Постанова 4803 № 212/11895/21
від 08.06.2022 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4089/22 Справа № 212/11895/21 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 року м.Кривий Ріг Справа № 212/11895/21 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О., секретар судового засідання: Євтодій К.С. сторони: позивачка - ОСОБА_1 , відповідач - Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року, яке ухвалено суддею Колочко О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 17 лютого 2022 року, - ВСТАНОВИВ : У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», на теперішній час Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», (надалі - АТ «Кривбасзалізрудком»), про стягнення моральної шкоди, завданої смертю чоловіка внаслідок професійного захворювання. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що її чоловік, ОСОБА_2 з 05 вересня 1989 року по 25 липня 2000 року перебував у трудових відносин з відповідачем. Чоловік позивачки працював на підприємстві відповідача в умовах шкідливих виробничих факторів: пил, шум та фізичне навантаження. Відповідно до Акту розслідування професійного захворювання (отруєння) від 06.06.2000 року ОСОБА_2 у травні 2000 року встановлено професійне захворювання - пиловий бронхіт першої-другої стадії. Причиною виникнення професійного захворювання ОСОБА_2 було визнано довготривалу дію на організм працівника шкідливих виробничих факторів. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Довідкою Обласної МСЕК № 2 про причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом від 02.12.2021 року Серії НОМЕР_1 встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з встановленим йому за життя професійним захворюванням. Смертю чоловіка позивачки, ОСОБА_2 , їй завдано моральної шкоди, оскільки вона втратила рідну їй людину, яку дуже любила і поважала, після смерті чоловіка позивачка знаходилась в напруженому стані, адже думки про смерть чоловіка не залишають її і до теперішнього часу. Позивачка відчуває себе самотньою та нікому не потрібною, оскільки поруч з нею не має її люблячого чоловіка з яким вона прожила у шлюбі понад 45 років. Просила стягнути з відповідача на її корить, без утримання податків та зборів, моральну шкоду у розмірі 400 000,00 грн. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства « Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 250 000,00 грн., без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства « Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 2500,00 грн. В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на її користь, просить збільшити її розмір до заявленого у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивачки та принципу розумності, виваженості і справедливості. Втрата близької людини є втратою, що не може бути відновлена, а тому душевні страждання позивачки будуть тривати і надалі, що свідчить про їх безстроковість. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 (а.с.8), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 69 років (а.с. 17). ОСОБА_2 з 05 вересня 1989 року по 25 липня 2000 року перебував у трудових відносин з відповідачем. Він працював на підприємстві відповідача в умовах шкідливих виробничих факторів: пил, шум та фізичне навантаження Відповідно до Акту розслідування професійного захворювання (отруєння) від 06.06.2000 року ОСОБА_2 у травні 2000 року встановлено професійне захворювання - пиловий бронхіт першої-другої стадії. Причиною виникнення професійного захворювання ОСОБА_2 було визнано довготривалу дію на організм працівника шкідливих виробничих факторів. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер ( а.с.9). Довідкою Обласної МСЕК № 2 про причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом від 02.12.2021 року Серії НОМЕР_1 встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з встановленим йому за життя професійним захворюванням ( а.с. 10). Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо наявності правових підстав для стягнення моральної шкоди, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи. Отже, право члена сім`ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю особи, спричиненого професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв`язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члену сім`ї померлого, виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент. Розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи. Позивач ОСОБА_4 ставить питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної членам сім`ї смертю фізичної особи, тому право на відшкодування зазначеної шкоди виникло у позивача на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи членам її сім`ї. Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). На думку колегії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу - синові померлого, оскільки у зв`язку зі смертю батька від профзахворювання, він переносить моральні страждання, які полягають у душевних та психічних стражданнях, що призводять до порушення його звичного ритму та способу життя. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача щодо необґрунтованого розміру моральної шкоди, визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивача та вважає, що він визначений без повного урахування роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Смерть рідної людини, не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Таким чином, колегія суддів, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, а саме характер і тривалість моральних страждань позивачки ОСОБА_1 , яка втратила чоловіка, обставини виникнення професійного захворювання та смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, яка назавжди втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачкою моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі урахував тяжкість та глибину страждань позивачки у зв`язку із смертю рідної людини - її чоловіка, безповоротність такої втрати, що спричинило їй тяжкі моральні страждання, у зв`язку з чим вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 250 000,00 грн. до 300 000,00 грн. Згідно положення, закріпленого в п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674 в редакції, чинній на момент постановлення рішення судом першої інстанції, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи. Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом, позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Позивачка подала позов про стягнення моральної шкоди, завданої смертю чоловіка внаслідок професійного захворювання та визначила її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою. Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з відповідача на користь держави та збільшує цей розмір з 2500, 00 грн. до 3000,00 грн., тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди. Крім того, з відповідача на користь держави, підлягає стягненню судовий збір 4500,00 грн. за подання позивачем апеляційної скарги (3000,00 грн. х 150%). В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь позивачки ОСОБА_1 змінити, збільшивши цей розмір з 250 000,00 гривень до 300 000 (триста тисяч) гривень 00 (нуль) копійок. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року в частині розміру судового збору, стягнутого з відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави змінити, збільшивши цей розмір з 2500 гривень 00 копійок до 3000 (три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» за подання апеляційної скарги позивачем, на користь держави, судовий збір у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 08 червня 2022 року. Головуючий: Судді: