Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/8492/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/8492/21 пров. № А/857/5681/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довга О.І., Запотічного І.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці Державної митної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року, ухвалене суддею Мірінович У.А. у м. Тернополі у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 500/8492/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: 19 жовтня 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Тернопільської митниці Державної митної служби України, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.11.2021 №0000025/7.25-19 та від 18.11.2021 №0000026/7.25-19. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що митне оформлення транспортного засобу проведено згідно митної декларації IM40ДЕ №UA403010/2019/010637 від 16.07.2019, згідно якої митна вартість автомобіля визначена за основним методом та здійснено митне оформлення транспортного засобу за заявленою митною вартістю. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення містять покликання на отримання інформації, наданої уповноваженим органом Королівства Швеція (лист від 10.07.2020 №UTR2019-379), про продаж за короткий проміжок часу ідентичного транспортного засобу за вищою ціною, що зумовило висновок про надання позивачем при митному оформленні недостовірних відомостей про вартість товару. На думку позивача, самі по собі документи митних органів Королівства Швеції не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами того, що ним при ввезенні на митну територію України автомобіля марки BMW було занижено його митну вартість. Згідно доводів позивача, лист митних органів Королівства Швеції є лише рекомендацією посадовій особі митниці більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не може слугувати безумовною підставою для висновку про встановлення порушення при оформленні товару за самостійно заявленою митною вартістю. Вказані обставини не доводять наявності у його діях умислу на звільнення від сплати митних платежів шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару та його відправника. Натомість позивачем під час процедури митного оформлення було задекларовано митну вартість транспортного засобу і сплачено суми обов`язкових платежів, виходячи з даних первинних документів, тобто вчинені митні і податкові зобов`язання під час здійснення митних процедур, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено. Рішення мотивоване тим, що відповідач, врахувавши лише документи митних органів Кололівства Швеція, не здійснив перевірки обставин завершення експорту товару та для усунення сумнівів не звертався із запитами до відповідної компанії, яка фігурує відправником транспортного засобу. Суд зауважив, що зміст листа митного органу Королівства Швеція не вказує на причетність позивача до підробки чи подання неавтентичного рахунку-фактури під час митного оформлення легкового автомобіля BMW X1 XDRIVE 23d, бувшого у використанні, календарний рік виготовлення 2010, № кузова НОМЕР_1 , а лише свідчить про наявність ще одного рахунку-фактури, виданого компанією «Global Triangle AB» на придбаний іншою особою транспортний засіб, а також може вказувати на протиправні дії такої торгівельної організації, за які контролюючий орган притягує до відповідальності ОСОБА_1 у вигляді додаткової сплатити мита та податку на додану вартість. Крім того, суд вказав на те, що митне оформлення, в тому числі, визначення митної вартості, нарахування і сплата митних платежів, завершене, його результати не оспорені у встановленому порядку і не скасовані. Судом встановлено та не заперечується сторонами що рішення про коригування митної вартості у порядку ст.55 Митного кодексу України, митним органом не приймалось, в акті перевірки посадові особи митниці не обумовити підстав надання переваги в доказовій силі документам, отриманим від уповноважених митних органів Королівства Швеція, аніж тим, що подані до митного оформлення позивачем. Також суд, задовольняючи позовні вимоги, врахував рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.09.2021, ухвалене у справі №607/9178/21, яким скасовано постанову по справі про порушення митних правил 0509/20900/21 від 27 квітня 2021 року про притягнення позивача до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням штрафу, а провадження у справі - закрито. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що підставою для проведення митницею документальної невиїзної перевірки дотримання гр. України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення митної бази оподаткування, своєчасності, дстовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 16.07.2019 UA403010/2019/010637 слугувала, зокрема, інформація уповноваженого органу іноземної держави - митного органу Королівства Швеція, надіслана листом від 10.07.2020 UTR2019-379 з копіями документів, із яких слідує, що документи, подані позивачем під час переміщення транспортного засобу через митний кордон України та під час здійснення митного його митного оформлення, є не автентичними та містять недостовірні відомості щодо вартості транспортного засобу, які відрізняються від задекларованих. Водночас зауважує, що скерована митними органами Кололівства Швеція інформація була сформована на підставі наданої компанією «Global Triangle AB», яка здійснювала продаж автомобілів, інформації щодо продажу конкретних автомобілів з індивідуально визначеними VIN-кодами, вказаних у запиті митних органів, із копіями документів, згідно із якими такі автомобілі були продані даною компанією клієнтам з України. З огляду на наведене вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо необхідності скерування додаткових запитів відповідним компаніям з метою усунення будь-яких сумнівів щодо наданої уповноваженим органом іноземної держави інформації. Окрім того наголошує на безпідставності врахування рішення суду про скасування постанови про порушення митних правил та закриття провадження у справі відносно позивача з вказівкою на те, що фінансова та адміністративна відповідальність є відмінними та незалежними між собою за правовою природою. