Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 923/1457/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2022 року м. ОдесаСправа № 923/1457/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Діброви Г.І. суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І. секретар судового засідання: за участю представників учасників справи: від Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК», м. Дніпро не з`явився; від Товариства з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС, м.Київ не з`явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС, м.Київ від про ухвалення додаткового рішення від 21.02.2022 року вх. № 686/21 за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК», м. Дніпро на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2021 року, м. Херсон, головуючий суддя Ярошенко В.П., повний текст рішення складено та підписано 22.12.2021 року у справі № 923/1457/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС, м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК», м. Дніпро про стягнення заборгованості в сумі 942 438 грн. 34 коп.,- ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС, м.Київ звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК», с. Червоне, Генічеський район, Херсонська область, в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором на постачання товару №29/01-20-1С від 29.01.2020 року у розмірі 942438 грн. 34 коп.; з яких: сума заборгованості за договором з урахуванням положень п.6.5.1 Договору складає 704 902 грн. 63 коп., пеня - 62 216 грн. 20 коп., штраф - 125 772 грн. 13 грн., користування чужими грошима - 31 108 грн. 10 коп., 3% річних - 14 022 грн. 38 коп., інфляційні втрати - 4 416 грн. 89 коп.; а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 136 грн. 57 коп. та витрати на правову допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свої зобов`язань за договором на постачання товару №29/01-20-1С від 29.01.2020 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлені нафтопродукти. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.12.2021 року у справі №923/1457/21 (суддя Ярошенко В.П.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК», с. Червоне, Генічеський район, Херсонська область, про стягнення заборгованості за договором поставки задоволено у повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУШЕЛЬ- ПАК", с. Червоне, Генічеський район, Херсонська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАН БІЗНЕС", м. Київ заборгованість за договором №29/01-20-1С від 29.01.2020 року у розмірі 942438 грн. 34 коп., з них: сума заборгованості за Договором з урахуванням положень п.6.5.1 Договору в розмірі 704 902 грн. 63 коп., пеня в розмірі 62 216 грн. 20 коп., штраф в розмірі 125 772 грн. 13 коп., користування чужими грошима в розмірі 31 108 грн. 10 коп., 3% річних в розмірі 14 022 грн. 38 коп., інфляційні нарахування в розмірі 4 416 грн. 89 коп. та суму судових витрат в розмірі 14136 грн. 57 коп. Товариство з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК», м. Дніпро з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2021 року у справі № 923/1457/21 та ухвалити нове, яким скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 09.12.2021 року у справі №923/1457/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК», м. Дніпро про стягнення суми. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК», м. Дніпро на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2021 року у справі №923/1457/21 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2021 року у справі №923/1457/21 залишено без змін. 21.02.2022 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС, м.Київ надійшла заява вх. №686/21 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив суд ухвалити додаткову постанову у справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК», м. Дніпро на його користь понесені в суді апеляційної інстанції витрати на правову допомогу у розмірі 15 700 грн. В обґрунтування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС, м.Київ, посилаючись на вимоги ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Крім того, у вказаній заяві позивач вказав, що 11.02.2022 року ним суду апеляційної інстанції було зазначено про стягнення судових витрат, з огляду на що, та на те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 року у справі №923/1457/21 оскаржуване рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2021 було залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, останній вважає наявними підстави для задоволення заяви про стягнення судових витрат на понесену професійну правничу допомогу у зазначеному вище розмірі. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС, м.Київ надало копії таких документів: - акт наданих послуг №2 від 18.02.2022; - рахунок на оплату №18/02 від 18.02.2022; - платіжне доручення №60 від 18.02.2022 про сплату 15 700 грн.; Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2022 року було відкладено розгляд заяви в зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та запропоновано сторонам надати письмову згоду на її розгляд без їх участі в судовому засіданні. Наказом Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2022 №10-ОД встановлено особливий режим роботи суду для забезпечення безпеки відвідувачів та працівників суду. 29.03.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд вказаної вище заяви без участі сторін, яке судовою колегією задоволено. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 року призначено розгляд справи №923/1457/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС, м.Київ від про ухвалення додаткового рішення від 21.02.2022 року вх. № 686/21 на 14.06.2022 року о 12 год. 45 хв. 13.06.2022 від представника позивача була отримана заява про розгляд даної справи без його участі, яке було задоволено. Відповідач був повідомлений належним чином засобами поштового зв`язку, через офіційну електронну адресу та засобами телефонного зв`язку. Будь-яких заперечень, клопотань чи заяв від відповідача та його представника до суду не надійшло. Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема +13 посилань суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, явка сторін до суду ухвалами не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, строк розгляду заяви є скороченим і добігає кінця, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті спору та вимог і доводів заяви, а затягування строку розгляду заяви в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка подала клопотання про її розгляд без його участі в засіданні суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін. Обговоривши доводи та вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС, м. Київ від про ухвалення додаткового рішення, судова колегія вважає, що вказана заява є обґрунтованою, підлягає задоволенню у повному обсязі, з огляду на таке. Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу). Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат (така ж правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі об`єднаної палати від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19). Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст.75-79 Господарського процесуального кодексу України. Так, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАН БІЗНЕС» в суді апеляційної інстанції був адвокат Оберемок Денис Олександрович, відповідно до ордеру на надання правничої допомоги від 11.02.2022 року АІ №1217892, виданого адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально на підставі договору про надання правової допомоги від 02.12.2021 року №02/12. При цьому, вказаним адвокатом в заяві про оголошення перерви у судовому засіданні від 14.02.2022 вх.№300/22 було зроблено заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК» на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2021 року у справі №923/1457/21. 21.02.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС надійшла заява вх. №686/21 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив суд ухвалити додаткову постанову у справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК» на його користь понесені в суді апеляційної інстанції витрати на правову допомогу у розмірі 15 700 грн. Як вбачається з матеріалів справи, а також з доданих заявником до заяви, що розглядається доказів, 02.12.2021 року між позивачем (клієнт) у справі та адвокатом Оберемок Денисом Олександровичем було укладено договір про надання правової допомоги №02/12, відповідно до якого адвокат бере на себе зобов`язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні в обсязі та на умовах, передбачених договором або додатках до договору, а клієнт зобов`язаний оплатити послуги в порядку та строки обумовлені сторонами. Відповідно до п.4 Додаткової угоди №02/12 від 02.12.2021 до Договору №0906 про надання юридичної допомоги від 09.06.2021р. оплата здійснюється після підписання акту наданих послуг та на підставі виставленого рахунку. На підтвердження виконання умов договору про надання правової допомоги та додатку до нього, заявником апеляційному суду надано копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2 від 18.02.2022 року, за змістом якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступні юридичні послуги: підготовка клопотання про ознайомлення із матеріалами справи та переведення їх в електронну форму 11.02.2022 3 000,00 грн., аналіз апеляційної скарги 11.02.2022 4500,00 грн., зустріч та консультація із клієнтом 11.02.2022 5 200 грн., підготовка та подання клопотання про оголошення перерви 11.02.2022 3 000 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 15 700 грн. Акт приймання-передачі послуг підписано сторонами без зауважень та застережень. Заявником виставлено рахунок-фактуру №18/02 від 18.02.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС на загальну суму 15 700 грн. Також заявником було надано суду апеляційної інстанції копію платіжного доручення від 18.02.2022 року № 60, у відповідності до якого клієнтом було перераховано на рахунок адвоката 15 700 грн. за оплату послуг з правничої допомоги згідно рахунку-фактури №18/02 від 18.02.2022. Отже, у зв`язку із розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК», м. Дніпро на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2021 року у справі №923/1457/21, Товариство з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС фактично понесло витрати на правничу (правову) допомогу адвоката, виплативши винагороду за представництво його інтересів в суді апеляційної інстанції відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги з адвокатом та додатку до нього у загальній сумі 15 700 грн. Розглянувши вказану вище заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Так, у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Надалі об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, зазначивши, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). У постанові від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах. У додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції також зауважує, що при визначенні сум, які підлягають відшкодуванню, слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява N 19336/04). При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Отже, враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, а також зазначені норми права, та те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК», м. Дніпро на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2021 року у справі №923/1457/21 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2021 року у справі №923/1457/21 залишено без змін, з огляду на надані позивачем докази в обґрунтування понесених ним судових витрат, відсутність заперечень відповідача щодо стягнення таких витрат, судова колегія дійшла висновку про те, що вказані судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 700 грн. підтверджені належними доказами, є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС про стягнення судових витрат на правову допомогу за результатом розгляду апеляційних скарг із стягненням на користь заявника 15 700 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції - підлягає задоволенню. Керуючись ст. 123, 126, 129, 244, 281-284, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АДАН БІЗНЕС від 21.02.2022 (вх.№686/21) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК» на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2021 року у справі №923/1457/21 задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУШЕЛЬ ПАК» (75517, Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Червоне, вул. Гагаріна, 90; код ЄДРПОУ 38317985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАН БІЗНЕС» (03057, м. Київ, вул. Мірошниченко Євгенії, буд. 6/11, код ЄДРПОУ 40172507) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у сумі 15 700 грн. Додаткова постанова в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286, 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М Принцевська А.І. Ярош