Постанова Київський апеляційний суд № 357/4514/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/4324/2022 справа №357/4514/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В. розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року, ухваленого під головуванням судді Цуранова А.Ю., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- встановив: У квітні 2021 року ТОВ «Білоцерківвода» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просило суд стягнути з відповідача 5 605,80 гривень боргу за надані послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення, а також 945,56 гривень інфляційних витрат, 476,81 гривень 3% річних та 2 270 гривень судового збору. Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та є споживачем послуг централізованого постачання холодної води, водовідведення, які надає позивач у справі. Відповідач не виконує належним чином свої зобов`язання щодо сплати послуг центрального постачання холодної води, водовідведення, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, яка згідно діючих тарифів становить 5 605,80 гривень за період з 01.05.2018 року по 01.03.2021 рік. В добровільному порядку зобов`язання відповідач виконувати не бажає, а тому позивач просить суд стягнути вказаний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року позовні вимоги ТОВ Білоцерківвода» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за комунальні послуги у розмірі 5 605,80 гривень, 945,56 гривень інфляційних втрат, 476,81 гривень 3% річних та 2 270 гривень судового збору. Не погодившись з ухваленим рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. Уважає рішення суду упередженим, таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права. Вказує, що він не повинен платити за необґрунтовані та фактично не використані послуги водопостачання та водовідведення. Зазначає також, що матеріали справи містять неправдиві відомості про те, що будинок не обладнаний лічильником. Окрім того, скаржник вказує, що судом необгрунтовано факт відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я " ОСОБА_2 ". Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року та направити справу на розгляд іншому складу суду. 10 лютого 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», у якому просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що всі питання були вирішені судом першої інстанції. Так, плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту їх виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Вказує, що у квартирі АДРЕСА_2 не встановлений квартирний засіб обліку водопостачання холодної води, а в будинку АДРЕСА_2 технічно не справний будинковий засіб обліку водопостачання холодної води. Дані обставини встановлені судом першої інстанції, водночас наявність технічно справного загально будинкового засобу обліку постачання холодної води не звільняло б відповідача від плати за використані послуги, а навпаки могло б збільшити нарахування. Вказує, що ОСОБА_1 вже багато років категорично відмовляється встановлювати квартирний засіб обліку постачання холодної води для уникнення непорозумінь, щодо обсягу споживання послуг. Мотивуючи наведеним, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно даних витягу з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади №15.2-03/6151 від 04.03.2021 року убачається, що ОСОБА_1 , 1945 року народження, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 23 вересня 1998 року (а.с.9). 01 вересня 2001 року між КОКП ВКГ "Київводоканал" та ОСОБА_1 укладено Договір №71-803480-0 про надання послуг водопостачання та водовідведення. З даних відомостей про нарахування та оплату за централізоване постачання холодної води та водовідведення убачається, що особовий рахунок НОМЕР_2 відкритий на ім`я ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . За вказаним особовим рахунком загальна сума боргу становить 10 721,82 гривень, а тому числі 5 605,80 гривень боргу за період з 01 травня 2018 року по 01 березня 2021 рік (а.с.6). Установлено, що у квартирі відповідача не встановлений засіб для обліку використаної води. Окрім того, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2018 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Білоцерківвода" 4991 гривень боргу за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення. Установлено також, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» здійснює господарську діяльність централізованого водопостачання та водовідведення в місті Біла Церква на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, №177 від 15.02.2018 року. Пунктом 1.3. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг від 25.04.2005 р. №60, що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства №279 від 13.10.2014 р.), виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. ТОВ "Білоцерківвода" є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення в м. Біла Церква на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, серія АГ №500099. Відповідно до статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Згідно частини 1 статті 9 вищевказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відповідно до пункту 11 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 27.07.2005 року №630 у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Плата за послуги нараховується згідно із показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил. Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"передбачено обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. При цьому відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що він послугами не користувався, відхиляються колегією суддів, оскільки такі не підтверджені доказами. Щодо доводів скаржника ОСОБА_1 про те, що особовий рахунок відкритий на ім`я " ОСОБА_3 ", апеляційний суд зазначає наступне. З матеріалів справи убачається, що особовий рахунок відкритий на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстрований відповідач у справі ОСОБА_1 . Так, апеляційний суд бере до уваги, що особовий рахунок відкритий на ім`я ОСОБА_3 , проте за вказаною адресою зареєстрований, проживає та користується послугами ОСОБА_1 . Вказана обставина свідчить про те, що під час заведення та оформлення цього особового рахунку була допущена механічна помилка. Разом з цим, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи та не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції чи відмови у задоволенні позову. Окрім того, під час апеляційного провадження 14 лютого 2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява про прийняття додаткових доказів, а саме копію листа Начальника КП БМР ЖЕК №6 №81 від 24.02.2021 року, копії квитанції про нарахування плати за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення за березень 2021 року із зазначенням боргу в сумі 10940,66 гривень, копії квитанції про нарахування плати за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення за травень 2018 року із зазначенням боргу в сумі 5241,04 гривень. Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Оскільки заява скаржника не містить клопотання про дослідження нових доказів із обгрунтуванням поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, в ній не наведено об`єктивних причин, які перешкодили подати вказані докази у встановлений законом строк, не заявлено клопотання про поновлення строку для подання нових доказів, відтак апеляційний суд не має процесуальних повноважень приймати вказані докази та вирішувати справу з посиланням на них. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19 травня 2-021 року у справі №488/1449/16-ц ( провадження №61-9308св20). Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права. Таким чином, суд першої інстанції, вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення пред`явленого позову. Щодо вимоги апеляційної скарги про направлення справи на розгляд іншому складу суду, апеляційний суд зазначає, що відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті. Відповідно до статті 378 ЦПК України підставами для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю є: судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності); справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи. Установлено, що будь-яких порушень судом першої інстанції не допущено, справа розглянута з дотриманням правил підсудності, установлених ЦПК України. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2021 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 08 червня 2022 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко В.В. Соколова