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на митну територію України було ввезено транспортний засіб - легковий автомобіль BMW X1 XDRIVE 23d, бувший у використанні, календарний рік випуску 2010, модельний рік 2010, колісна формула 4*4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тип двигуна: дизель, об`єм циліндрів двигуна: 1995 куб.см, потужність 150 кВт, колір коричневий, повна маса 2160 кг, загальна кількість місць, включаючи водія - 5, торговельна марка BMW, виробник BMW AG Німеччина/DE. Згідно з рахунком фактурою №EHX773 від 03.07.2019 автомобіль придбаний позивачем у шведської компанії «Global Triangle AB» за ціною 66000 шведських крон, що за курсом НБУ станом на день митного оформлення становила 181360,08 грн. Митна вартість визначена за основним методом. Код товару з УКТ ЗЕД 8703329030. Позивачем сплачено до бюджету митні платежі на суму 99701,52 грн: ввізне мито -18136,01 грн, акцизний податок - 34721,91 грн, податок на додану вартість 46843,60 грн. Відповідно до наказу Тернопільської митниці від 18.10.2021 №185 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією №UA403010/2019/10637 від 16.07.2019. Перевірку проведено з 21.10.2021 по 22.10.2021 тривалістю два робочі дні. За результатами документальної невиїзної перевірки митним органом складено акт від 03.11.2021 №10/7.25-19/ НОМЕР_2 , яким встановлено порушення ОСОБА_1 -п. 2 ч.2 ст.52, ч.1, п.5 ч.8 ст.257, п.1 ч.1 ст.279 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита за митрною декларацією від 16.07.2019 №UA403010/2019/10637 на загальну суму 5495,76 грн; -пп. в) п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за митною декларацією від 16.07.2019 №UA403010/2019/10637 на загальну суму 12090,67 грн. На підставі висновків акту перевірки Тернопільською митницею ДФС винесено податкові повідомлення-рішення: - від 18.11.2021 №0000025/7.25-19, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на митну територію України (код платежу 15010500)» на суму 6869,70 грн, з них грошове зобов`язання - 5495,76 грн, штрафні санкції - 1373,94 грн (а.с.51); -від 18.11.2021 №0000026/7.25-19, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість, ввезених на митну територію України фізичними особами (код платежу 14070100)» на суму 15113,34 грн, з них грошове зобов`язання - 12090,67 грн, штрафні санкції - 3022,67 грн (а.с.52). Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення Тернопільської митниці ДФС від 18.11.2021 №0000025/7.25-19 та від 18.11.2021 №0000026/7.25-19 протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Статтею 345 МК України встановлено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України. Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Відповідно до статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Згідно з частиною 1 статті 354 МК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка. Відповідно до положень статті 272 МК України, підпункту в пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) ввезення товарів на митну територію України є об`єктом оподаткування митними платежами - ввізним митом та податком на додану вартість. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 279 МК України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: 1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; 2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру. Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини. База оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, визначається відповідно до цього Кодексу. Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу. Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з статтею 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (частин 1, 2 статті 51 МК України) Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 2 статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Згідно із частиною 8 статті 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. В розумінні пункту 1 частини 1 статті 276 МК України платниками мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України. За правилами пункту 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Оцінюючи доводи позивача щодо обставин, які контролюючим органом розцінено як подання під час митного оформлення неправдивих відомостей про вартість імпортованого товару, що призвело до заниження сплати до бюджету ввізного мита та податку на додану вартвсть, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України). З матеріалів справи слідує, що при проходженні митних формальностей під час ввезення на митну територію України транспортного засобу легковий автомобіль BMW X1 XDRIVE 23d, бувший у використанні, календарний рік випуску 2010, модельний рік 2010, колісна формула 4*4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тип двигуна: дизель, об`єм циліндрів двигуна: 1995 куб.см, потужність 150 кВт, колір коричневий, повна маса 2160 кг, загальна кількість місць, включаючи водія - 5, торговельна марка BMW, виробник «BMW AG Німеччина/DE» разом із митною декларацією №UA403010/2019/10637 від 16.07.2019 декларантом позивача було подано рахунок-фактуру №EHX773 від 03.07.2019, виданий компанією «Global Triangle AB» (Box 417, 12404 Bandhaden, Sverige) на ім`я гр.Victor Diediukh, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27.06.2019 № НОМЕР_3 , видане уповноваженими органами Королівства Швеція (власник реєстраційного посвідчення - компанія «Global Triangle AB» (Box 417, 12404 Bandhaden, Sverige), копію реєстраційного номеру картки платника податків. У гр.33 згаданої митної декларації зазначено код товару згідно УКТ ЗЕД 8703329030. Гр.42 МД містить зазначення фактурної вартості транспортного засобу 66000,00 SEK (шверцарськиї франків), що за курсом НБУ (1 SEK = 2,74788000 грн) на день митного оформлення становило 181360,08 грн відповідно до рахунку-фактури №EHX773 від 03.07.2019, що подавався до митного оформлення. Під час митного оформлення імпортованого позивачем транспортного засобу до бюджету було сплачено митні платежі на загальну суму 99701,52 грн, а саме ввізне мито у розмірі 18136,01 грн, акцизний податок - 34721,91 грн, ПДВ - 46843,60 грн. Листом Державної митної служби України від 04.02.2021 №20/20-02-01/7.4/109 на адресу митниці надіслано лист-відповідь митних органів Королівства Швеція від 10.07.2020 №UTR 2019-379 з копіями документів, а саме: -рахунку-фактури №693 від 27.06.2019, виданого компанією «Global Triangle AB» (Box 417, 12404 Bandhaden); -тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 27.06.2019 № НОМЕР_4 , виданого уповноваженими органами Королівства Швеція (власник тимчасового реєстраційного посвідчення - Andrii Holovka (Lviv, Ukraina); -свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на території України. Для визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу, оформленого за МД №UA403010/2019/010637 від 16.07.2019 декларантом самостійно застосований основний метод визначення митної вартості. При аналізі документів, отриманих від митних органів Королівства Швеція, миницею було виявлено, що рахунок-фактура №EHX773 від 03.07.2019, виданий компанією «Global Triangle AB» (Box 417, 12404 Bandhaden, Sverige) на ім`я гр. Victor Diediukh на транспортний засіб BMW X1 XDRIVE 23d, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що подавався позивачем при миному оформленні за ціною 66000 SEK та переміщенні транспортного засобу через митний кордон України, не є автентичним. При цьому з інформації, що міститься у наданому разом з листом митними органами Королівства Швеції рахунку-фактурі на ім`я ОСОБА_2 (Lviv, Ukraina), вартість автомобіля BMW X1 XDRIVE 23d, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 вказана у сумі 86000 шведських крон, що відповідно до курсу НБУ, встановленого станом на дату митного оформлення позивачем транспортного засобу, становить 236317,68 грн. Слід зазначити, що зміст тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 27.06.2019 № НОМЕР_4 на легковий автомобіль BMW X1 XDRIVE 23d, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , виданий уповноваженими органами Королівства Швеція, власником тимчасового посвідчення є ОСОБА_2 (Lviv, Ukraina), а транспортний засіб BMW X1 XDRIVE 23d реєстраційний номер НОМЕР_5 був проданий компанією «Global Triangle AB» громадянину Andrii Holovka з метою експорту. З аналізу доказів у їх сукупності митним органом було встановлено, що відомості щодо вартості транспортного засобу у отриманих від митних органів Королівства Швеція документах відрізняються від аналогічних відомостей, що обліковуються у базах даних Тернопільської митниці. Митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на митні органи. (частина 1 статті 295 МК України). Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях. Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Як зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 05 березня 2019 року у справі №820/305/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 140/902/19, підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань, під час ввезення товарів на митну територію України, може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів. Отже, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних характеристик товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків. Оскільки з документів, отриманих від уповноважених органів Королівства Швеція, що стосуються експорту вказаного автомобіля з її території, та відомостей митної декларації типу ІМ 40ДЕ позивача із доданими документами, можливо, з огляду на повну відповідність номера шасі за ідентифікаційним номером (VIN-код), марки, моделі, ідентифікувати транспортний засіб, як повністю ідентичний товар тому, що проданий компанією «Global Triangle AB» на експорт для відправлення в країну призначення - Україну, наданою інформацією підтверджується факт придбання позивачем легкового автомобіля BMW X1 XDRIVE 23d, реєстраційний номер НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тоді як автентичність документів, що стали підставою для митного оформлення згаданого транспортного засобу відповідно до митної декларації IM40ДЕ №UA403010/2019/10637 від 16.07.2019 належними та допустимими доказами не підтверджена, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновки митного органу щодо заниження позивачем при здійсненні митного оформлення транспортного засобу митної вартості такого та приходить до висновку про правомірность винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому, позивач зазначений як особа, відповідальна за фінансове врегулювання - резидент, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту) (Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651). Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської митниці від 18.11.2021 №0000025/7.25-19 та від 18.11.2021 №0000026/7.25-19. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимогст. 139 КАС України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства Україниапеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановлені статтею 309 КАС України. Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Тернопільської митниці Державної митної служби України задовольнити, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року у справі № 500/8492/21- скасувати. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний