Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/5371/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2762/22 Справа № 204/5371/20 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А. І. Доповідач - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Макарова М.О. суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистая тачка», Державного підприємства «Сетам» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Сетам», Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистая тачка», Акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Конкорд» про визнання електронних торгів та протоколу недійсними, - В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ДП «Сетам», Індустріального ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) та ОСОБА_1 про визнання електронних торгів та протоколу недійсними. Позовні вимоги ОСОБА_3 мотивовані тим, що він є власником об`єктів нерухомості, а саме: нерухомості, загальною площею 107 кв.м., зокрема: в комплексі авто мийки літ. Х-2 розташовані на ІІ поверсі нежитлового приміщення поз. 209-215; х-сходи, які знаходяться по АДРЕСА_1 ; нежитлових приміщень поз. 115, 201-208, 216, загальною площею 140, 0 кв. м., зокрема: в комплексі автомийки літ. Х-2 на І поверсі, що розташовані нежитлові приміщення поз. 115, площею 11,3 кв. м, на ІІ поверсі розташовані нежитлові приміщення поз. 201-208, 216, площею 128,7 кв. м., х4-ганок, що розташовані по АДРЕСА_1 ; нежитлових приміщень поз. 101-114, загальною площею 227, 8 кв. м, зокрема: в комплексі автомийки літ. Х-2 на І поверсі розташовані нежитлові приміщення поз. 101-114, х1-пандус, х2-пандус, х3-ганок, х5-пандус, х6-пандус, № 3, № 7, № 8, № 9, № 18, № 19, ІІІ-споруди, які знаходяться по АДРЕСА_1 . В серпні 2020 року позивач за допомогою Інтернет ресурсу https://setam.net.ua/ дізнався про проведення ДП «СЕТАМ» електронних торгів, що відбулися 03 липня 2020 року щодо реалізації комплексу автомийки літ. Х2, загальною площею 474,8 кв. м, яка розташована у АДРЕСА_1 . Продавцем майна виступав Індустріальний ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), а переможцем торгів був визнаний учасник № 6 - ОСОБА_1 , цінова пропозиція якого була найвищою та складала 2970300 грн.. Реалізація об`єктів нерухомості відбулася в межах виконавчого провадження № 62025607, сторонами якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Позивач зазначає, що він як власник об`єктів нерухомості не є стороною виконавчого провадження, не був залучений до виконавчого провадження та взагалі не був повідомлений про його існування, а також про намір реалізації об`єктів нерухомості. Враховуючи викладене, позивач вважає, що проведені електронні торги порушили його право власності на об`єкти нерухомості, яке гарантується Конституцією України, ЦК України та міжнародними угодами, а тому вказані торги та протокол їх проведення повинні бути визнані недійсними. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2021 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а саме, визнано результати торгів, що відбулися 03 липня 2020 року (реєстраційний номер лота 425257), щодо реалізації комплексу автомийки літ. Х2, загальної площею 474,8 кв.м., по АДРЕСА_1 , а також протокол проведення електронних торгів № 488556, що відбулися 03 липня 2020 року (реєстраційний номер лота 425257), щодо реалізації комплексу автомийки літ. Х2, загальної площею 474,8 кв.м., по АДРЕСА_1 , недійсними. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду, на підставі якого визнано право власності на спірне майно за ОСОБА_4 , та яке в подальшому було реалізоване на електронних торгах, скасовано, тобто підстава набуття ОСОБА_4 права власності на спірний об`єкт нерухомості відпала. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не доведено право власності на спірну нерухомість. Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що ОСОБА_1 набув право власності на спірний об`єкт нерухомого майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень за відплатним договором і відповідно до ст. 388 ЦК України є добросовісним набувачем. Таким чином, позивач як такий, що не є фактичним володільцем спірного майна, обрав неналежний спосіб захисту. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистая тачка» посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірна нерухомість на час проведення електронних торгів не належала на праві власності позивачу, оскільки власником була ОСОБА_4 .. Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що ОСОБА_1 набув право власності на спірний об`єкт нерухомого майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень за відплатним договором і відповідно до ст. 388 ЦК України є добросовісним набувачем. Таким чином, позивач як такий, що не є фактичним володільцем спірного майна, обрав неналежний спосіб захисту. В апеляційній скарзі Державне підприємство «Сетам» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що торги проводились відповідно до Порядку реалізації арештованого майна. Апелянт вказує, що спірна нерухомість належала ОСОБА_4 як боржнику у виконавчому провадженні. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2020 року у справі № 803/26/20 задоволено заяву ОСОБА_5 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійного діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 21 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та 24 квітня 2020 року видано виконавчий лист. 08 травня 2020 року головним державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломойцем К.