Постанова 4824 № 758/14112/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2022 року справа №758/14112/21 провадження № 22-ц/824/2878/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В., при секретарі: Русинчук І.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2021 року, постановлену під головуванням судді Якимець О.І., у справі за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просив: - визнати недійним договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , укладений 25 травня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; - визнати недійним договір купівлі-продажу майнових прав №23/1 на квартиру АДРЕСА_1 , укладений 09 лютого 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Крім того, позивачем подану заяву про забезпечення позову, в якій останній просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , та заборонити державним реєстраторам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеної квартири. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2021 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, заяву про забезпечення позову задовольнити. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що квартира неодноразово відчужувалась на користь третіх осіб поза волею позивача. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до подальшого відчуження спірного нерухомого майна. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Представником ОСОБА_1 направлено до суду клопотання про розгляд справи без участі апелянта та його представника. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що заявником не доведено реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та наміру відповідача щодо навмисного ухилення від виконання рішення. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Положеннями ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Забезпечення позову - це вжиття заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Їх вжиття гарантує реалізацію позовних вимог у разі їх задоволення і саме по собі не може порушувати права відповідача, оскільки носить тимчасовий характер. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказував про те, що 28.08.2013 року між ним та ОСОБА_4 укладено договір доручення, відповідно до умов якого довіритель ( ОСОБА_1 ) доручає, а повірений ( ОСОБА_4 ) зобов`язується здійснити від імені та за рахунок довірителя: організувати будівництво об`єкту нерухомості та квартири; після завершення будівельних робіт зареєструвати право власності на квартиру на довірителя. Будівництво об`єкту нерухомості за цим договором здійснюється за адресою: АДРЕСА_2 , будівельний номер квартири 2,3, загальною площею 48,16 кв.м. Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем оспорюється право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 посилався на те, що ОСОБА_4 неправомірно відчужено спірну квартиру на користь своєї дочки ОСОБА_3 , яка в свою чергу уклала договір купівлі-продажу квартири із ОСОБА_2 . Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження майна на користь третіх осіб, у зв`язку із чим позивач не зможе захистити чи поновити свої права в межах даного судового провадження у разі задоволення позову. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.09.2021 року квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав; сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Враховуючи зміст позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом позову, є співмірним із заявленими позовними вимогами. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до здійснення відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист. Обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав власника спірного майна, оскільки арештоване майно фактично зберігається у володінні та у користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним. Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд першої інстанції вказаного не врахував, та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Разом із тим, вимоги заяви про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження спірного нерухомого майна охоплюються накладенням арешту, а тому задоволенню не підлягають. Згідно зі ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задовольнити частково. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2021 року скасувати. Заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними задовольнити частково. Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ). В задоволенні інших вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 07 червня 2022 року. Суддя-доповідач Судді