Постанова Черкаський апеляційний суд № 694/225/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/230/22 Справа № 694/225/22 Категорія: ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Сакун Д. І. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2022 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 квітня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, що складає одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 гривень 20 копійок. - в с т а н о в и в : Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 27.01.2022 року о 01.05 год. по вул. Звенигородська в м. Звенигородка Черкаської області керував автомобілем «ВА3 2108», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому Законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.9 а ПДР, та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 в судове засідання суду першої інстанції не з`явився, повідомлявся належним чином за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Постановою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 квітня 2022 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, що складає одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 гривень 20 копійок. Не погоджуючись з постаново суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить:

1. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 квітня 2022 року.

2. Скасувати постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 квітня 2022 року, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що зазначена постанова прийнята судом першої інстанції з порушеннями норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, є незаконною і необгрунтованою, а відтак підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Розгляд справи був проведений без участі ОСОБА_1 , про розгляд справи, дату і час він не повідомлявся, повістку до суду не отримував, а копію постанови отримав лише 13.05.2022 року. Суд першої інстанції значно відступив від принципів повноти та об`єктивності судового розгляду, та порушив норми КУпАП, а тому таке рішення на його думку підлягає до скасування. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що не керував транспортним засобом, а перебував в ньому в якості пасажира. Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 квітня 2022 року, оскільки про існування вищевказаної постанови суду від 28.04.2022 року йому стало відомо лише 13.05.2022 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП , апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Вважаю, що зазначена постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що ОСОБА_1 27.01.2022 року о 01.05 год. по вул. Звенигородська в м. Звенигородка Черкаської області керував автомобілем «ВА3 2108», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому Законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.9 а ПДР, та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 030128 від 27.01.2022 року, де зазначено, що ОСОБА_1 27.01.2022 року о 01.05 год. по вул. Звенигородська в м. Звенигородка Черкаської області керував автомобілем «ВА3 2108», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому Законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.9 а ПДР, та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1); - даними роздруківки приладу «Драгер» від 27.01.2022 року, з якого вбачається, що гр. ОСОБА_1 продув прилад «Драгер» та результат показав 1,08% проміле.(а.с.2); - даними постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАВ № 596793 від 27.01.2022 року, де зазначено, що гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.(а.с.3); - даними відеодиску відносно гр.. ОСОБА_1 від 27.01.2022 року, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.(а.с.6). Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права., є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису. Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 030128 від 27.01.2022 року, даними роздруківки приладу «Драгер» від 27.01.2022 року, даними постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАВ № 596793 від 27.01.2022 року, даними відеодиску відносно гр.. ОСОБА_1 від 27.01.2022 року, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а був пасажиром неправдивими, оскільки з відео вбачається, що під час огляду на місці зупинки ОСОБА_1 добровільно, як водій транспортного засобу погодився пройти освідування, та ніяких заперечень, щодо керування транспортним засобом не надавав. Крім того, інші особи, які були на місці перевірки, також не робили заяв, що хтось із них, а не ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Решта доводів апелянта спростовуються відеозаписом та не знайшли свого підтвердження під час дослідження матеріалів у судовому засіданні та прямо суперечать даним матеріалів справи, тому розцінюються судом як намагання особи уникнути адміністративної відповідальності. За таких обставин, суддя районного суду дійшов вірного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи викладене, а також сукупність доказів у їх взаємозв`язку, дають підстави зробити висновок про обґрунтоване притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому його апеляційні доводи з цього приводу є необґрунтованим. При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 ( сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягненням судового збору на користь держави в розмірі 496 гривень 20 копійок. За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 28.04.2022 року, немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 квітня 2022 року. Постанову судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 квітня 2022 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Поєдинок