Ухвала КАС ВС № 640/19755/20

УХВАЛА 08 червня 2022 року Київ справа №640/19755/20 адміністративне провадження №К/990/14017/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Білак М.В., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора № 1779 ц від 21 липня 2020 року про звільнення позивача з посади начальника управління правозахисної діяльності у сферах екології та земельних відносин Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з неподанням у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення в Офіс Генерального прокурора та намір у зв`язку з цим пройти атестацію; поновити позивача на посаді начальника управління правозахисної діяльності у сферах екології та земельних відносин Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України та органах прокуратури України; стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 липня 2020 року і до дня фактичного поновлення на посаді публічної служби в органах прокуратури України. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року позов залишено без задоволення. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора № 1779 ц від 21 липня 2020 року про звільнення позивача з посади начальника управління правозахисної діяльності у сферах екології та земельних відносин Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», у зв`язку з неподанням у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення в Офіс Генерального прокурора та намір у зв`язку з цим пройти атестацію. Поновлено позивача на посаді начальника управління правозахисної діяльності у сферах екології та земельних відносин Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України та органах прокуратури України. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 липня 2020 року по 12 жовтня 2021 року в розмірі 457 261,92 грн. Ухвалами Верховного Суду від 25 листопада 2021 року, 24 грудня 2021 року, 14 лютого 2022 року, 23 травня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржнику. 02 червня 2022 року Офісом Генерального прокурора вп`яте подано до Верховного Суду касаційну скаргу. Разом з касаційною скаргою скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Скаржник зазначає, що первинну касаційну скаргу Офісом Генерального прокурора подано в межах строку визначеного законом, що є висловлює чіткий намір оскаржити судове рішення та позицію щодо незгоди з ним. Також прокуратура посилається на те, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставною для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки повернення зумовлене безпосередньо діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги протягом тривалого часу. Також скаржник посилається на перебування значної кількості працівників прокуратури на лікарняному у зв`язку із захворюванням COVID-19, на практику Європейського суду з прав людини та запровадження з 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України та просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку. Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текс постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду складено 06 жовтня 2021 року, первинну касаційну скаргу скаржником подано 05 листопада 2021 року. Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Заявник, зокрема, посилаються на те, що є підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу Офіс Генерального прокурора уже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, які були повернуті ухвалами Верховного Суду від 25 листопада 2021 року, 24 грудня 2021 року, 14 лютого 2022 року, 23 травня 2022 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов`язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду. Водночас організація роботи діловодства Офісу Генерального прокурора, є суб`єктивними чинниками та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Крім того, ці аргументи є формальними, оскільки заявником не надано жодного документу, що підтверджують ці обставини. Щодо посилання на практику Європейського суду Верховний Суд ще раз зазначає, що практика Європейського суду з прав людини стосується осіб, яким держава зобов`язана забезпечити дотримання певних гарантій. Так, положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а тому не поширюються на державні органи влади, що саме і діють від імені держави і чий статус є превалюючим у правовідносинах із іншими особами. Верховний Суд також відхиляє доводи заявника, з посиланням на перешкоди, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, так як від Офісу вимагалося конкретизувати обставини, що об`єктивно перешкоджали йому подати скаргу до подій, що сталися 24 лютого 2022 року, зокрема, до запровадження воєнного стану. Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними. Отже, заявнику необхідно подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними Офісом Генерального прокурора підстави для поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху. Надати заявникам касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та належних та допустимих доказів, для його поновлення. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк Судді: М.В. Білак В.М. Соколов