Постанова Дніпровський апеляційний суд № 210/3867/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2190/22 Справа № 210/3867/19 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В, при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 06 травня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 29 березня 2007 року між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 3616-005/07Р (далі - кредитний договір), за умовами якого останній отримав грошові кошти у розмірі 60 800 (шістдесят тисяч вісімсот) дол. США для споживчих цілей. 31 травня 2017 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами №1, відповідно до якого право грошової вимоги за договором кредиту № 3616-005/07Р від 29 травня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 , договором іпотеки № 3616-005/07Р від 29 травня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 , договором поруки № 3616-005/07Р від 29 травня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» Станом на 14 червня 2019 року відповідачами належним чином не виконуються взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо сплати щомісячних внесків за кредитом та процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 360 809,25 грн., яку просило стягнути з відповідачів на свою користь. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 06 травня 2020 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором № 3616-005/07Р від 29 березня 2007 року у розмірі 360 809,25 грн. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду мотивовано наявністю підстав для задоволення позову, позивачем підтверджено факт невиконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором № 3616-005/07Р від 29 березня 2007 року, утворення у зв`язку з цим заборгованості, яка підлягає стягненню із відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який виступив поручителем, отже вони повинні відповідати як солідарні боржники. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що відповідачам не було відомо про укладання договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами №1 від 31 травня 2017 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», що є порушенням вимог положень статті 516 ЦК України. Судом не досліджено обставини щодо внесення змін до кредитного договору №3616-005/07Р від 29 березня 2007 року, останній було замінено на кредитний договір №3616-15/12Р від 16 травня 2012 року, договір викладено у новій редакції, а також змінено валюту зобов`язання. Вказує про сплив позовної давності до вимог стягнення неустойки (штрафу, пені). Позивач подав відзив, у якому просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 29 березня 2007 року між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 3616-005/07Р (далі - Кредитний договір), за умовами якого останній отримав грошові кошти у розмірі 60 800 дол. США для споживчих цілей. 31 травня 2017 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами №1, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 3616-005/07Р від 29 березня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 , іпотечним договором 3616-005/07Р від 29 березня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 , договором поруки № 3616-005/07Р від 29 березня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». На підтвердження вимог ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» надало суду належним чином завірену копію анкети клієнта від 21 лютого 2007 року, копію анкети поручителя від 22 лютого 2007 року, копію заяви позичальника від 21 лютого 2007 року, копію заяви позичальника від 29 березня 2007 року копію пам`ятки клієнта, щодо умов кредитування, тарифів та орієнтовну сукупну вартість кредиту підписану особисто позичальником про те, що вона ознайомлена, та повідомляє що його оригінали знаходяться у Товариства за його юридичною адресою. Згідно з п. 2.1. кредитного договору видача коштів здійснюється шляхом видачі грошових коштів з каси банку. Згідно розпорядження обліково-операційного управління від 30 березня 2007 року відповідно до кредитного договору № 3616-005/07Р від 29 березня 2007 року, було відкрито рахунок № НОМЕР_1 на який віднесено суму у розмірі кредитування. Згідно розпорядження обліково-операційного управління від 30 березня 2007 року відповідно до кредитного договору № 3616-005/07Р від 29 березня 2007 року видано готівкою через Дзержинське відділення АКБ «ПРАВЕКС-БАНК») суму у розмірі 60 800 дол. США Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору встановлено, що кредит надається Позичальникові з 29 березня 2007 року до 29 березня 2023 року із сплатою 11,99 % річних. Пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом щомісяця в сумі 317 дол. США, до 10-го числа наступного місяця. Проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.2. Кредитного договору підлягають сплаті позичальником щомісяця за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця у строк до 10-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії Договору вказаного в п.1.2. даного Договору. Пунктом 9.1. кредитного договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування коштами позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п. 1.2. кредитного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь час прострочення. Проте станом на 14 червня 2019 року відповідачами належним чином не виконуються взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо сплати щомісячних внесків за кредитом та процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилася заборгованість. Згідно реєстру боржників до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 1 від 31 травня 2017 року сума заборгованості на момент відступлення прав вимоги становить 360 809,25 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 289 682,84грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 71 126,41 грн. ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» направлено вимогу № 26420062603616-015/12Р від 09 червня 2017 року про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 3616-005/07Р від 29 травня 2007 року. Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15. Згідно частини статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, якщо інше не встановлено договором поруки. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши укладення між сторонами кредитного договору та неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань з погашення кредиту, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 360 809,25 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі не були обізнані про укладений договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами №1 від 31 травня 2017 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» колегія судді не приймає до уваги, оскільки заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, тому є необґрунтованими. Аргументи апеляційної скарги щодо зміни укладеного кредитного договору, шляхом внесення змін та доповнень, та проведення перерахунку заборгованості, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 3616-005/07Р від 29 березня 2007 року, є додатковим договором до основного, згідно якого відбувся лише перерахунок іноземної валюти на гривневий еквівалент. Доводи апеляційної скарги з приводу пропуску позивачем строку позовної давності до заявлених вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що сума по неустойці не була відступлена за договором купівлі-продажу прав вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» та до стягнення не пред`являлась. Отже, приведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 06 травня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова