Ухвала КАС ВС № 420/11617/21

УХВАЛА 10 червня 2022 року м. Київ справа № 420/11617/21 адміністративне провадження № К/990/13052/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2021 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року у справі №420/11617/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у власних інтересах та як законного представника в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 пред`явила позов до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, у якому просила суд: - визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 4 червня 2021 року №366262 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого громадянці Грузії ОСОБА_1 , разом з дітьми: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; - зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області поновити дію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 12 грудня 2017 року; - зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити посвідки на постійне проживання неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення про надання дозволу на імміграцію в Україну від 13 листопада 2017 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року, позов задоволено повністю: - визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 4 червня 2021 року №366262 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого громадянці Грузії ОСОБА_1 , разом з дітьми: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; - зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області поновити дію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 12 грудня 2017 року; - зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити посвідки на постійне проживання неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення про надання дозволу на імміграцію в Україну від 13 листопада 2017 року. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на користь громадянки Грузії ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908 грн (дев`ятсот вісім гривень). Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її за допомогою засобів поштового зв`язку 23 травня 2022 року. Скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2021 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Згідно з частиною першою статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що її належить повернути з огляду на таке. Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Водночас частинами третьою і четвертою статті 55 КАС України обумовлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника. Суд зауважує, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Тож для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі і визнання належно вчиненими будь-якого іншого з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умов, визначених законодавством. У цьому контексті Суд зауважує, що касаційна скарга підписана Оленою Погребняк як начальником Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області. Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, до касаційної скарги не додано будь-яких доказів, які б підтверджували повноваження Олени Погребняк як керівника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області. На цій основі суд констатує, що касаційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено порядку, встановленому законом. За правилами 1 першого частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. За таких обставин, суддя не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Враховуючи вимоги пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, касаційну скаргу належить повернути особі, яка її подала. Керуючись статтею 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2021 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року у справі №420/11617/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у власних інтересах та як законного представника в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. …………………………. Н.М. Мартинюк, Суддя Верховного Суду