Постанова Вінницький апеляційний суд № 130/784/22

Справа № 130/784/22 Провадження № 22-ц/801/1043/2022 Категорія: 44 Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М. Доповідач:Ковальчук О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2022 рокуСправа № 130/784/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчука О.В., суддів: Берегового О.Ю., Шемети Т.М., розглянувши у в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Жмеринської прокуратури, Вінницької обласної прокуратури, Вінницької національної поліції про відшкодування шкоди за триваючу бездіяльність відповідачів у кримінальних справах, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про повернення позовної заяви, постановлену у цій справі 26 квітня 20202 року в м. Жмеринка, суддею цього суду Заярним А.М., В С Т А Н О В И В: В квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Жмеринської прокуратури, Вінницької обласної прокуратури, Вінницької національної поліції про відшкодування шкоди за триваючу бездіяльність відповідачів у кримінальних справах. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто (а. с. 17-18). Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_1 , посилаючись на її незаконність, в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Від ГУНП у Вінницькій області надійшов відзив, у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану. Від інших учасників справи відзиви не надійшли. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Враховуючи особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ, справа розглядається в апеляційній інстанції без повідомлення її учасників, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу про повернення позовної заяви розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України). Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позову ОСОБА_1 не відповідають способам захисту, які передбачені ч. 2 ст. 16 ЦК України, зокрема вимоги про визнання позову точною копією позову у справі 130/2637/21, у якому ухвалою суду від 21 вересня 2021 року зазначено, що він відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, про визнання, що постановами Вінницького апеляційного суду зазначено, що бездіяльністю в кримінальному провадженні вважаються незаконною постановою про закриття провадження, які скасовано судом, не відсторонення службових осіб у разі неефективного досудового розслідування, тривале неприйняття процесуальних рішень в кримінальних провадженнях та про визнання, що постанови апеляційного суду від 20 вересня 2019 року та 29 жовтня 2020 року є преюдиційними для будь-яких інших кримінальних проваджень, а мотивація позову не відповідає завданням цивільного судочинства. Отже, ОСОБА_1 подав завідомо безпідставний позов, який має штучний характер, чим допустив зловживання процесуальними правами. Апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду, зважаючи на наступне. Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави . Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України). Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. У ч. 3, 4 ст. 44 ЦПК України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Отже на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права. В даному випадку, ОСОБА_1 реалізуючи своє право на захист звернувся до суду із вказаним позовом. Відмінність бачення суду щодо обрання способу захисту та вимог, викладених у позові, не може бути підставою для повернення позовної заяви, натомість може бути підставою для залишення позовної заяви без руху, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, або ж розглядатись під час ухвалення рішення після розгляду заявлених позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів на підтвердження їх вимог та заперечень, відповідно до вимог ст. 265 ЦПК України. Крім того, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 вже звертався з аналогічним позовом чи позовами до одних й тих же відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також в матеріалах справи відсутні належні докази в підтвердження зловживання процесуальними правами ОСОБА_1 . Натомість щодо вимог позову про відшкодування моральної шкоди суд будь-якого судового рішення на прийняв взагалі. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала постановлена передчасно та без з`ясування обставин, на які суд посилається як на зловживання позивачем процесуальними правами. Слід зазначити, що повертаючи позовну заяву з підстав зловживання позивачем своїми процесуальними правами, суд першої інстанції фактично не визнав дії ОСОБА_1 щодо звернення до суду із позовом зловживанням своїми процесуальними правами та не вжив заходів, передбачених ст. 144 ЦПК України, для запобігання зловживанню ними. Враховуючи, що порушення судом норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали про повернення позовної заяви, тому ухвала Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2022 року залишатись у законній силі не може та підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, з направленням матеріалів вказаної позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 382 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2022 року скасувати, матеріали вказаної позовної заяви направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили із дня її прийняття. Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови. Судді О. В. Ковальчук О. Ю. Береговий Т. М. Шемета