Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/12198/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2022 рокуСправа № 140/12198/21 пров. № А/857/5610/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача - Качмара В.Я., суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С., при секретарі судового засідання - Михальській М.Р. розглянувши у відкритому судового засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Декстон Р», про визнання протиправним та скасування припису, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року (суддя Ковальчук В.Д., м. Луцьк), - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради (далі - Відділ), в якому просила визнати протиправним та скасувати припис від 05.10.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Припис). Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила позивач, яка із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В доводах апеляційної скарги вказує на те, що під час проведення позапланової перевірки їй не вручили направлення про проведення такої, у акті від 05.10.2021 №28.1-1/382/2021, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - Акт) замість слова «замовник» вказано « ОСОБА_1 », окрім того, зазначає, що вказані в Акті вимоги містобудівного законодавства позивачем не могли бути порушені, посилається на те, що не була повідомлена і не знала про складання Акту, зазначає, що самочинну прибудову зробив її батько, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому вона не повинна нести відповідальність за його дії. Звертає увагу, що у Приписі конкретних вимог та заходів, які має здійснити позивач та у який спосіб не зазначено, також не складено протокол про притягнення до адміністративно відповідальності. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Третя особа у додаткових поясненнях на апеляційну скаргу, заперечує вимоги такої, просить залишити апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутність у Акті слова «Замовник» є формальним недоліком, відсутність протоколу про притягнення до адміністративно відповідальності не впливає на підтвердження порушення позивачем вимог законодавства, тому не може бути самостійною підставою для скасування Припису, представник позивача був присутній під час перевірки та був обізнаний про період її проведення, проте не скористався правом бути присутньою під час складення Акту та винесення Припису, вказав, що перевіряючий пред`явив посвідчення, а посадова особа Відділу була допущена представником позивача до перевірки. Суд посилається на те, що відсутність у власності чи користуванні позивача земельної ділянки не свідчить про те, що він не є забудовником, окрім того, позивач, як власник приміщення № 1-6 (меблевий цех площею 64,8 кв. м.), зобов`язаний був отримати дозвіл на виконання будівельних робіт щодо зазначеної прибудови. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 є власником частини будівлі цеху вичинки літер Е-1 (приміщення 1-7) з №№1-1 по 1-6 за адресою АДРЕСА_1 (далі - Приміщення, Об`єкт будівництва, Адреса відповідно), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (далі - Державний реєстр) від 24.06.2021 №263095788 (а.с.51). Вказані частини Приміщення позивач набула на підставі договорів дарування від 09.12.2011 №1631 та 18.12.2012 №1501. Згідно витягу з Державного реєстру від 11.01.2020 №195993472 частина будівлі за Адресою, що позначена літерою Е-1 (приміщення 1-7) та відноситься до цеху вичинки, загальною площею 37 м.кв (далі - Приміщення 1-7) належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Декстон Р» (далі - ТОВ), що також підтверджується технічним паспортом на будівлю цеху вичинки (приміщення 1-7) від 29.08.2003 (а.с.50, 53-54). Наказом Відділу від 20.09.2021 № 54/28-2 «Про проведення позапланової перевірки» (далі - Наказ) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю» (далі - Постанова №553), статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон 3038-VI) та у зв`язку зі зверненням ТОВ про необхідність проведення перевірки законності виконання робіт за Адресою та висновку комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності заступнику начальника Відділу Літвицькому С.І. доручено провести перевірку будівельних робіт за Адресою. Замовник ОСОБА_1 (а.с.55). На підставі Наказу заступнику начальника Відділу Літвицькому С.І. видано направлення на проведення перевірки у період з 22.09.221 по 05.10.2021 (а.с.56). За результатами проведення перевірки ОСОБА_2 складено акт від 05.10.2021, яким виявлено, що позивачем проводиться реконструкція частини будівлі цеху літер Е-1 з №1-1 по №1-6 за Адресою (на час перевірки влаштовано добудову №1-6 по техпаспорту, виготовленому підприємцем ОСОБА_3 від 21.10.2013) без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС-1), чим порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 34 Закону 3038-VI (далі - Акт; а.с.27-36). За результатами перевірки також був складений Припис, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення до 05.12.2021 (а.с.37-38). Про дату, час та місце проведення перевірки позивач була повідомлена телефоном заступником начальника Відділу, що не заперечується ОСОБА_1 . Під час проведення перевірки та складання Акту на Об`єкті будівництва був присутній представник позивача Хохлов В.О., що представляв інтереси ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 16.09.2021, що не заперечується сторонами. Акт та Припис були отримані ОСОБА_1 11.10.2021, що підтверджується відстеженням згідно штрих-кодового ідентифікатора 4302524039134 (а.