Постанова Львівський апеляційний суд № 454/1900/21

Справа № 454/1900/21 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В. Провадження № 22-ц/811/3256/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія: 96 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2022 року м.Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря - Юзефович Ю.І., з участю: представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 серпня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в с т а н о в и в: Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 04 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, видана товариством з додатковою відповідальністю «Сокальська панчішна фабрика» 10.02.2021 року №11 на ім`я ОСОБА_3 ; довідка №5675 від 25.05.1999 року, видана відкритим акціонерним товариством «Сокальський завод хімічного волокна» на ім`я ОСОБА_1 ; витяг з особової картки №2111, виданий та засвідчений 06.04.2020 року Державним архівом Львівської області за №М-845/07/12, в якому зазначено відомості щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; архівна довідка №М845/07-12 від 06.04.2020 року про заробіток за 1984-1985 роки, видана на ім`я ОСОБА_3 ; архівна довідка №М845/07-12 від 06.04.2020 року про заробіток за 1992-1997роки, видана на ім`я ОСОБА_3 , - належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зазначені в цих документах відомості стосуються заявниці. Рішення суду оскаржила заінтересована оособа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, просить його скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити. Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що в даному випадку, встановлення факту належності довідок про заробітну плату для обчислення пенсії заявнику необхідно для звернення до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії, а отже, неявний спір про право. Окрім того, зазначає, що заявниця не обгрунтовувала причини неможливості внесення виправлення у довідки про заробітну плату, не надала доказів, що свідчать про факт звернення до організацій, які видали документи, стосовно внесення виправлення у довідки про заробітну плату, відповіді організацій на звернення з цього приводу тощо. У судове засідання апеляційного суду інші учасники справи, окрім представника ОСОБА_1 - адвоката Брух А.О., не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому справу розглянуто відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, у їхній відсутності. Заслухавши пояснення сторони заявника в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік фактів, що мають юридичне значення та які встановлюються в судовому порядку, передбачений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України). Згідно зі статтею 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Як роз`яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами і доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. З точки зору закону, під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16). Враховуючи наведене й те, що заінтересована особа, яка є органом, уповноваженим вирішувати питання призначення пенсії, не визнає права заявника, заперечуючи проти задоволення заявлених вимог, покликаючись, при цьому, на недотримання заявником встановленого законом порядку для вирішення даного питання, відтак, наявний спір про право, який повинен вирішуватись в порядку позовного провадження. Отже, під час розгляду даної справи встановлено існування спору про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження, а тому оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із залишенням заяви без розгляду. При цьому, заявнику необхідно роз`яснити, що вона має право подати позов на загальних підставах. У зв`язку з перебуванням судді-доповідача у відпустці 26 та 27 травня 2022 року, повний текст постанови складений в перший робочий день після відпустки - 30 травня 2022 року. Керуючись ст.ст. 294, 367, 374 ч.1 п.4, 377, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 серпня 2021 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 30 травня 2022 року. Головуючий С.М. Бойко Судді С.М. Копняк А.В. Ніткевич