Постанова 4856 № 120/15188/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/15188/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б.. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 08 червня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) в м. Вінниця про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач 08.11.2021 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив: - визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення (Лівобережне) в м. Вінниця №1777-08-05-01 від 26.10.2021 про відмову у наданні ОСОБА_1 тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. - зобов`язати Управління соціального захисту населення (Лівобережне) в м. Вінниця призначити ОСОБА_1 з 20.07.2020 тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2022 позов задоволено повністю. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 6 Порядку № 1098 тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку, встановленого частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку, оскільки в спірному випадку ОСОБА_1 досягла пенсійного віку 19.07.2020, а тому з 20.07.2020 в неї виникло право на отримання тимчасової допомоги, що не заперечується відповідачем. Крім того, Держава, в зв`язку зі змінами в законодавстві щодо пенсійного забезпечення згідно Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, встановила на перехідний період право особам, які досягли в період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. віку, визначеного частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але не набула права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, право на отримання тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі. В спірному випадку, у позивача наявні всі передбачені Законом від 03.10.2017 № 2148-VIII умови для отримання вказаної тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі з 20.07.2020: досягнення пенсійного віку в перехідний період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р., а саме: 20.07.2020, страховий стаж більше 15 років - а саме 15 років 10 місяців 13 днів. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що починаючи з 01.01.2021 припинив діяти Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1098. У зв`язку з цим, починаючи з 01.2021 особи, які досягли пенсійного віку, але не мають достатнього страхового стажу для призначення пенсії за віком та не звернулись за призначенням такої допомоги у період з 01.01.2018 по 31.12.2020 не можуть отримати тимчасову державну допомогу непрацюючій особі. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що призначення такої тимчасової допомоги можливе лише у випадку її продовження, за умови що її вже було призначено особі до 31.12.2020 (відповідно до п. 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VІІ. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивач подав відзиву на апеляційну скаргу вказавши, що вона має право на призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, оскільки досягла пенсійного віку 19.07.2020, має страховий стаж не менше 15 років та звернулась в межах передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 109 трьохмісячного строку за призначенням державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ОСОБА_1 досягла 60-ти років 19.07.2020 та має страховий стаж 15 років 10 місяців 13 днів, що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. 26.10.2021 позивач звернулася до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) із заявою про призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, а саме: допомоги особам, які досягли віку, що дає право на призначення допомоги. Рішенням №1777-08-05-01 від 26.10.2021 Управлінням соціального захисту населення (Лівобережне) в м. Вінниця відмовлено позивачу у призначенні такої допомоги, оскільки Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 109, визначав механізм призначення такого виду допомоги з 01.01.2018 по 31.12.2020. Вважаючи протиправним рішення про відмову у наданні тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, позивач звернулася з цим позовом до суду, в якому просить зобов`язати відповідача призначити позивачу з 20.07.2020 таку допомогу. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 5 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII установлено в період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року особам, які досягли віку, визначеного частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та не набули страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за умови наявності у них не менше 15 років страхового стажу, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Зазначена тимчасова державна соціальна допомога призначається органами соціального захисту населення і виплачується до досягнення такими особами віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії. Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, призначається з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і виплачується за рахунок коштів державного бюджету. Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, в редакції Закону від 03.10.2017 № 2148-VIII, визначено, що: 1.Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, визначеного даною нормою. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

2. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

3. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

4. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

5. Починаючи з 1 січня 2028 року, у разі наявності 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком призначається незалежно від віку. Пунктом 5 розділу ІІ Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, установлено, що в період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року особам, які досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та не набули страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за умови наявності у них не менше 15 років страхового стажу, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Зазначена тимчасова державна соціальна допомога призначається органами соціального захисту населення і виплачується до досягнення такими особами віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії. Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, призначається з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і виплачується за рахунок коштів державного бюджету. Згідно з пунктом 1 Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1098, він визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але не набула права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати. Пунктом 2 Порядку № 1098 визначено, що призначення тимчасової допомоги особі проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) (крім мм. Києва та Севастополя) рад, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, виконавчими органами рад об`єднаних територіальних громад (далі - органи соціального захисту населення) з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 1098 під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особа звертається до органів Пенсійного фонду України із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж. Довідка про наявний страховий стаж за формою згідно з додатком видається органами Пенсійного фонду України за заявою особи, до якої додаються копія трудової книжки та у разі потреби документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №

637. Згідно з пунктом 5 Порядку № 1098 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі відповідні документи. Відповідно до пункту 6 Порядку № 1098 тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку, встановленого частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку. Якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося пізніше ніж через три місяці після досягнення віку, встановленого частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тимчасова допомога призначається з дня звернення за нею. Днем звернення за призначенням тимчасової допомоги вважається день реєстрації органом соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами. Згідно з пунктами 9, 10 Порядку № 1098 рішення про призначення тимчасової допомоги або про відмову у призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів з дня звернення за призначенням такої допомоги. Про відмову у призначенні тимчасової допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє особі, яка звернулася за її призначенням, у п`ятиденний строк з дня прийняття рішення. Як вбачається з рішення відповідача № 1777-08-05-01 від 26.10.2021 та доводів апеляційної скарги, єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні тимчасової допомоги, є невчасне, на думку відповідача, звернення із заявою про призначення такої допомоги, оскільки Порядок № 1098 визначав механізм призначення такого виду допомоги з 01.01.2018 по 31.12.2020, а позивач звернувся до Управління соціального захисту населення в м. Вінниці 26.10.2021, тобто після 31.12.2020. Так, Порядком №1098, передбачено, що в першу чергу особа, яка бажає отримувати такий вид допомоги, зобов`язана звернутися до органів Пенсійного фонду України із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж. Тобто неотримання такої довідки виключає подальше звернення до органу соціального захисту населення. Як свідчать матеріали справи, 14.06.2021 представником позивача подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про отримання довідки про наявний страховий стаж позивача для призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовлено в отриманні довідки про наявний страховий стаж для призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі. 14.08.2021 позивач звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області видати їй довідку про наявний страховий стаж відповідно до Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1098. Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 25.08.2021 відкрито провадження по справі № 120/9748/21-а. Після відкриття провадження у справі № 120/9748/21-а між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області добровільно врегулювано спір та отримано позивачем довідку про наявний страховий стаж відповідно до Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1098. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2021 позовну заяву у справі № 120/9748/21-а - залишено без розгляду. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач звернулась до органу соціального захисту населення з пропуском строку, однак із незалежних від неї причин, оскільки вона зобов`язана була захищати своє право на отримання відповідної довідки про наявний страховий стаж в судовому порядку. При цьому обґрунтування апелянта що починаючи з 01.01.2021 припинив діяти Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1098, а тому позивач не має права на призначення спірної допомоги, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно матеріалів справи позивач досягла пенсійного віку 19.07.2020, а тому Порядок № 1098 в цей час ще був чинний і його положення поширюються на спірні правовідносини. Аналогічний висновок викладено Сьомим апеляційним адміністративним судом в постановах від 22.02.2022 у справі № 600/1809/21-а та від 03.05.2022 у справі № 560/10291/21. Відтак, оскільки позивач досягла пенсійного віку 19.07.2020, а тому саме з 20.07.2020 в позивача виникло право на отримання тимчасової допомоги, що не заперечується відповідачем. За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем дотримано усіх вимог Порядку №1098 щодо підстав та обов`язкових умов отримання тимчасової допомоги, а тому позивач має право на отримання такої допомоги з 20.07.2020. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.