Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/1625/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 рокуСправа № 260/1625/23 пров. № А/857/12946/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідач Качмара В.Я., суддів Довгополова О.М., Затолочного В.С., при секретарі судового засідання Хомича О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 9 червня 2023 року (суддя Ващилін Р.О., м.Ужгород, повний текст складено 15 червня 2023 року), - ВСТАНОВИВ: У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі ГУНП) в якому просив: визнати протиправними та скасувати пункт 4 наказу відповідача «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції відділення поліції Берегівського РВП та Тячівського РВП ГУНП» від 20.02.2023№464 (далі Наказ №464) в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 9 червня 2023 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В доводах апеляційної скарги вказує, що будь-яке звернення громадян не створює автоматичного обов`язку щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) та початку досудового розслідування. Зазначає, що в даному випадку заява-звернення особи та довідка, що до неї долучена, не є належним чином обґрунтованими доказами вчинення кримінального правопорушення, оскільки аліменти можуть сплачуватися як у готівковій, так і безготівковій формі їх отримувачу без подальшого повідомлення органів державної виконавчої служби. Також зазначає, що ухилення від сплати аліментів може бути як кримінально караним, так і адміністративним порушенням. Зауважує, що відповідачем під час проведення службового розслідування не було відібрано пояснень у позивача, як особи стосовно якої вони проводилось. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що слідчий, дізнавач невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Однак позивач вказаного обов`язку не виконав, що призвело до не забезпечення вирішення порушених у заяві питань, що суперечить основним завданням поліції та обов`язкам поліцейського. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що старший капітан поліції ОСОБА_1 перебуває на службі в органах Національної поліції на посаді старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП (далі Посада, РВП відповідно). За результатами вивчення стану дотримання законності поліцейськими окремих територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП під час приймання, обліку та розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події виявлено факти укриття кримінальних правопорушень від обліку в ЄРДР шляхом необґрунтованого прийняття рішення, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» (далі Закон №393/96-ВР). З огляду на зазначене наказом ГУНП від 31.01.2023 №276 прийнято рішення про проведення службового розслідування у формі письмового провадження за виявленими фактами. В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією, серед іншого, досліджено випадок розгляду письмового звернення громадянки ОСОБА_2 , що надійшло до чергової частини РВП 23.12.2022 за фактом ухилення з боку її колишнього чоловіка ОСОБА_3 від сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дисциплінарною комісією з`ясовано, що інспектором-черговим чергової частини РВП зареєстровану в ІП ЄО ІКС ІПНП заяву ОСОБА_2 передано ОСОБА_1 , який належний попередній розгляд звернення не здійснив, в суть його змісту не вник, кваліфікуючої оцінки діям ОСОБА_3 , що виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) не надав, всупереч частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) відомості про вчинення кримінального правопорушення відносно заявниці в ЄРДР не вніс, натомість необґрунтованим супровідним листом повернув матеріали для доопрацювання керівнику відділення поліції №1 РВП полковнику поліції ОСОБА_5 . В свою чергу за результатами вивчення зібраних матеріалів за заявою ОСОБА_2 та проведення зворотного зв`язку із заявницею, працівниками УГІ ГУНП було встановлено, що ОСОБА_3 не сплачує аліменти більше 5 років, а тому прийняте рішення згідно Закону №393/96-ВР є необґрунтованим, оскільки в діях ОСОБА_3 містяться ознаки кримінального правопорушення. За результатами проведеної перевірки дисциплінарною комісією складено висновок від 14.02.2023, відповідно до якого за порушення службової дисципліни, вимог частини першої, пунктів 2, 3, 6 частини третьої статті 1, пункту 1 статті 3 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут), пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), «Порядку ведення єдиного обліку», затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 №100 (далі Порядок №100), що виразилося у неналежному вивченні матеріалів за зверненням ОСОБА_2 , безпідставне надіслання їх для організації розгляду згідно із Законом №393/96-ВР до сектору превенції, за невнесення відомостей за зверненням ОСОБА_2 до ЄРДР протягом 24 годин, Посада, капітану поліції ОСОБА_1 , відповідно до пункту 1 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, запропоновано оголосити зауваження. Пунктом 4 Наказу №464 за порушення службової дисципліни, вимог законодавчих норм, що перелічені вище, що виразилося у неналежному вивченні матеріалів за зверненням ОСОБА_2 , безпідставне надіслання їх для організації розгляду згідно із Законом 393/96-ВР до сектору превенції, за невнесення відомостей за зверненням ОСОБА_2 до ЄРДР протягом 24 годин, Посада, капітану поліції ОСОБА_1 , відповідно до пункту 1 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту оголошено зауваження. