Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/8208/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/8208/21 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 09.08.2021р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 18.05.2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання противоправними дій щодо затвердження 22.10.2020р. висновку про нарахування йому одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018р.; зобов`язання затвердити висновок від 22.10.2020р. про нарахування йому одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020р. і здійснити йому доплату в сумі 102000грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2018р. у справі №1540/4466/18 Головним управлінням Національної поліції в Одеської області затверджено 22.10.2020р. висновок про нарахування йому одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018р. в сумі 528600грн., які він отримав в грудні 2020р. Але, грошова допомога розрахована всупереч норм Закону України «Про Національну поліцію», оскільки не відповідає розміру одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначеному виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, - 22.10.2020р. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2021р. позов задоволений частково; визнано противоправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо затвердження 22.10.2020р. висновку про нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018р.; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області затвердити висновок від 22.10.2020р. про нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020р.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на те, що управління поліції розрахувало грошову допомогу позивача виходячи з прожиткового мінімуму 2018р., з підстав того, що заява про виплату грошової допомоги була подана Шапочкіним 25.01.2018р. Інших заяв від позивача про виплату грошової допомоги до ГУНП не надходило, тому допомога нарахована і виплачена відповідно до вимог законодавства України в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018р. (1762грн.). Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.03.2016р. №162 о/с, підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника Любашівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2018р. у справі №1540/4466/18 (набрало законної сили 14.02.2019р.), визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо відмови з підстав, зазначених у листі №9/ш-1082 від 17.07.2018р. у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням другої групи інвалідності ОСОБА_1 внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2018р. про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням другої групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016р. №4, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. /а.с.4-15/ 22.10.2020р. начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2018р. по справі №1540/4466/18, пп.3 п.1 ст.97 Закону України від 02.07.2015р. №580-VIII «Про Національну поліцію», у розмірі 528600грн. (яка складається з раніше виплаченої одноразової грошової допомоги в сумі 158580грн. та доплати в розмірі 370020грн.). /а.с.16/ Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №2510 від 26.10.2020р. прийнято рішення про доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 370020грн. Не погоджуючись з діями поліції щодо нарахування одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018р., позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015р. №580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі - Закон України №580-VIII). Розділом XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України №580-VIII (із змінами) встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України №580-VIII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України №580-VIII. Згідно зі ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції; 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності; 6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 97 Закону України №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, в разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок зазначених причин. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11.01.2016р. затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який набрав чинності 29.02.2016р. (надалі - Порядок №4). Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. У свою чергу, пунктом 2 розділу ІІ Порядку №4 встановлено, що одноразова грошова допомоги у разі втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України "Про Національну поліцію", особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону. За правилами пункту 1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку

2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 2 розділу IV Порядку №4). Тобто, названі законодавчі приписи чітко визначають момент, коли у особи виникає право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України №580-VIII (дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії), а також встановлюють, у якому порядку така допомога призначається і виплачується (в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги). При цьому, за приписами ч.1 ст.58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Названій правовій нормі Конституції України дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.199р. №1-рп/99, у абз.2 п.2 мотивувальної частини якого вказано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Також, у п.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997р. № 1-зп, ухваленого у справі №03/29-97 «Про офіційне тлумачення ст.ст.58, 78, 79, 81 Конституції України та ст.ст.243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)» зазначено, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України). Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України). Системний аналіз наведених положень законодавства, з урахуванням вищезгаданих Рішень Конституційного Суду України, та встановлених судами обставин справи, дають підстави колегії суддів для висновку, що призначення і виплата позивачу спірної грошової допомоги, в тому числі й вирішення питань стосовно обчислення її розміру, необхідно здійснювати в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто станом на дату, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а не на день прийняття відповідачем оскаржуваного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2016р. позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності та інвалідності. До заяви позивачем було додано: наказ про звільнення зі служби в поліції від 31.03.2016р. №162 о/с; свідоцтво про хворобу, видане військово-лікарською комісією ДУ ТМО МВС України по Одеській області від 31.03.2016р. №75/2; довідку серії 10 ААА №127100 обласної медико-соціальної експертної комісії №1 від 04.05.2016р.; довідку серії 10 ААВ №798921 обласної медико-соціальної експертної комісії №1 від 04.05.2016р.; паспорт; ідентифікаційний код. Згідно довідки МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеню втрати професійної працездатності у відсотках серія 10 ААА № 127100 від 04.05.2016р., втрата працездатності позивача складає 60%. Відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 798921 від 04.05.2016р. позивачу встановлена друга група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Таким чином, призначення і виплата ОСОБА_1 спірної грошової допомоги, в тому числі й вирішення питань стосовно обчислення її розміру, необхідно здійснювати в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто станом на дату, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а саме станом на 04.05.2016р. Згідно з ч.1 ст.99 Закону України №580-VIII (в редакції, що була чинною на день встановлення інвалідності та звернення позивача із заявою про виплату допомоги) розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на час виплати такої допомоги: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: а) I групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб; б) II групи - 200 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб; в) III групи - 150 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб; Законом України від 06.04.2017 №2004-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» внесено зміни до Закону України №580-VIII, який набрав чинності 07.05.2017, зокрема внесено зміни до ст.99 Закону України «Про Національну поліцію» стосовно розміру одноразової грошової допомоги поліцейським, та згідно якого при інвалідності II групи становить 300 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб. Апелянт зазначає, що Головним управлінням Національної поліції в Одеській області здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, що становить 300-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018р., оскільки саме у зазначеному році на нього покладене відповідне зобов`язання судовим рішенням у справі №1540/4466/18. Вищезазначене підтверджується і висновком від 22.10.2020р. про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2018р. по справі №1540/4466/18, пп.3 п.1 ст.97 Закону України від 02.07.2015р. №580-VIII «Про Національну поліцію», у розмірі 528600грн. /а.с.16/ Таким чином, право на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.97 Закону України №580-VIII, у розмірі, визначеному ст.99 цього ж Закону в редакції, з урахуванням змін, внесених відповідно до Закону України №2004-VІІІ, який діє з 07.05.2017р., набудуть особи, інвалідність яким буде встановлена після цієї дати. Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у постановах від 02.03.2021р. у справі №552/3031/17, від 13.06.2019р. у справі № 820/4528/18, від 09.10.2019р. у справі №820/1382/18, від 08.11.2019р. у справі №820/1386/18, у яких спірні правовідносини стосувались розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ за наслідками змін, внесених Законом України №2004-VIII від 06.04.2017р. Отже, в цій справі позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, визначеному ст.99 Закону України №580-VIII в редакції, чинній станом на дату встановлення позивачу інвалідності 04.05.2016р., що становить 200-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо безпідставності позовних вимог щодо визнання противоправними дій Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо затвердження 22.10.2020р. висновку про нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018р. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи невірно застосував норми матеріального закону, тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року скасувати. Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.