Постанова 4857 № 460/6888/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий суддя у першій інстанції: Борискін С.А. 25 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/6888/20 пров. № А/857/18367/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В. представників позивача Марчука Р.І., Журова Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021р. у справі № 460/6888/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ : 17.09.2020р. позивач Товариства з обмеженої відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» (далі по тексту ТзОВ «КОЛОР С.І.М.») звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2020р. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.08.2021р. позов задоволено. Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.08.2021р. заяву ТзОВ «КОЛОР С.І.М.» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Суд стягнув в користь ТзОВ «КОЛОР С.І.М.» понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 55000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області. Крім того, суд стягнув в користь ТзОВ «КОЛОР С.І.М.» понесені витрати пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 25000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області. Не погоджуючись із даним рішеннями суду першої інстанції, апелянт Головне управління ДПС у Рівненській області подав апеляційні скарги, в яких зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, Рішення окружного адміністративного суду від 09.08.2021р. та Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.08.2021р. скасувати та прийняти нову постанову якою в позові відмовити. Постановою Восьмого апеляційного суду від 25.05.2022р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.08.2021р. без змін. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Згідно ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість додаткового рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката позивач надав суду: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №397, договір про надання правової допомоги від 20.08.2020р., платіжне доручення від 03.09.2020р. №11874, акт правової допомоги від 29.07.2021р. (т.3 а.с.236; 238); Із змісту акта правової допомоги від 29.07.2021р., видно, що адвокат Марчук Р.І. надав, ТзОВ "Колор С.І.М." правову допомогу за 100 годин в розмірі - 87880,00 грн. (т.3 а.с.238). Доказів оплати суми гонорару адвоката, який обумовлений в договорі від 20.08.2020р. в розмірі - 32880, 00 грн., матеріали справи не містять. Отже, з долучених до матеріалів справи доказів видно, що позивач поніс витрати на правничц допомогу адвоката в розмірі - 55000,00 грн. ст.16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. У п.4, п.6, п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами. При цьому, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що правильним є висновок суду першої інстанцій про те, що наданими позивачем доказами підтверджується факт понесення витрат на професійну правничу допомогу за подання позову в цій справі. Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Так, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, апелянт зазначив, що перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності, оскільки це не вимагало значного обсягу технічних робіт, тощо У даній справі колегія суддів дійшла висновків що заявлений розмір витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції є завищеним та неспівмірним з реальним обсягом наданих послуг, часом витраченим на надання таких послуг (обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду), критерію реальності таких витрат Тому, розмір таких витрат має бути зменшено та відшкодовано у сумі 25000 грн. замість 55000 як визначив суд першої інстанції. Щодо доводів апелянта в частині стягнення понесених витрат в розмірі 25000 грн. пов`язаних із проведенням судово-економічної експертизи колегія суддів зазначає наступне. Із змісту п.3. п.п.3 ч.1 ст. 132 КАС України видно, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: -пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; На підтвердження витрат пов`язаних із проведенням судово-економічної експертизи позивач надав свідоцтво яким підтверджено кваліфікацію експерта, договір на проведення судово-економічної експертизи від 01.07.2021р., акт здачі-прийняття експертних робіт від 20.07.2021р., платіжне доручення № 1658 від 05.07.2021р. Таким чином, витрати пов`язані із проведенням судово-економічної експертизи у даній справі в розмірі 25000 відносяться до витрат які в порядку ст.ст.132,137,139 КАС України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що акт здачі-приймання експертних робіт від 20.07.2021р. підписала невстановлена особа, оскільки містить підписи виконавця і замовника та печатки сторін, а матеріалами справи підтверджується та обставина, що ТзОВ «КОЛОР С.І.М.» отримав висновок експерта. В п.2 ч.1 ст.315 КАС України видно, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. п.4 ч.1 ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. ч.4 ст.317 КАС України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що резолютивну частину додаткового рішення суду першої інстанції слід змінити. Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково. Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021р. у справі № 460/6888/20 - змінити шляхом викладення резолютивної частини абзацу 2 наступного змісту. «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ ВП 44070166, вул. Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» (вул.Центральна, 38, смт. Клевань Рівненський район Рівненська область, 35312, код ЄДРПОУ 31299514) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень. В решті Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.08.2021р. у справі № 460/6888/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді З. М. Матковська Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 07.06.2022р