Постанова 4811 № 459/3596/20

Справа № 459/3596/20 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д. Провадження № 22-ц/811/3794/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія: 47 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2022 року м.Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря - Матяш С.І., з участю: представника Львівської обласної прокуратури - Слиш Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Львівської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Львівській області та в особі Львівської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діяннями, в с т а н о в и в: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з Державного бюджету України на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 грн., завданої неправомірними діями та бездіяльністю службових осіб прокуратури та національної поліції під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016140310001377 від 20.12.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, в якому вона (позивач) є потерпілою. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження по факту вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, у зв`язку з підробленням від її (позивача) імені актів встановлення межі між їхніми господарствами, здійснюється Сокальським ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області, протиправна бездіяльність якого призвела до надмірно тривалого й неефективного досудового розслідування і, як наслідок, спливу строків давності притягнення винної особи до кримінальної відповідальності. Позивач зазначає, що внаслідок триваючої бездіяльності Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області та Сокальського відділу Червоноградської місцевої прокуратури, яка здійснює організацію та процесуальне керівництво в цьому кримінальному провадженні, їй завдано моральні страждання, які призвели до психологічного напруження та розчарувань в діях вказаних органів, а також через необхідність затрачати свій час та зусилля на відновлення своїх прав та захист інтересів. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 17 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, судовий збір в розмірі 210 грн. 20 коп. В задоволенні решти вимог відмовлено. Рішення суду оскаржили Львівська обласна прокуратура та Головне управління Національної поліції у Львівській області. Апелянти просять скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вказаного позову. Львівська обласна прокуратура в апеляційній скарзі зазначає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора та які розцінені судом як бездіяльність та затягування розгляду кримінального провадження, є предметом оскарження відповідно до правил ст. 303 КПК України, тобто є механізмом реалізації прав особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування. Вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що судом встановлено незаконність процесуальних рішень посадових осіб та їх систематичну бездіяльність щодо розслідування вказаної кримінальної справи. На переконання апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність позивачем наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) органів прокуратури та шкодою, про яку вказувала позивач, а тому стягнення моральної шкоди вважає безпідставним. Головне управління Національної поліції у Львівській області в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що факт задоволення скарг ОСОБА_1 у кримінальному провадженні не є доказом заподіяння їй моральної шкоди. Вважає, що позивач не надала достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння їй працівниками ГУ НП у Львівській області моральної шкоди. Звертає увагу, що неналежне досудове розслідування оскаржується в рамках кримінального провадження, відтак, рішення, дії або бездіяльність слідчого чи прокурора, на які посилається позивач, та які розцінені як бездіяльність та затягування розгляду кримінального провадження, є предметом оскарження відповідно до правил статті 303 КПК України, тобто є механізмом реалізації прав особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування. Позивач ОСОБА_1 подала відзив на апеляційні скарги, в якому заперечує доводи та вимоги апелянтів. В судове засідання інші учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено у їхній відсутності. Заслухавши пояснення сторони апелянта в підтримання апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг з наступних підстав. За загальним правилом, яке міститься у статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. У відповідності до ч.1 ст.1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (ч.2 ст.1176 ЦК), зокрема, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173, 1174 цього Кодексу). Відповідно до ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою, незалежно від вини цього органу. Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової особи або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, незалежно від вини цієї особи. Складовими частинами цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору і тягне за собою порушення майнових (немайнових) прав та інтересів іншої особи із настанням для неї негативних наслідків (втрат) майнового чи немайнового характеру. Причинний зв`язок, як елемент цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Отже, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, предметом доказування є не тільки факт неправомірних дій (бездіяльності), а й факт заподіяння шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) та заподіянням шкоди. Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач долучила до позовної заяви на підтвердження своїх вимог: скаргу на бездіяльність Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області від 16.11.2016 року щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, скаргу на бездіяльність СВ Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області від 12.06.2020 року, адресовану начальнику СУ ГУ НП у Львівській області, скаргу на бездіяльність СВ Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області та прокурорів Червоноградської місцевої прокуратури від 12.06.2020 року, адресовану прокурору Львівської області та керівнику Червоноградської місцевої прокуратури, та відповідь СВ Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області від 17.09.2020 року на її звернення (а.с.9-13). Однак, належних доказів, які б підтверджували неправомірність дій та/або бездіяльності службових осіб названих вище органів досудового розслідування і прокуратури, позивачем не надано. В подальшому, було долучено постанову старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 16.02.2021 року про закриття названого вище кримінального провадження у зв`язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України (а.с.68-71). В процесі розгляду даної справи, позивач оскаржила до суду в порядку кримінального судочинства названу вище постанову про закриття кримінального провадження (а.с.90-92), яка була скасована ухвалою слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 15 квітня 2021 року, копію вступної та резолютивної частини якої було долучено до матеріалів справи за клопотанням представника позивача - адвоката Острика С.О. (а.с.96-97). Разом з тим, повного судового рішення слідчого судді, із зазначенням мотивів та підстав для скасування оскаржуваної позивачкою постанови, в матеріалах справи немає. З наведеного колегія суддів доходить висновку про те, що в суду першої інстанції не було належних доказів, які б підтверджували протиправність дій та/або бездіяльності названих вище органів досудового розслідування та прокуратури, оскільки сам факт закриття кримінального провадження в справі за відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення та подальше скасування такого процесуального рішення слідчого в порядку кримінального судочинства за скаргою позивача, не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди та не вказує на наявність протиправної бездіяльності службових осіб національної поліції та прокуратури по даному кримінальному провадженні, а тому відсутні визначені законом підстави для задоволення позову у зв`язку з його недоведеністю. Таким чином, суд першої інстанції в повній мірі не визначився з характером спірних правовідносин, не врахував норм матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, допустив порушення норм процесуального права, оскільки не дав належної правової оцінки доказам, які позивач подала на підтвердження своїх позовних вимог, що призвело до помилкового висновку суду про наявність правових підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди, окрім того, долучив і врахував при вирішенні спору докази, на які позивач в позовній заяві не посилалась, а які були здобуті нею вже в процесі розгляду даної справи, чим порушено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідно до статті 141 ЦПК України та з урахуванням наслідків розгляду апеляційним судом даної справи - задоволення апеляційних скарг відповідачів та відмову у задоволенні позовних вимог позивача, яка на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору у даній категорії справ, тому понесені відповідачами судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У зв`язку з перебуванням судді із складу колегії суддів у відпустці 03 червня 2022 року, повний текст постанови складений в перший робочий день після відпустки - 06 червня 2022 року. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.2,4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційні скарги Львівської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції у Львівській області задовольнити. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17 вересня 2021 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Компенсувати Головному управлінню Національної поліції у Львівській області судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1261 гривні 20 копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Компенсувати Львівській обласній прокуратурі судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1216 гривень 20 копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 06 червня 2022 року. Головуючий С.М. Бойко Судді: С.М. Копняк А.В. Ніткевич