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом №580-VIII. Стаття 18 Закону №580-VIII регламентує основні обов`язки поліцейських, серед яких, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. За приписами частини першої, другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регламентується Дисциплінарним статутом. Так, службова дисципліна в розумінні Дисциплінарного статуту є дотриманням поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. В свою чергу дисциплінарним проступком згідно статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина друга статті 13 Дисциплінарного статуту). Нормами частини третьої передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Судом встановлено, що до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за порушення службової дисципліни, що виразилося у неналежному вивченні матеріалів за зверненням ОСОБА_2 . Оцінюючи правомірність вказаного висновку та його достатність для застосування до позивача обраного заходу дисциплінарного стягнення, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Згідно частин першої, другої статті 11 Кримінального кодексу України (далі КК) кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. Нормами статті 164 КК передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Так, зокрема, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. При цьому, відповідно до примітки до вказаної статті, під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів. Як уже вказано вище, громадянка ОСОБА_2 у поданій до РВП заяві повідомила про ухилення її колишнім чоловіком від сплати коштів на утримання їхньої доньки, сукупна заборгованість за якими станом на день звернення склала 91849,50 грн, що перевищує сукупні суму виплат за 3 місяців відповідних платежів. На підтвердження вказаної обставини долучила розрахунок, складений Виноградівським відділом Державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області. Однак позивач-апелянт стверджує, що з долучених заявницею матеріалів неможливо було достеменно встановити наявність складу кримінального проступку, передбаченого КК, а тому такі були скеровані до відділення поліції для доопрацювання. Відповідно до статті 3 КПК дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків. Дізнавач - службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків. Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Відповідно до статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах поліції єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІТС ІПНП) регулює Порядок №100. Так, пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №100 передбачено, що заяви (повідомлення), що надійшли до чергових служб центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції телефоном чи під час особистого звернення громадян, уповноважені службові особи реєструють в ІТС ІПНП (журналі ЄО) та невідкладно передають до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня, на території обслуговування яких сталася подія, із зазначенням в ІТС ІПНП (журналі ЄО) номера реєстрації в ЄО відповідного органу (підрозділу) поліції. В свою чергу заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення. Керівник головного управління Національної поліції та його територіального (відокремленого) підрозділу поліції або особа, яка виконує його обов`язки, у разі встановлення в отриманій(ому) від уповноваженої службової особи заяві (повідомленні) відомостей, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно повертає її (його) до чергової служби для передавання до органу досудового розслідування для внесення відповідних відомостей до ЄРДР (п. 3 розділу ІІІ Порядку №100). Відповідно до пукнту 4 розділу ІІІ Порядку №100 заяви або повідомлення про кримінальні правопорушення, що надійшли до чергової служби головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів поліції, уповноважена службова особа після їх реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту реєстрації передає до органу досудового розслідування для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та інформує про це керівника головного управління Національної поліції чи його територіального (відокремленого) підрозділу поліції або особу, яка виконує його обов`язки. Згідно пункту 5 розділу ІІІ Порядку №100 керівник органу досудового розслідування або органу дізнання центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів поліції невідкладно, але не пізніше 24 годин із часу передання слідчому або дізнавачу для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення інформує чергову службу про номер кримінального провадження, дату і час унесення відомостей до ЄРДР, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України, прізвища, імені, по батькові (за наявності) слідчого (слідчих) чи дізнавача (дізнавачів), а також інформує відповідний структурний підрозділ органу поліції за напрямом діяльності упродовж 24 годин (за винятком вихідних та святкових днів) з моменту внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, особу, яка підозрюється в його вчиненні (у разі встановлення), рух кримінального провадження. Отже, з проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що слідчий, дізнавач невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. З поданої ОСОБА_2 заяви вбачається, що викладені в ній обставини відповідають диспозиції статті 214 КК, а надані заявницею пояснення та докази (розрахунок наявної заборгованості зі сплати аліментів, виданий територіальним органом Державної виконавчої служби України) підтверджують такі обставини. Так, вказана у розрахунку сума заборгованості більш ніж в 60 разів перевищує суму аліментів, яка підлягає стягненню. При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи позивача про те, що із зібраних матеріалів неможливо було чітко встановити наявність складу кримінального проступку, передбаченого КК, оскільки такі спростовані матеріалами службового розслідування, зокрема поясненнями заявниці, яка була повідомлена про передбачену нормами статті 383 КК відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, та довідкою органу Державної виконавчої служби України. Що стосується посилань ОСОБА_1 на те, що аліменти можуть сплачуватися як у готівковій, так і безготівковій формі без подальшого повідомлення органи Державної виконавчої служби України, суд зазначає, що такі обставини можуть бути додатково встановлені в ході проведення досудового розслідування. Апеляційний суд, також відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18, оскільки у цій справі відомості до ЄРДР були внесені на підставі анонімного звернення у якому не було зазначено конкретних обставин, які би свідчили про наявність ознак злочину, а лише загальне повідомлення від імені жителів смт про незаконний збут наркотичних засобів . Натомість у розглядуваній справі було конкретне звернення особи, із поданим органами державної виконавчої служби підтвердженням про несплату аліментів протягом тривалого терміну. А за результатами вивчення зібраних матеріалів за заявою ОСОБА_2 та проведення зворотного зв`язку із заявницею, працівниками УГІ ГУНП було встановлено, що ОСОБА_3 не сплачує аліменти більше 5 років та за місце свого проживання не перебуває. Тому оскільки обрання виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням роботодавця, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що застосований щодо позивача вид дисциплінарного стягнення є підставним. При цьому, відповідачем було обрано найменший вид дисциплінарного стягнення. Що стосується посилання скаржника на не відібрання від нього в ході проведення службового розслідування письмових пояснень, то апеляційний суд зазначає наступне. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначаються «Порядком проведення службових розслідувань», затвердженим наказом МВС від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Так, нормами пункту 2 розділу IV Порядку №893 передбачено право поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Згідно пункту 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: - одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; - одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; - отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. Відповідно до пункту 14 розділу V Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. Судом встановлено, що під час проведення спірного службового розслідування письмові пояснення від ОСОБА_1 відібрані не були. Вказану обставину представник відповідача пояснив тимчасовою непрацездатністю позивача у період проведення службового розслідування. Апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3394/18 Верховний Суд указував, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, Суд зауважив, що деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. У цій постанові Верховний Суд визначив, що суттєве (фундаментальне) порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Тож, у підсумку, Верховний Суд у цій справі, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, запровадив критерій виміру суттєвості порушень правової процедури ухвалення рішення та дійшов висновку, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. На думку Суду, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що норми Порядку №893 передбачає необхідність виклику поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі. Однак вказаний порядок відповідачем дотримано не було, доказів виклику ОСОБА_1 для надання пояснень або відмову останнього від таких відповідач суду не надав. З огляду на викладене недотримання дисциплінарною комісією порядку здійснення службового розслідування в частині не надання позивачу можливості надати письмові пояснення, не може слугувати єдиною підставою для скасування застосованого до нього заходу дисциплінарного стягнення, у разі, якщо за наслідками розгляду справи було встановлено допущення поліцейським дисциплінарного проступку. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 310, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 9 червня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. М. Довгополов В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 3 листопада 2023 року.