявником підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази (супровідний лист про надсилання кореспонденції апеляційним судом, поштовий конверт, довідку суду апеляційної інстанції щодо дати отримання/неотримання ОСОБА_1 чи її представником копії повного тексту постанови від 19 квітня 2022 року тощо). Крім того, згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. У разі якщо у касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само із урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів. Заявником оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця, переведення прав покупця та визнання права власності на квартиру. ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом у березні 2021 року. Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з зустрічним позовом) судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908, 00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350, 00 грн), а за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908, 00 грн). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 270, 00 грн. За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. ОСОБА_1 у зустрічному позові заявляє дві вимоги немайнового характеру (про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця та про переведення прав покупця) та одну вимогу майнового характеру (про визнання права власності на квартиру). До касаційної скарги заявником додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2 600, 00 грн. Ураховуючи вимоги зустрічної позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання цієї касаційної скарги в частині оскарження вимог немайнового характеру за зустрічним позовом становить 3 632, 00 грн (2 270, 00 грн * 0,4 * 2 * 200 %). Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги в частині оскарження вимог немайнового характеру за зустрічним позовому розмірі 1 032, 00 грн (3 632, 00 грн - 2 600, 00 грн). Крім того, аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну зустрічного позову в частині вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, право власності на яке позивач за зустрічним позовом просила визнати за нею. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Тобто заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині зустрічних позовних вимог майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, зустрічна позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості нерухомого майна) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні зустрічної позовної заяви з урахуванням вартості майна, право власності на яке позивач просила визнати за нею. З огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір в частині оскарження вимог немайнового характеру за зустрічним позовом у розмірі 1 032, 00 грн, а в частині оскарження вимоги майнового характеру за зустрічним позовом заявнику слід самостійно відповідно до вимог закону визначити суму судового збору та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Проте в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підстави (підстав), передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав). З огляду на викладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), подати заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, а також доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у відповідному розмірі. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов