LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд760/24188/21

від 09.06.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи:760/24188/21 № апеляційного провадження: 22-ц/796/4058/2022 Головуючий у суді першої інстанції: Букіна О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Немировської О.В. суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І. секретар - Лащевська Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» - Голікової Оксани Володимирівни на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року, встановив: у вересні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов`язати відповідача АТ АБ «Укргазбанк» здійснити дії, необхідні для проведення реструктуризації зобов`язань за кредитним договором №188/2008 від 20 серпня 2008 року, укладеним між відповідачем та ОСОБА_2 , та надіслати їй інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведеної реструктуризації. Також позивач просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки, укладеним на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києвавід 13 жовтня 2021 року заяву було задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Не погоджуючись із ухвалою, представник відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалась на те, що 20 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 109 000 дол. США. Того ж дні між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належну їй квартиру АДРЕСА_1 . Вказувала, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 05 серпня 2020 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом його реалізації на публічних торгах, виконання рішення відстрочено до скасування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Позивач зазначала, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року було внесено зміни в Закон України «Про споживче кредитування» та передбачено обов`язкове проведення реструктуризації зобов`язань на вимогу позичальника. 24 червня 2021 позивач направила відповідачу відповідну заяву про проведення реструктуризації, однак відповіді не отримала, у зв`язку з чим звернулась до суду. В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач вказувала, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка є предметом іпотеки, може призвести до її реалізації, що порушить її права. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та існує реальна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам заявника. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з таких підстав. Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилалась на те, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки - належну їй квартиру АДРЕСА_1 , виконання рішення відстрочено до скасування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Вказувала, що оскільки дія мораторію припинилась, банк зможе звернути стягнення на квартиру, що утруднить виконання рішення суду. Разом з тим, зі змісту позовної заяви не вбачається, що ОСОБА_1 не було заявлено будь-яких вимог щодо нерухомого іпотечного майна. Так, позивачем було заявлено немайнову вимогу про зобов`язання відповідача здійснити всі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації зобов`язань за кредитним договором та надіслати їй інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації. В п. 4 постанови Пленуму ВС України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9 дано роз`яснення про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. В даному випадку позивачем не наведено ґрунтовних доводів про те, яким чином невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту утруднить виконання рішення суду про задоволення вимог немайнового характеру, постановленого за наслідками розгляду заявлених нею вимог. Крім того, посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» передбачено визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчих документів про стягнення грошових коштів та/або звернення стягнення на нерухоме майно внаслідок проведення реструктуризації, позивач не вказує у зв`язку з чим вона позбавлена можливості звернутись із відповідною заявою до суду в порядку ст. 432 ЦПК України з урахуванням положень Закону про те, що днем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором заяви про проведення реструктуризації. Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. В даному випадку арешт квартири, на яку було звернуто стягнення судовим рішення, може призвести до безпідставного зупинення його виконання та порушення прав інших осіб, тоді як позивач не позбавлена права доводити наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа, виданого на виконання відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, з підстав, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року. Положеннями ст. 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, судом першої інстанції було постановлено ухвалу про забезпечення позову за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» - Голікової Оксани Володимирівни задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києвавід 13 жовтня 2021 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про зобов`язання вчинити дії - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2022 року. Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»