Постанова 4821 № 711/8158/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/723/22Головуючий по 1 інстанції Справа №711/8158/21 Категорія: 305010000 Скляренко В.М. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2022 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л. секретар Попова М.В. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - Головне управління Національної поліції в Черкаській області; особа, яка подала апеляційну скаргу - Головне управління Національної поліції в Черкаській області; розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Національної поліції в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди, - в с т а н о в и в: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що він, старший сержант поліції, проходив службу в Кам`янському відділі поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 07 листопада 2015 року по 26 квітня 2019 року на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 2 Кам`янського відділу поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 580/3280/19 стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період із 01 березня 2016 року по 15 лютого 2019 року в сумі 9712 грн. 60 коп., а також індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року в сумі 2718 грн. 85 коп. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17лютого 2020 року у справі № 580/3280/19 апеляційну скаргу ГУНП в Черкаській області - залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - без змін. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року у справі №580/4288/21 визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Черкаській області, що полягає у не проведенні перерахунку та виплаті його грошового забезпечення за вибуття у відпустку та під час звільнення від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, за період служби з січня 2016 року до лютого 2019 року, з урахуванням присуджених рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 580/3280/19 доплати за службу у нічний час. Зобов`язано ГУНП в Черкаській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за вибуття у відпустку та під час звільнення від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, за період його служби у 2016-2019 роках, враховуючи присуджену рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 580/3280/19 доплату за службу у нічний час та виплати йому з урахуванням вже виплачених сум коштів. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року у справі № 580/4288/21 апеляційну скаргу ГУНП в Черкаській області залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року без змін. Позивач вказував, що не проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення за вибуття у відпустку та під час звільнення від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, за період служби з січня 2016 року до лютого 2019 року, а саме на протязі 72 місяців (починаючи з січня 2016 року по грудень 2021 року), з урахуванням присудженої рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №580/3280/19 доплати за службу в нічний час, йому була завдана моральна шкода в розмірі - 432000 грн., а також через тривалий час, витрачений на відновлення своїх прав, що зайняло після звільнення зі служби в поліції. Розрахунок моральної шкоди позивачем було здійснено виходячи із розміру мінімальної заробітної плати станом на січень 2021 року для працездатних осіб - 6000 грн. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області моральну шкоду в розмірі 432000 грн. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2022 року позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 грн. Рішення суду обґрунтоване тим, що оскільки позивачу було не проведено перерахунок та виплати грошового забезпечення за вибуття у відпустку та під час звільнення від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, за період служби з січня 2016 року до лютого 2019 року, враховуючи вимоги розумності і справедливості, моральна шкода, заподіяна ОСОБА_1 , може бути оцінена в розмірі 4000 грн. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Черкаській області подало апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2022 року в частині задоволення позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У апеляційній скарзі зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, а також не вірне вирішення справи по суті. Зауважує, що під час розгляду справи судом не враховано, що Головне управління Національної поліції в Черкаській області не уособлює собою державу Україну, а рахунки відкриті виключно для забезпечення діяльності ГУНП в Черкаській області не уособлюють собою Державний бюджет України, тому відповідачем в даній справі має бути Державна казначейська служба України. У відзиві вказує, що судом не враховано, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження заподіяння моральних страждань, характеру немайнових втрат, зокрема тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, погіршення стану здоров`я. Вважає, що позивачем не зазначено, якими конкретно діями відповідача ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, так як наявність рішення про стягнення коштів не є єдиною й безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки доведенню підлягають не лише факт порушення, але і факт завдання такими діями чи бездіяльністю моральної шкоди. На думку апелянта, ОСОБА_1 належних та допустимих доказів спричинення йому моральної шкоди, протиправності дій чи бездіяльності відповідача та причино-наслідкового зв`язку між ними не надано. А отже позивач не довів, що внаслідок бездіяльності ГУНП в Черкаській області йому було завдано моральної шкоди. ОСОБА_1 , повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, що відповідно до статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши представника Департаменту патрульної поліції Атамась Ю.М., яка з`явився в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного. Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем - ГУНП в Черкаській області, а саме з 07 листопада 2015 року по 26 квітня 2019 року проходив службу в Кам`янському відділі поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Кам`янського відділення поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській та був звільнений з посади за власним бажанням. Оскільки повний розрахунок з ним проведений не був, то останній звертався до суду за захистом своїх прав. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 580/3280/19, яке набрало законної сили 17 лютого 2020 року, присуджено на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість з грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01 березня 2016 року по 15 лютого 2019 року у сумі 9712 грн. 60 коп. та заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2016 року по 15 лютого 2019 року у сумі 2718 грн. 85 коп. В подальшому, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 580/4288/21 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУНП в Черкаській області, а саме: визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Черкаській області, що полягає у не проведенні перерахунку та виплаті його грошового забезпечення за вибуття у відпустку та під час звільнення від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, за період служби з січня 2016 року до лютого 2019 року, з урахуванням присуджених рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 у справі № 580/3280/19 доплати за службу у нічний час; зобов`язано ГУНП в Черкаській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за вибуття у відпустку та під час звільнення від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, за період його служби у 2016-2019 роках, враховуючи присуджену рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 580/3280/19 доплату за службу у нічний час та виплати йому з урахуванням вже виплачених сум коштів (а.с. 18-23). Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року у справі № 580/4288/21 апеляційну скаргу ГУНП в Черкаській області залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року без змін (а.с. 24-29). Вказаним рішенням суду від 18 серпня 2021 року встановлено, що відповідачем в порушення норм закону не проведенно перерахунку та виплати грошового забезпечення за вибуття у відпустку та під час звільнення від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, за період служби 2016-2019 роки, застосовуючи присуджену судом у вказаній справі № 580/3280/19 доплату за службу в нічний час. Отже судом першої інстанції вірно визначено, що внаслідок неправомірних дій відповідача, що полягали у не проведенні перерахунку та виплаті його грошового забезпечення за вибуття у відпустку та під час звільнення від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, за період служби з січня 2016 року до лютого 2019 року, з урахуванням присуджених рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 рок у справі № 580/3280/19 доплати за службу у нічний час, позивачу безумовно завдано моральної шкоди. Місцевий суд прийшов до вірного переконання, що захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормою статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Відповідно до роз?яснень, викладених у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі позивача. Посилання в апеляційній скарзі на застосування до спірних правовідносин положень статтей 1173, 1174 ЦК України є безпідставними, оскільки моральної шкоди позивачу було завдано як працівнику Кам`янського відділу поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області внаслідок не виплати належних сум, а не як фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо того, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не враховано, що відповідачем має бути Державна казначейська служба України, а неГоловне управління Національної поліції в Черкаській області. Так, місцевим судом вірно зазначено, що даний спір виник з трудових правовідносин між працівником та роботодавцем, яким в даному випадку є саме ГУНП в Черкаській області, тому, відповідно, і моральну шкоду, завдану працівнику внаслідок порушення його трудових прав (не проведенням перерахунку та виплати грошового забезпечення за вибуття у відпустку та під час звільнення від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, враховуючи присуджену рішенням суду доплату за службу у нічний час), має відшкодувати саме роботодавець. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому зміні чи скасуванню не підлягає. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду та були предметом розгляду суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді Повний текст постанови складений 10 червня 2022 року