Постанова 4824 № 759/26560/21
від 14.06.2022 ·КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 червня 2022 року м. Київ Унікальний номер справи № 759/26560/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/6090/2022 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року, постановлену під головуванням судді Ул`яновської О.В., у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 17 989,12 грн., заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 22 379,49 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 25 314,00 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 26 689,71 грн. та судові витрати (а.с. 1-2). Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, визнано такою, що не подана та повернуто позивачу (а.с. 10). Не погодившись із ухвалою районного суду, 28 січня 2022 року представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» Лопатін К.О. звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 21-23). На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до надмірного формалізму та позбавлення позивача права на належний захист. Вказував, що залишаючи без руху його позовну заяву, суп першої інстанції зазначив як недолік позовної заяви те, що не вказано про наявність оригіналів доказів та не завірено належним чином долучені документи. У строк, визначений судом, було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій зазначено, що у позові вказано, що у позивача наявні оригінали письмових або електронних доказів, крім того, копії документів завірені належним чином. Стверджував, що копії документів містять на останній сторінці напис та печатку «Згідно з оригіналом. Прошито та пронумеровано (вказано кількість аркушів», дату та підпис посадової особи, що відповідає правилам засвідчення копій, що визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», Правилам організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади. Проте судом було повернуто позовну заяву у зв`язку з не усуненням недоліків, оскільки додані до матеріалів заяви документи не засвідчені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вказане, розгляд справи здійснювався без виклику сторін у порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 17 989,12 грн., заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 22 379,49 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 25 314,00 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 26 689,71 грн. та судові витрати (а.с. 1-2). Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Так, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було залишено без руху та надано строк десять днів для усунення недоліків (а.с. 8). В ухвалі зазначено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки додані до матеріалів позовної заяви документи не засвідчені належним чином, з урахуванням ст. 95 ЦПК України та відповідно до вимог Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07 квітня 2003 року. Судом вказано, що позивач на виконання вимог ухвали має долучити до матеріалів позовної заяви документи відповідно до переліку, зазначеного у позовній заяві, у копіях, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством України, або власноручно із зазначенням про наявність у позивача оригіналів таких документів, або у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - із зазначенням про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви. 06 грудня 2021 року позивачем направлено на адресу суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій повідомив, що на третій сторінці позовної заяви зазначено, що у позивача наявні оригінали письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви, які завірені належним чином (а.с. 12-19). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України). Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, визнано такою, що не подана та повернуто позивачу (а.с. 10). Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що протягом наданого строку позивач недоліки не усунув, позовну заяву у відповідність до ст. ст. 175, 177 ЦПК України не привів, оскільки додані до матеріалів позовної заяви документи не засвідчені належним чином, з урахуванням ст. 95 ЦПК України. Колегія суддів не погодилась з висновком районного суду про повернення позовної заяви виходячи з наступного. За змістом п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною 4 ст. 95 ЦПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Отже, ЦПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма ч. 4 ст. 95 ЦПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до ст. 1, 23 Закону України «Про стандартизацію». 01 вересня 2021 року набув чинності новий стандарт на заміну ДСТУ 4163-2003, який регулює порядок оформлення організаційно-розпорядчих документів - Національний стандарт України Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року №
144. Згідно з п. 5.26. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа. Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії. У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 761/5894/17, від 14 грудня 2018 року у справі № 914/809/18, від 01 жовтня 2020 року у справі № 910/8794/17, від 14 вересня 2021 року у справі № 916/2024/20. Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви було долучено пакет документів у копіях, які разом прошито та на зворотній стороні останнього аркушу проставлено посвідчувальний напис із зазначенням «Згідно з оригіналом. Прошито та пронумеровано», кількість аркушів, підпис уповноваженої особи, дата засвідчення та печатка позивача (а.с. 29-76). Таким чином, позивач долучив до позовної заяви копії документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів. Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України. Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - задовольнити. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року скасувати. Справу за позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець О.В. Борисова В.М. Ратнікова