Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/5705/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 червня 2022 року м. Дніпросправа № 280/5705/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РДД» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2021 року в адміністративній справі №280/5705/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РДД» до Управління з питань праці Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 06 липня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «РДД» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 09 грудня 2020 року № ОМС-ЗП15005/1057/НД/АВ/П/ТД-ФС, у розмірі 100 000,00 грн. Адміністративний позов обґрунтований тим, що інспекційне відвідування ТОВ «РДД» було проведене із порушенням визначеного законом строку (10 днів). Також, позивач зазначає, що відеоматеріали інспекційного відвідування не можуть бути взяті до уваги при прийнятті постанови про накладення штрафу, адже такий відеозапис не було долучено до акту перевірки та не вручено позивачу. Крім того, заявник зазначає, що під час інспекційного відвідування посадовими особами відповідача не було встановлено осіб, які на думку відповідача працюють в ТОВ «РДД» без оформлення трудових відносин. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «РДД» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційній скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 26 жовтня 2020 року по 20 листопада 2020 року головними спеціалістами відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспекторами праці - Полигою Аліною Валеріївною, службове посвідчення № 1057, Павленко Віолеттою Віталіївною , службове посвідчення № 1499, Марчаком Олексієм Вікторовичем , службове посвідчення № 1757, Кірєєвим Олександром Олексійовичем , службове посвідчення № 1618 на підставі направлення №215нг від 19 жовтня 2020 року проведено інспекційне відвідування ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РДД". На підставі проведеного інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ОМС-ЗП15005/1057/НД/АВ від 20 листопада 2020 року. Відповідно до виявлених порушень в Акті інспекційного відвідування зазначено: «… 26 жовтня 2020 року в ході огляду території ТОВ «РДД» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 3, в одному з приміщень інспекторами праці були зафіксовані три особи, які перебували на робочих місцях, працювали з документами, та персональним комп`ютером. Одна з жінок представилась як ОСОБА_4 , на запитання інспекторів праці зазначила, що вона проходить стажування на посаду оператора на ТОВ «РДД», з початку поточного місяця, трудовий договір з підприємством ще не підписувала, тільки заповнювала анкету на стажування. ОСОБА_4 пояснила, що спочатку вона тільки ознайомлювалась з роботою, згодом почала самостійно продивятись та друкувати документи ТОВ «РДД». ОСОБА_4 зазначила, що її робочий день починається з 8.00 години та до 17.00. Також, на запитання інспекторів праці, чи буде Вам оплачено стажування, ОСОБА_4 відповіла - ТАК. Жінка представилась інспекторам праці як ОСОБА_6 . ОСОБА_6 також зазначила інспекторам праці, що вона працює на ТОВ «РДД» протягом двох тижнів, однак, офіційно ще не працевлаштована, так само як і ОСОБА_4 проходить стажування на посаду оператора. На запитання щодо режиму роботи ОСОБА_6 зазначила, що так; її робочий день з 8.00 до 17.00 години. ОСОБА_6 зазначила, що після проходження стажування вона буде працювати на цьому ж робочому місці. Інша жінка представилась як ОСОБА_9 , працює на ТОВ «РДД» на посаді - начальника відділу товарного обліку. ОСОБА_9 повідомила інспекторам праці, що ОСОБА_4 і ОСОБА_6 проходять стажування під її керівництвом, стажування триватиме стільки часу поки дівчата не навчаться роботі. ОСОБА_9 зазначила, що кожен день вона надає дівчатам певну роботу, роз`яснює як саме її виконати. Які саме документи при працевлаштуванні підписували працівники - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ОСОБА_9 не знає. Разом з інспекторами праці у приміщенні перебував виконавчий директор ОСОБА_11 , який також підтвердив інспекторам праці, що зафіксовані особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проходять стажування, ОСОБА_9 навчає їх роботі, період стажування у дівчат триватиме поки Ліля не скаже, що дівчата готові до працевлаштування. Вся вищезазначена інформація зафіксована засобами відеофіксації інспекторами праці. Керівник відділу кадрів - ОСОБА_12 , на запитання інспекторів праці, чим регламентовано проходження стажування ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відповісти не змогла, зазначивши, що стажування на ТОВ «РДД» не перебачено і дати відповідь на підставі яких документів зазначені особи перебувають на робочих місцях ОСОБА_12 не може. Слід зазначити що статею 48 КЗпП України передбачено, проходження стажування на підприємстві лише студентами вищих та учнями професійно - технічних навчальних закладів. При цьому, будь- яких документів на проходження відповідного стажування інспекторам праці надано не було Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 знаходились на своїх робочих місцях в офісному приміщенні, за юридичною адресою ТОВ «РДД»: м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд.3, в робочий час товариства, перебували за робочими столами, виконували певну роботу на комп`ютері, що свідчить трудові відносини між зазначеними особами та ТОВ «РДД». Будь-яких документів, на підтвердження оформлення трудових відносин між працівниками ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ТОВ «РДД» надано не було, отже зазначені особи були допущенні до роботи керівництвом ТОВ «РДД» без оформлення трудових договорів, чим порушено частину 1 статті 21 КЗпП України та частин 1,3 статті 24 КЗпП України. …». 26 листопада 2020 року стосовно ТОВ «РДД» винесено припис №ОМС-ЗП15005/1057/ПД/АВ/П. 09 грудня 2020 року керівником УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ ПРАЦІ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ стосовно ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РДД" винесено постанову № ОМС-ЗП15005/1057/НД/АВ/П/ТД-ФС, якою до суб`єкта господарювання застосовано штрафні санкції у сумі 100 000,00 грн. Не погоджуючись з прийнятим рішенням у вигляді постанови, позивач звернувся до суду з позовною заявою. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем вимог трудового законодавства підтверджений належними та допустимими доказами, а відповідачем правомірно та обґрунтовано застосовано до ТОВ «РДД» штрафні санкції. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України. Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно зі статтею 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Встановлені обставини справи свідчать, що під час інспекційного відвідування посадовими особами відповідача встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були допущені ТОВ «РДД» до роботи без укладення трудових договорів. Факт перебування вказаних осіб на своєму робочому місці та виконання ними трудових функцій підтверджено відеозаписом інспекційного відвідування. Також, з відеозапису видно, що під час проведення інспекційного відвідування та відібрання пояснень від ОСОБА_4 та ОСОБА_6 був присутній директор «РДД» та адвокат Непомнящий Я.В., останні зазначили, що документи які свідчать про правомірність знаходження опитуваних осіб на ТОВ «РДД» знаходяться в іншому місці. Однак, ні відповідачу, ні до суду ТОВ «РДД» документів на підтвердження підстав знаходження ОСОБА_4 та ОСОБА_6 знаходження на робочому місці в ТОВ «РДД» не подано. Відтак, не спростовано доводів відповідача про використання ТОВ «РДД» неоформленої найманої праці вказаних осіб. Доводів позивача з приводу того, що відеозапис інспекційного відвідування не є належним доказом, адже його не долучено до акту перевірки та не видано позивачеві, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки в акті перевірки зазначено, що процес відвідування зафіксований засобами відеотехніки, матеріали, зафіксовані в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для зчитування, на яких проставляється номер акта. Відповідачем до матеріалів справи долучено диски з записом інспекційного відвідування, на якого зазначено номер акта перевірки. В свою чергу, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до п. 16, 17 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ №823 від 21.08.2019 року, (далі Порядок №823) за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Відповідно до п. 19 Порядку 823, матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті. Отже, Порядком №823 визначено, що об`єкту відвідування видається саме інший примірник акту, матеріли фото - та відео - фіксації долучаються до акта перевірки, що знаходиться у інспекції, в обох примірниках акта робиться відмітка про те, що під час інспекційного відвідування проводилась технічна фіксація. В даному випадку, як вже зазначалось, інспекцією дотримано вимоги Порядку №823, зокрема, зроблено позначку про фіксацію інспекційного відвідування на відеотехніку, один примірник акту залишено об`єкту відвідування, диск із відеозаписом долучено до акту відвідування. Відтак, акт перевірки і матеріали долучені до нього судом враховано під час розгляду даної справи в якості належних та допустимих доказів. Стосовно доводів позивача про те, що відповідачем порушено строк проведення інспекційного відвідування, суд зазначає наступне. У відповідності до п. 9 Порядку №823, тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів. Відповідно до направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 19.10.2020 року №215н, датою початку заходу є 23.10.2020 року, датою закінчення заходу є 05.11.2020 року. Проведення інспекційного відвідування ТОВ «РДД» було зупинено з 28.10.2020 року по 11.11.2020 року у зв`язку з оскарженням вимоги про надання документів. Як видно з акту перевірки датою початку заходу є 26.10.2020 року, датою закінчення заходу є 20.11.2020 року. Таким чином, з урахуванням періоду зупинення інспекційного відвідування, період проведення перевірки не перевищує 10 робочих днів, адже з 26.10.2020 року по 27.10.2020 року, та 11.11.2020 року по 20.11.2020 року - кількість робочих днів становить 9 робочих днів. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова про накладення адміністративних санкцій на ТОВ «РДД» прийнята відповідачем в порядку та в межах повноважень, визначених Законом та підстави для її скасування - відсутні. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «РДД» - відсутні, натомість в мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено строк проведення інспекційного заходу, однак вказане не є підставою для скасування постанови про накладення штрафних санкцій. Натомість, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем строки проведення інспекційного відвідування не порушено. Таким чином, судом першої інстанції не в повній мірі правильно встановлено обставини справи. У відповідності до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РДД» - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2021 року в адміністративній справі №280/5705/21 - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2021 року в адміністративній справі №280/5705/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай