Постанова 4824 № 753/21178/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 червня 2022 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 753/21178/21 Номер провадження 22-ц/824/127/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Поліщук Н.В., Нежури В. А., за участю секретаря судового засідання - Орел П.Ю., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року, постановлену під головуванням судді Цимбал І. К., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту проживання однією сім`єю, в с т а н о в и в : У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю його та ОСОБА_2 з 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року (а.с. 09) у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту проживання однією сім`єю, відмовлено. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 10 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій, просив ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2015 року проживали спільно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, у зв`язку чим, ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Разом з тим, приватним нотаріусом було повідомлено ОСОБА_1 про наявність відкритої спадкової справи та про наявність спадкоємців майна померлої ОСОБА_2 не зазначивши при цьому їх імена. Крім того, нотаріус зазначив, що якщо на протязі одного місяця скаржником не буде подано до суду заяву щодо підтвердження факту проживання його та ОСОБА_2 однією сім`єю, свідоцтво буде видано іншим спадкоємцям. Зазначене й стало підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю. Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву. Відзиву подано не було. Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Буркацький В.Л. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній. Заінтересована особа до суду апеляційної інстанції не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у зв`язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності останньої. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи представника скаржника, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що з поданої заявником заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу вбачається наявність спору про право, який підлягає вирішенню в позовному провадженні. Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Так, відповідно до ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне. Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Згідно з роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року в справі № 295/3547/21 (провадження № 61-10600св21) зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Так, метою звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту проживання разом із ОСОБА_2 однією сім`єю, є встановлення в судовому порядку обставини, необхідної для подальшого вирішення питання щодо прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Разом з тим, вирішити зазначене питання без встановлення факту проживання однією сім`єю, не є можливим, оскільки згідно наданої приватним нотаріусом Полежаєвим О.Є. інформації, останнім було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_2 . Таким чином, у разі ненадання заявником документів на підтвердження факту проживання його однією сім`єю із спадкодавцем, свідоцтво про право на спадщину буде видано іншим особам. Проте, будь-яких даних про такі особи, приватним нотаріусом заявнику надано не було, оскільки він не являється родичем померлої. У зв`язку з наведеним, заявник був вимушений звернутися до суду із даною заявою, в якій, зокрема, порушив питання про витребувати копії матеріалів спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , з метою отримання інформації про інших спадкоємців померлої. При цьому, на даний момент, заявник позбавлений можливості реалізувати свої права щодо спадкування майна померлої ОСОБА_2 , зокрема, й тому, що не має інформації про інших спадкоємців. Разом з тим, судом першої інстанції не перевіривши матеріали спадкової справи після померлої ОСОБА_2 , не встановивши наявність чи відсутність інших спадкоємців, дійшов передчасного висновку щодо відмови у відкритті провадження у справі. В свою чергу, якщо під час провадження у справі суду стане відома особа (особи), яка є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_2 , та суд дійде висновку про наявність у даній справі спору про право, суд вправі вирішити питання про залишення заяви без розгляду у відповідності до статті 294 ЦПК України. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За таких обставин, ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367-368, 369, 371, 374, 379, 381-384, 389-390 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повне судове рішення складено 08 червня 2022 року. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: Н.В. Поліщук В. А. Нежура