Постанова 4813 № 522/25292/15-ц

Номер провадження: 22-ц/813/5403/22 Справа № 522/25292/15-ц Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.06.2022 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого судді - Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., за участю секретаря - Чепрас А.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2021 року у складі судді Чернявської Л.М., встановив: У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на житлову квартиру, яка набута без достатньої правової підстави. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2021 року позовну заяву залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду скасувати, передати справу на новий розгляд до Приморського районного суду м. Одеси. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що представник позивача не зловживаючи своїми процесуальними права, повідомив суд своєю заявою про те, що прийматиме участь у кримінальному провадженні, час та дата якого співпадають з часом розгляду даної справи, про що було надано відповідні підтвердження, викладені в довідці про відображення інформації у справі з сайту Судової влади, що є достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Апелянт також зазначив, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, при ненадходженні від нього заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. 31.05.2022 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позивач та його представник в судове засідання 31.05.2022 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказав адресу: АДРЕСА_1 , саме на вказану адресу судом апеляційної інстанції надсилалися повідомлення про розгляд справи, які повернулися до суду з позначкою «не витребувано». Відповідно до ордеру на надання правової допомоги від 06.12.2021 представництво інтересів у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 здійснює адвокат Крайнюков М.М., повідомлення про вручення йому судових повісток на адресу, вказану адвокатом в апеляційній скарзі, повернулися до суд з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно з положенням п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням, а день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, є днем вручення такого повідомлення. Жодних повідомлень про зміну місця проживання (перебування, знаходження) від представника позивача на адресу суду не надходило. Про час та місце розгляду справи також повідомлено шляхом направлення повістки на електронну пошту, зазначену представником, однак заяв про відкладення розгляду справи не надходило. За таких обставин відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України позивач вважається таким, що повідомлений про дату, час і місце розгляду справи апеляційним судом. Враховуючи вищевикладене, справу розглянуто без участі сторін. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 15.06.2022. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.02.2019 року (суддя Чернявська Л.М.) прийнято до свого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на житлову квартиру, яка набута без достатньої правової підстави, справу призначено до розгляду. Призначено проведення судового засідання на 17.05.2019 року (т.2, а с. 65). 17.05.2019 року в судове засідання з`явився представник позивача, розгляд справи було відкладено за клопотанням відповідача, справу призначено на 03.07.2019 року (т. 2, а.с.71). 03.07.2019 року сторони в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 20.08.2019 року (т.2, а. с. 76). 20.08.2019 року в судове засідання з`явився представник позивача, протокольною ухвалою закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду на 20.11.2019 року (т.2, а. с. 80). 20.11.2019 року в судове засідання з`явився представник відповідача, розгляд справи було відкладено за клопотанням представника позивача, справу призначено на 31.01.2020 року (т.2, а. с. 89). 31.01.2020 року в судове засідання з`явився представник відповідача, позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, розгляд справи відкладено на 23.04.2020 року (т.2, а. с. 96). 23.04.2020 року сторони в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи з підстав запровадження у країні карантинних заходів у зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції. Розгляд справи було відкладено на 30.06.2020 року (т.2, а. с. 104). 30.06.2020 року в судове засідання з`явився представник відповідача, позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, розгляд справи відкладено на 22.10.2020 року (т.2, а.с.109). 22.10.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з викликом про участь у сесії аспіранта заочної форми навчання ОРІДУ. 22.10.2020 року судове засідання було відкладено на 12.01.2021 року (т.2, а.с.114-115). 12.01.2020 року в судове засідання з`явився представник позивача, розгляд справи було відкладено на 11.03.2021 року (т.2, а. с. 117). 11.05.2021 року в судове засідання позивач та його представник не з`явилися, розгляд справи відкладено на 07.07.2021 року (т.2, а. с. 120-121). 07.07.2021 року в судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з`явився, розгляд справи відкладено на 12.10.2021 року (т.2, а. с. 126). 12.10.2021 року сторони в судове засідання не з`явилися, розгляд справи відкладено на 25.11.2021 року (т.2, а. с. 131). 25.11.2021 року в судове засідання позивач та його представник не з`явились, від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю у іншому судовому засіданні. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, виходив з того, що належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи представник позивача повторно не з`явився в судове засідання, причини неявки, зазначені ним у заяві про відкладення розгляду справи не є поважними. Апеляційний суд погоджуються з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України. Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах. Згідно з ч. ч. 1-3 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі N465/205/17 (провадження N 61-9536св21). Судом встановлено, що у провадженні судді Приморського районного суд м. Одеси Чернявської Л.М. цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на житлову квартиру, яка набута без достатньої правової підстави перебувала з лютого 2019 року. Розгляд справи неодноразово відкладався. Два останні судові засідання у даній справі були призначені на 12.10.2021 року та 25.11.2021 року. В судове засідання 12.10.2021 року представник позивача не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується розпискою про сповіщення його про дату судового засідання (т. 2, а с. 127), про причини неявки суд представник позивача не повідомив. 25.11.2021 року в судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість в іншому судовому засіданні. Обізнаність представника позивача про дату, час та місце розгляду даної справи, зокрема, про судове засідання, призначене на 25.11.2021 року, підтверджується його заявою про відкладення розгляду справи, направленою на адресу суду першої інстанції. Отже, представнику позивача було відомо про два останні судові засідання, однак до суду він не з`явився заяви про розгляд справи у його відсутності не подавав. Відповідно до частин першої та другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України). Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами. Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі N 558/9/18 (провадження N 61-13892св20). З урахування вищевикладеного доводи апелянта про те, що ним було повідомлено суд про причини повторної неявки в судове засідання не впливають на вірність висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює "право на суд", право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності. Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України", заява N 18986/06, від 16 лютого 2017 року). Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі N 757/23967/13-ц (провадження N 61-17220 св18). Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що справа тривалий час перебуває на розгляді у суді, її розгляд неодноразово відкладався за клопотанням представника позивача, водночас, будучи обізнаним про можливість розгляду справи без його участі, останній заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав, тим самим затягував розгляд справи та позбавляв суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог. Водночас апеляційний суд зазначає, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 257 ЦПК України) тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі N 465/205/17 (провадження N 61-9536св21). Отже, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції, діяв у межах своїх повноважень та у визначений процесуальним законом спосіб. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 15.06.2022. Головуючий Судді: