Ухвала КАС ВС № 420/16128/21

УХВАЛА 09 червня 2022 року м. Київ справа № 420/16128/21 адміністративне провадження № К/990/13602/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року у справі № 420/16128/21 за позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 30 листопада 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з Інституту Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2017-2020 роки) у розмірі 19 684,29 грн (дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 29 копійок) за період з 27 серпня 2020 року по 31 серпня 2021 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №420/16128/21. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України. Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» залишено без руху із встановленням строку у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання апеляційної скарги з уточненими вимогами до суду апеляційної інстанції разом із її копіями, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1362 грн. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у задоволенні клопотання Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» повернуто апелянту у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі суду від 17 січня 2022 року, а саме: ненадання документу про сплату судового збору. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» - залишено без руху із встановленням строку у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження. Зазначену ухвалу апелянт одержав 18 квітня 2022 року, про що свідчить звіт про надсилання ухвали засобами електронного зв`язку та відповідне електронне підтвердження. 28 квітня 2022 року апелянтом на виконання вимог апеляційного суду подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування вказаних вимог зазначено, що апелянт у визначений строк вже звертався із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, проте скарга була повернута через недотримання порядку її подання. Отримавши фінансову можливість для сплати судового збору, та дотримуючись норм КАС України, апелянт скористався своїм правом повторного звернення з апеляційною скаргою. Відсутність можливості оскаржити рішення суду невідкладно у визначений строк обумовлена умовами, які діють під час запровадження на території України воєнного стану, а також особливостями завдань, які покладені на Інститут на період воєнного стану. Перевіривши подані матеріали та доводи апелянта, суд апеляційної інстанції виходив з наступного. Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Водночас, згідно із частинами 2, 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Так, рішення суду першої інстанції прийнято у порядку письмового провадження 30 листопада 2021 року. Повний текст судового рішення не був вручений апелянту у день складання, а отриманий ним 06 грудня 2021 року. Отже, звернувшись із скаргою 13 квітня 2022 року, апелянтом пропущено строк, визначений частинами 1, 2 статті 295 КАС України. Апеляційним судом враховано, що апелянт у встановлений строк вже звертався із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Також суд врахував, що відповідно до положень частини 8 статті 169, частини 2 статті 298 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до апеляційного суду. Одночасно, перевіряючи дотримання апелянтом процесуального порядку під час повторного апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд звернув увагу, що звернення із скаргою відбулось не у розумний строк, а упродовж тривалого терміну після її повернення скаржнику. Фактично доводи про наявність підстав для поновлення строку звернення із скаргою обґрунтовуються виникненням перешкод, пов`язаних із виділенням фінансових ресурсів і проведенням сплати збору під час повторного звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Водночас, на переконання колегії суддів, відсутність можливості здійснити сплату судового збору не підтверджує наявність об`єктивних перешкод у своєчасному вчиненні особою певних процесуальних дій та зверненні із апеляційною скаргою, а відтак не дає підстав вважати, що повторне звернення із скаргою відбулось в порядку, встановленому законом. Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Слід зазначити, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження та неможливості своєчасного вчинення певних процесуальних дій у зв`язку із введенням згідно Указів Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022, затвердженим Законом від 24.02.2022 року №2102-IX, та від 14.03.2022 року за №133/2022, затвердженим Законом від 15.03.2022 року №7168, на всій території воєнного стану, оскільки на момент закінчення цього процесуального строку наведені апелянтом обставини не існували. Таким чином, доводи апелянта про поважність причин пропуску процесуального строку, а також об`єктивність перешкод в оскарженні рішення суду у визначений термін, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження. Інші поважні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою не підтверджені апелянтом на вимогу апеляційного суду. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. У касаційній скарзі скаржник наводить ті ж самі обставини пропуску строку, що і в суді апеляційної інстанції. Так, посилання скаржника на неможливість сплати судового збору не є об`єктивною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Крім того, посилання скаржника на запровадження в Україні воєнного стану не підтверджена належними доказами щодо відсутності працівників на робочому місці у період з 24 лютого 2022 року до моменту подання апеляційної скарги, об`єктивної неможливості подати апеляційну скаргу у зв`язку з залученням всіх працівників до безпосередньої участі в бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони тощо.. Разом з тим, скаржником жодним чином не обґрунтовано, чому ним не подано повторну апеляційну скаргу у розумний строк після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги від 07 лютого 2022 року. Отже, скаржник у касаційній скарзі не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску строку на подання повторної апеляційної скарги або наявності поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 169, 296, 299, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року у справі № 420/16128/21 за позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді Н. А. Данилевич Н. В. Шевцова