с.25). Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності Згідно з частиною першою статті вказаного закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Частиною першою та другою статті 41 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. У свою чергу, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, врегульовано Порядком №553 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Пунктом 2 якого встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. Згідно з пунктами 5, 7 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Згідно з пунктом 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. За змістом пунктів 16 та 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. Пунктом 18 Порядку №553 передбачено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку №553). Пунктом 21 Порядку № 553 визначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Згідно з пунктом 15 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Мінрегіонон). Наказом Мінрегіону «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 15.05.2012 № 240 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі - МЮУ) 04.07.2012 за №1116/21428) затверджено, зокрема, уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком

1. Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Пунктом 18 Порядку №553 передбачено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку №553). За змістом пункту 1 частини першої статті 34 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час проведення перевірки) замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. З матеріалів справи видно, що позивач є власником Приміщення 1-6 (площею 64,8 кв.м.) яке згідно технічного паспорту від 21.10.2013 замарковане як самочинно побудоване та внесене у склад частини будівлі цеху вичинки належного ОСОБА_1 на місці приміщення №1-7, належного на праві власності ТОВ. Посилання скаржника на те, що вона не є замовником будівництва, оскільки не є власником земельної ділянки на якій здійснюється будівництво, і таке здійснювалось ще її батьком, а також те, що на час початку виконання будівельних робіт норми Закону №3038-VI та «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт» затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 (далі - Постанова №466) не передбачали подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції, з огляду на таке. Так згідно, пункту 1 частини першої статті 34 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час укладення договорів дарування спірних Приміщень позивачу) замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об`єкта будівництва - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Постанова №466 була введена в дію 13.04.2011. За пунктом 2 Порядку №466 підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію, а також після подання Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, або отримання зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт. Як встановлено пунктом 13 Постанови №446 (в редакції, чинній на час проведення перевірки) повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення: вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності згідно з цим Порядком; під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні). Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Оскільки матеріалами справи підтверджено, зокрема планом технічного паспорту, виготовленого ПП ОСОБА_3 від 21.10.2013, та не заперечується позивачем, що прибудова приміщення № 1-6 (меблевий цех площею 64,8 кв. м.) здійснена як самочинне будівництво, тобто без повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю, яке станом на час набуття спірного Приміщення у власність, згідно перелічених вище норм мало бути отримане замовником будівництва, то саме позивач, як власник такого Приміщення, зобов`язана була отримати дозвіл на виконання будівельних робіт щодо зазначеної прибудови, а тому є підставними висновки Акту перевірки про порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI. Аналіз наведених вище положень Закону № 3038-VI дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Викладеними нормами законодавства встановлено лише два способи усунення порушень у разі істотного відхилення від проекту, а саме: проведення перебудови та введенням об`єкта в експлуатацію або приведення об`єкта до попереднього стану шляхом знесення самочинної забудови. Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки. Самочинне будівництво як триваюче правопорушення є закінченим з моменту усунення порушень, які були виявлені. Тобто, в оскаржувану Приписі зобов`язано позивача привести об`єкт будівництва у відповідність до норм законодавства, обравши самостійно способи усунення таких порушень, визначені нормами законодавства. А тому є безпідставними посилання скаржника про неконкретизацію вимог Припису. Щодо інших доводів апеляційної скарги про не ознайомлення із направленням на проведення перевірки, відсутності у Акті слова «замовник», непред`явлення одним із перевіряючих направлення на проведення перевірки, відсутності протоколу про правопорушення тощо, то суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що такі порушення носять формальний характер та не спростовують виявлених під час перевірки порушень, і не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 8 червня 2022 року.