В., на підставі вказаного виконавчого листа, відкрито виконавче провадження ВП № 62025607, де стягувачем є ОСОБА_5 , а боржником - ОСОБА_4 , та винесено постанову про опис та арешт майна боржника. Зі змісту вказаної постанови, з-поміж іншого, вбачається, що державним виконавцем постановлено здійснити опис та накласти арешт на майно: "Комплекс автомийки літ. Х2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 474,8 кв. м., ОПИС: Х-2- комплекс автомийки, х-сходи, х (1) - пандус, х (2) - пандус, х (3) - ганок, х (4) - ганок, х (5) - пандус, х (6) - пандус, № 3, 7, 8, 9, 18, 19, ІІІ - споруди (огорожі, очисні споруди, замощення). Номер об`єкта в РПНВ: 11697722, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі рішення Жовтневого районного суду № 201/13239/18 від 08 лютого 2019". Відповідно до висновку про вартість майна від 27 травня 2020 року, що наданий ФОП ОСОБА_7 , на замовлення головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломойця К.В. за договором оціночних робіт № ОАМ-2020 від 21 квітня 2020 року, вартість вищевказаного комплексу авто мийки становить 2 970 300 грн.. 03 червня 2020 року Індустріальним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до Дніпропетровської філії ДП "Сетам" подано заявку, за вихідним № 24912, на реалізацію в Сетам нерухомості (ВП № 60196495), а саме: комплексу автомийки літ. Х2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 474,8 кв. м., ОПИС: Х-2- комплекс автомийки, х-сходи, х (1) - пандус, х (2) - пандус, х (3) - ганок, х (4) - ганок, х (5) - пандус, х (6) - пандус, № 3, 7, 8, 9, 18, 19, ІІІ - споруди (огорожі, очисні споруди, замощення), вартістю 2 970 300 грн.. Протоколом проведення електронних торгів № 488556 підтверджено, що торги відбулися 03 липня 2020 року, переможцем торгів визнано ОСОБА_1 , який запропонував найвищу цінову пропозицію 2 970 300 грн.. 09 липня 2020 року головним державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломойцем К.В., складено акт про реалізацію нерухомого майна у ВП № 62025607. Із вказаного акту, з-поміж іншого, вбачається, що за придбане майно (лот № 425257) переможцем електронних торгів ОСОБА_1 сплачена повністю сума у розмірі 2 970 300 грн.. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2011 року у справі № 2-7734/11 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 відмовлено, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на будівлі та споруди: комплекс автомийки літ. Х-2, прибудови літ. Х1-1, загальною площею 474,9 кв. м; сходи літ. х, ганки літ. х 1-х 6; нежитлова будівля Ц-2, площею 145,8 кв. м, ганок літ. ц; навіси літ. Ч, Ф; автогазозаправочний пункт - стаціонарний літ. Ш-1, прибудова літ. Ш 1-1, загальною площею 253,3 кв. м; нежитлова будівля літ. Щ; огорожа № 1-4, очисні споруди № 7-9, газозаправний модуль з колонкою № 15, які розташовані по АДРЕСА_1 , без прийняття в експлуатацію нерухомого майна. Визнано ОСОБА_3 таким, що правомірно набув право власності на вказані будівлі та споруди. Визнано право власності ОСОБА_3 на вказані будівлі та споруди таким, шо підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом без прийняття в експлуатацію нерухомого майна. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2011 року в частині задоволення зустрічного позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_8 , треті особи - ОСОБА_9 , Дніпровська міська рада, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання права власності, відмовлено. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2019 року у справі № 201/13239/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нерухоме майно відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_12 та ОСОБА_3 про визнання особистою власністю та визнання права власності задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на нерухоме майно - комплекс автомийки літ. Х-2, на I поверсі поз. 101-115, на II поверсі поз. 201-216, загальною площею 474,8 кв. м., сходи літ. х, пандуси літ. х1, х2, х5, х6, ганки літ. х3, х4, споруди № 3, 7, 8, 9, 18, 19, III, який розташований за адресою по АДРЕСА_1 . Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2019 року визнано особистою власністю ОСОБА_4 нерухоме майно комплекс автомийки літ. Х-2, на I поверсі поз. 101-115, на II поверсі поз. 201-216, загальною площею 474,8 кв.м., сходи літ. х, пандуси літ. х1, х2, х5, х6, ганки літ. х3, х4, споруди № 3, 7, 8, 9, 18, 19, III, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2021 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2019 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2019 року (у справі № 201/13239/18) скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нерухоме майно та зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , ТОВ "Чистая Тачка", АТ АКБ "Конкорд", про визнання майна особистою власністю та визнання права власності відмовлено у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Приписами ч. 2 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Так, Порядком реалізації арештованого майна, який затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18). Відповідно до ч. 1 ст. 650 ЦК України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 4 ст. 656 ЦК України визначено, що до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Врахувавши, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства. При цьому, врахувавши правову природу продажу майна з публічних торгів, зробивши висновок, що такий продаж здійснено в результаті вчинення певного правочину, обґрунтованим є висновок суду про те, що існує правова можливість застосування такого способу захисту цивільних прав та інтересів як визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим порядком. Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, що викладені у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 12 жовтня 2016 року, у справі № 6-1981цс16, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Так, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2011 року та постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у справі 2-7734/11 встановлено, що 09 січня 2009 року ОСОБА_3 придбав за договором купівлі-продажу будівель та споруд нерухоме майно по АДРЕСА_1 , яке складається з: Ж-1 топливно-роздаточна колонка літ. Х-2, х, комплекс авто мийки, сходи, загальною площею 444,4 кв.м, нежитлова будівля літ. Ц-2, загальною площею 147,6 кв.м, кіоск (тимч.) літ.У, навіси літ.Ф,Ч, споруди № 1-4,11, очисні споруди № 7-9. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21811844 від 09 лютого 2009 року зазначене нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_3 . Після реєстрації права власності ОСОБА_3 , своїми силами та за власний рахунок, здійснив самовільне будівництво прибудови літ. Х1-1; ганків літ. х1-х6, ц; нежитлової будівлі літ. Щ; автогазозаправного пункту - стаціонарного літ. Ш-1, Ш 1-1; № 15 газозаправного модуля з колонкою. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2021 року у справі № 201/13239/18 встановлено те, що згідно з Витягом з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, спірне майно на час звернення ОСОБА_4 до суду із зазначеними зустрічними вимогами 26 грудня 2018 року у цій справі, було зареєстровано за ОСОБА_3 , і підстави такої реєстрації не були оскаржені на час розгляду справи. Судом апеляційної інстанції встановлено те, що ОСОБА_12 будь-яких договірних відносин із вказаними по справі (№ 201/13239/18) особами не має і не мала, позов нею до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із зазначених правовідносин ніколи не подавався ні особисто, ні через представників, участі у розгляді даної справи в районному суді не приймала; за вказаною у позові адресою ніколи не проживала та не була зареєстрована; вказана адреса не існує. Крім того, встановлено, що ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 на підтвердження обставин придбання спірного нерухомого майна за її особисті кошти, що отримані у борг від ОСОБА_13 , надано копію розписки від 01 серпня 2009 року, яку суд вважав належним доказом для підтвердження таких обставин, оскільки з наданої розписки вбачається, що укладення вказаного договору позики було пов`язане саме з необхідністю витратити отримані грошові кошти на спірне майно. Однак суд апеляційної інстанції не погодився з даним твердження, оскільки наявна в матеріалах справи копія розписки від 01 серпня 2009 року без надання її оригіналу, не може слугувати належним доказом витрат на будівництво об`єкта нерухомості по АДРЕСА_1 , яке набуте у власність на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2011 року ОСОБА_3 і бути підставою для визнання цього майна особистою власністю ОСОБА_4 .. Крім того, судом апеляційної інстанції у вказаній постанові встановлено, що 09 січня 2009 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, став власником будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із: Ж-1, топливно-роздавальна колонка цегла, Х-2, х комплекс автомийки, сходи цегла, загальна площа 444,4 кв.м.. Пунктом 8 вказаного договору зазначено про надання ОСОБА_4 своєї згоди як дружини на придбання вищезазначених споруд. Згідно з витягом КП ДМБТІ Дніпропетровської обласної ради від 09 лютого 2009 року, вказане майно зареєстровано за ОСОБА_3 . Тобто, вищенаведений договір купівлі-продажу вказує про неможливість витрачання коштів, запозичених 01 серпня 2009 року ОСОБА_4 у ОСОБА_13 на придбання нерухомості, яка вже була придбана 09 січня 2009 року. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість зустрічного позову ОСОБА_4 та недоведеність її позовних вимог, у зв`язку з чим скасувала рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2019 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2019 року та ухвалила нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нерухоме майно та зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , ТОВ "Чистая Тачка", АТ АКБ "Конкорд", про визнання майна особистою власністю та визнання права власності відмовлено у повному обсязі. Встановивши, що рішення суду, на підставі якого визнано право власності на спірне майно за ОСОБА_4 , та яке в подальшому було реалізоване на електронних торгах, скасовано, тобто підстава набуття ОСОБА_4 права власності на спірний об`єкт нерухомості відпала, взявши до уваги, що договори купівлі-продажу від 09 січня 2009 року даного спірного майна, на підставі яких за позивачем зареєстровано право власності на нього не були оскаржені, суд дійшов обґрунтованого висновку про недійсність прилюдних торгів та протоколу, оскільки останні призвели до порушення майнових прав позивача та наявність, в силу статей 203, 215 ЦК України, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі. Доводи апелянтів в скарзі про те, що позивачем не доведено право власності на спірну нерухомість, так як на час проведення торгів власником майна була ОСОБА_4 , а також те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, - колегія суддів вважає колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи та спрямовані на переоцінку доказів у справі. Встановленим є факт того, що ОСОБА_3 з 09 січня 2009 року є єдиним власником спірної нерухомості, вказаний факт не був спростований належними та допустимими доказами ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції. Твердження апелянтів про те, що позивач як такий, що не є фактичним володільцем спірного майна, обрав неналежний спосіб захисту, - колегія суддів також вважає безпідставними, так як підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Крім того, вказані доводи були предметом дослідження судом першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Інші твердження апелянтів колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, врахувавши заявлені позовні вимоги та підстави, на які сторони посилалися в обґрунтування своїх вимог, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку обставинам справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційні скарги без задоволення. В зв`язку із залишенням апеляційних скарг без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачені апелянтами судові збори за подання апеляційних скарг поверненню не підлягають. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистая тачка», Державного підприємства «Сетам» - залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко