Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/370/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2022 рокуСправа № 260/370/21 пров. № А/857/7803/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача - Качмара В.Я., суддів - Большакової О.О., Кушнерика М.П., при секретарі судового засідання - Юрченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року (суддя Гебеш С.А., м.Ужгород, повний текст складено 26 квітня 2022 року), - ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУПФ) в якому, просив: визнати протиправним та скасувати Рішення ГУПФ від 30.12.2020 № 071750000056 «Про перерахунок пенсії» (далі - Рішення) по самовільному зменшенню проценту розрахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці із 90 відсотків грошової винагороди діючого судді на 52 відсотки грошової винагороди діючого судді; зобов`язати ГУПФ відновити та провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - ОСОБА_1 , починаючи з 19.02.2020 у розмірі 90% заробітної плати на відповідній посаді діючого судді Uосподарського суду Закарпатської області, розмір якої зазначено в довідці Господарського суду Закарпатської області про судову винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання у відставці від 07.09.2020 № 85 (далі - Довідка), без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму щомісячного довічного грошового утримання за період з 19.02.2020, з урахуванням проведених виплат. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року, яке набрало законної сили 23.10.2021, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення. Зобов`язано ГУПФ провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), з урахуванням висновків суду та виплачених сум (далі - Рішення суду). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що страховий стаж позивача складає 34 рокb 7 місяців і 23 дні, в тому числі судді: 25 років 8 місяців 10 днів, що обома сторонами підтверджено та не заперечується. Враховуючи наведене, суд вказав на те, що відповідач приймаючи оскаржуване Рішення невірно встановив загальний процент розрахунку пенсії позивача, а саме - 52%, так як кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням Рішення суду задоволено. Зобов`язано ГУПФ протягом одного місяця з дати прийняття даної ухвали подати звіт про виконання Рішення суду по справі № 260/370/21. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року прийнято звіт ГУПФ про виконання Рішення суду у справі №260/370/21. Не погодившись із постановленню ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі із посиланням на окремі обставини справи вказує, що відповідачем в неналежний спосіб виконано Рішення суду, так як строк суддівського стажу позивача і відповідний йому розмір грошового утримання було відновлено не з моменту порушення (грудень 2020 року) а набагато пізніше з лютого 2022 року, що призвело до недоотримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 116534 грн. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання Рішення суду, ГУПФ в січні 2022 року здійснено перерахунок пенсії позивача, чим скасовано оскаржуване Рішення. Із вказаного рішення вбачається, що відсоток для розрахунку грошового утримання встановлено відповідно до Закону № 1402-VIII, виходячи із стажу роботи позивача на посаді судді, який становить 25 років 8 місяців 10 днів (50% за 20 років+10% за роботу суддею понад 20 років), що свідчить про виконання Рішення суду. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. За приписами статті 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. З наведеного видно, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року, «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року, «Шаренок проти України» від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частини шостої статті 245 КАС у випадках, визначених у частинах третій-п`ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду. За змістом частини першої статті 382 КАС суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частиною другою статті 382 КАС визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а у разі неподання такого звіту чи за наслідками розгляду такого звіту - встановлення нового строку для подання звіту та накладання штрафу. З матеріалів справи видно, що спірним Рішенням позивачу здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 виходячи з 52% грошової винагороди діючого судді з розрахунку стажу судді 21 рік 1 день, що становить 54105,48 грн. Проте зі змісту Рішення суду видно, що стаж позивача як судді становить 25 років 8 місяців 10 днів, і відповідно вказано на те, що відповідачем невірно обраховано відсотковий розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці. На виконання ухвали суду про подання звіту про виконання Рішення суду ГУПФ подано звіт (24.12.2021 конверт), з якого встановлено, що на виконання Рішення суду ГУПФ скасовано Рішення та прийнято нове рішення про перерахунок грошового утримання, яким з 19.02.2020 розраховано грошове утримання в розмірі 60% від суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, вказаної у Довідці. Відсоток для розрахунку грошового утримання встановлено відповідно до Закону № 1402-VIII, виходячи зі стажу роботи суддею, який становить 25 років 8 місяців 10 днів (50% за 20 років + 10% за роботу суддею понад 20 років). Таким чином, розмір пенсії ОСОБА_1 з 19.02.2020 складає 62429,40 грн (а.с.164-165, 181). З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття звіту ГУПФ про виконання Рішення суду. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 9 червня 2022 року.