Постанова 4855 № 320/8214/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/8214/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційні скарги Вишгородської міської ради на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 17.11.2021) у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської міської ради Київської області, в якому просив суд: - визнання протиправною бездіяльності Вишгородської міськради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 30.06.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,10 га, яка межує, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:6010, в межах земель садибної забудови, для індивідуального дачного будівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти; - зобов`язання Вишгородської міськради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,10 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:6010, в межах земель садибної забудови, для індивідуального дачного будівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти; - встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов`язання Вишгородську міську раду надати звіт про виконання рішення суду протягом 5 днів після проведення наступного пленарного засідання, яке відбудеться одразу після набрання рішення законної сили; - стягнення на користь ОСОБА_1 з Вишгородської міськради 5 000,00 грн моральної шкоди. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 року позов задоволено частково: Визнано протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 30.06.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:6010, в межах земель садибної забудови, для індивідуального дачного будівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти. Зобов`язано Вишгородську міську раду на пленарному засіданні ради розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.06.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 гектара, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:6010, в межах земель садибної забудови, для індивідуального дачного будівництва, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти та прийняти рішення за результатами розгляду клопотання у відповідності до чинного законодавства. У задоволенні іншої частини позовних відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської міської ради судовий збір у розмірі 840,80 грн. 19.07.2021 на адресу суду надійшла заява про розподіл судових витрат ОСОБА_1 в якій останній просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Вишгородської міської ради. Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року заяву задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт понесення позивачем витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом справи, а відсутність клопотання відповідача про неспівмірність таких витрат дає підстави для стягнення їх у повному обсязі. Не погоджуючись із прийнятим додатковим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його ухвалити нове, яким у задоволенні вимоги про розподіл судових витрат відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує посиланням на неспівмірність та непропорційність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу, незначну складність цієї справи, а також зловживанням своїми процесуальними правами з огляду на подання більше 40 ідентичних позовів до Київського окружного адміністративного суду. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судове засідання учасники судового процесу не з`явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. З огляду на зазначене та керуючись приписами ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до приписів частини другої статті 309 КАС України судом постановлено ухвалу про продовження апеляційного розгляду даної справи. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Задовольняючи заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції, здійснивши аналіз положень ст. ст. 132, 134, 139, 252 КАС України та ст. ст. 1, 19, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", прийшов до висновку про співмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням складності цієї справи та витраченим адвокатом часом на такі послуги, а також відсутність клопотання про зменшення суми витрат. Однак з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17. Колегія суддів, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо. Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20.01.2021 року у справі № 120/3929/19-а. Матеріали справи свідчать, що Вишгородською міськрадою не подавалося до суду першої інстанції клопотання про зменшення суми належної до присудження витрат на професійну правничу допомогу з підстав її несмівмірності. Водночас, перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі їх видів наданих послуг, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави (п. 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 2); представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 6). Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Як вбачається з наявних матеріалів справи, в підтвердження понесення витрат на правову допомогу від 05.09.2020 року № 105/1, в якому зафіксовано, що вартість одного часу роботи складає 1 000,00 грн. (пп. 4.1.1), а договір діє до 31.12.2022 року (пп. 7.1) (а.с. 20-21); розрахунок адвокатських послуг (а.с. 22); акт виконаних послуг від 14.09.2020 року (а.с. 23). Щодо обґрунтованості витрат, наведених в акті виконаних послуг від 14.09.2020 року послуг із здійснення правового аналізу документів та правового аналізу судової практики, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що складання і підготовка позовної заяви належить до такої діяльності адвоката як складання процесуальних документів, до якої входить вивчення документів, консультація щодо спірних правовідносин та аналіз судової практики. Отже, окреме виділення від підготовки позовної заяви таких послуг є необґрунтованим, позаяк останні є елементом підготовки позовної заяви, а тому такі витрати не можуть вважатися обґрунтованими. Таким чином, враховуючи категорію складності даної справи (малозначна) та необґрунтованість частини заявлених до відшкодування витрат, колегія суддів приходить до висновку, що розмір витрат на правову допомогу, які позивач просив компенсувати, не є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, у зв`язку з чим з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, вважає, що присудженню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської міськради підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн. Аналогічна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 820/1719/18, від 29.01.2020 року у справі № 826/16707/18, від 17.08.2020 року у справі № 820/1683/18. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, стягуючи з Вишгородської міськради витрати на професійну правничу допомогу, не врахував їх часткової необґрунтованості та непропорційності і часткового задоволення позовних вимог, а тому прийшов до передчасного висновку про наявність правових підстав для присудження таких витрат за рахунок органу місцевого самоврядування у повному обсязі. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення питання щодо розміру належних до присудження витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 242-244, 250, 252, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Вишгородської міської ради на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року змінити, визначивши, що належні до стягнення на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської міської ради Київської області судові витрати на професійну правничу допомогу складають 1 500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови буде складено 14.06.2022)