Постанова Чернігівський апеляційний суд № 744/1061/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 08 червня 2022 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 744/1061/21 Головуючий у першій інстанції - Гнип О. І. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/452/22 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Скрипки А.А. суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л. секретар: Патук А.А. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Семенівського районного суду Чернігівської області у складі судді Гнипа О.І. від 05 січня 2022 року, місце постановлення ухвали м.Семенівка, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства, в якому просив визнати його батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вимоги заявленого позову ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що з 15.09.2015 року до 08.10.2020 року він перебував разом із відповідачем по справі ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах, вони проживали однією сім`єю, без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач народила дочку ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі, відомості про батька до Державного реєстру актів цивільного стану громадян були внесені відповідно до ч.1 статті 135 Сімейного кодексу України, тобто запис про батька дитини було проведено за прізвищем матері - '' ОСОБА_4 ", а ім`я та по батькові дитини було записано за вказівкою матері " ОСОБА_5 ". Позивач вказував, що весь вказаний період часу він із відповідачем проживали разом, як одна сім`я, і він приймав участь у вихованні своєї дитини, вживав всіх можливих заходів, направлених на розвиток дочки, дарував їй любов та опікувався нею. Однак, як зазначає позивач, після припинення 08.10.2020 року фактичних сімейних відносин між сторонами, відповідач заборонила ОСОБА_1 відвідувати дитину, що стало підставою для його звернення з даним позовом про визнання батьківства до суду. Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 05.01.2022 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-генетичної експертизи, задоволено повністю. Судом призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. На вирішення експертизи судом поставлено наступні питання: 1) Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є ОСОБА_2 .? 2) Якщо так, то чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? У зв`язку із призначенням судом судово-генетичної експертизи, провадження у даній справі зупинено на час проведення експертизи. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 05.01.2022 року про призначення по справі судово-генетичної експертизи, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-генетичної експертизи, та поновити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 05.01.2022 року є незаконною, необґрунтованою, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги вказують, що задовольняючи вищевказане клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-генетичної експертизи, проведення якої суд доручив Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи, суд першої інстанції не врахував позицію сторони відповідача щодо значних складнощів у проведенні такої експертизи. Доводи апеляційної скарги стверджують, що сторона відповідача посилалась на ті обставини, що встановлено карантин, з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби, при цьому, дитині відповідача не виповнилось 3 роки, вона не вакцинована, і її проїзд до місця проведення експертизи може наразити малолітню дитину на небезпеку. Окрім того, для проведення даної експертизи є необхідним отримання генетичного матеріалу у вигляді зразка крові з вени у матері, дитини та ймовірного батька. Апелянт вказує, що дитина, в силу свого віку, добровільно не дозволить взяти кров з вени, у зв`язку з чим це необхідно буде проводити примусово, можливо, шляхом її зв`язування, тощо, що призведе до значної психологічної травми у дитини. Доводи апеляційної скарги стверджують, що на даний час проводити експертизу неможливо, необхідно зачекати закінчення строку дії карантину та досягнення дитиною віку 5-6 років. У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення у зв`язку із її безпідставністю, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 05.01.2022 року залишити без змін, як таку, що є обгрунтованою. В судове засідання апеляційного суду учасники судового розгляду даної справи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (а.с.65,77,78,79), не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що згідно копії актового запису про народження № 627 від 02.04.2019 року (а.с.20), матір`ю дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 . В розділі ''відомості про батька" вказаного документу зазначено: '' ОСОБА_6 ". Як вбачається із листа №4705/3807-10-21-22.23/22.23 від 01.12.2021 року (а.с.23) Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), державна реєстрація народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була проведена Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) 02.04.2019 року, актовий запис № 627, відповідно до ч.1 статті 135 Сімейного кодексу України (відомості про батька зазначені за вказівкою матері). Як вбачається із матеріалів справи (а.с.43), звертаючись до суду першої інстанції із клопотанням про проведення по справі генотипоскопічної (генетичної) експертизи, позивач ОСОБА_1 вказував, що відповідач позов про визнання батьківства не визнає, а для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання. Згідно протоколу судового засідання суду першої інстанції від 05.01.2022 року (а.с.44-46), судом було поставлено на обговорення клопотання позивача щодо призначення по справі експертизи, та надано можливість представнику відповідача - адвокату Голику Є.В. надати пояснення з приводу заявленого клопотання. Відповідно до технічного запису судового засідання суду першої інстанції від 05.01.2022 року, сторона відповідача заперечувала проти заявленого клопотання, мотивуючи це тим, що до місця проведення експертизи - м.Київ, необхідно добиратись різними видами громадського транспорту, дитина малолітня, їй немає 3 років, і оскільки наявна пандемія коронавірусної інфекції, то це буде наражати на небезпеку дитину, яка не є вакцинованою. Крім того, забір матеріалу для проведення експертизи проводиться шляхом взяття крові із вени, і дитина в такому віці не дасть можливості проводити таку процедуру, її треба буде прив`язувати та тримати, що призведе до психічної травми у дитини. Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 05.01.2022 року, задовольняючи клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-генетичної експертизи, суд відхилив аргументи представника відповідача, озвучені ним у судовому засіданні 05.01.2022 року, щодо незгоди із призначенням експертизи, оскільки такі аргументи виходять за межі компетенції суду, так як підлягають з`ясуванню в ході проведення певної експертизи, яка здійснюється не судом, а експертом (експертами). Разом з тим, підставою для проведення експертизи у даній справі суд першої інстанції зазначив про необхідність встановлення відповідних обставин, для чого потребуються спеціальні знання у галузі судової медицини. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 05.01.2022 року є незаконною, необґрунтованою, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали Семенівського районного суду Чернігівської області від 05.01.2022 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Доводи апеляційної скарги вказують, що задовольняючи вищевказане клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-генетичної експертизи, проведення якої суд доручив Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи, суд першої інстанції не врахував позицію сторони відповідача щодо значних складнощів у проведенні такої експертизи. Доводи апеляційної скарги стверджують, що сторона відповідача посилалась на ті обставини, що встановлено карантин, з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби, при цьому, дитині відповідача не виповнилось 3 роки, вона не вакцинована, і її проїзд до місця проведення експертизи може наразити малолітню дитину на небезпеку. Окрім того, для проведення даної експертизи є необхідним отримання генетичного матеріалу у вигляді зразка крові з вени у матері, дитини та ймовірного батька. Апелянт вказує, що дитина, в силу свого віку, добровільно не дозволить взяти кров з вени, у зв`язку з чим це необхідно буде проводити примусово, можливо, шляхом її зв`язування, тощо, що призведе до значної психологічної травми у дитини. Доводи апеляційної скарги стверджують, що на даний час проводити експертизу неможливо, необхідно зачекати закінчення строку дії карантину та досягнення дитиною віку 5-6 років. З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 92 Конституції України, засади судової експертизи визначаються виключно законами України. Згідно ч.1,ч.2,ч.3 статті 72 ЦПК України, експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання. Відповідно до ч.1,ч.2 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ч.1, ч.3 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Відповідно до ч.1 статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Як визначено у статті 1 Закону України ''Про судову експертизу'', судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 року у справі №752/19657/16-ц зазначив, що як роз`яснено в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року №8 ''Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах'', проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з додержанням правил, передбачених положеннями ЦПК України. При цьому, суд виконує такі дії: з`ясовує обставини, що мають значення для дачі експертного висновку; пропонує учасникам судового розгляду письмово подати питання, які вони бажають порушити перед експертами; оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом; заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань; у нарадчій кімнаті обмірковує всі питання, виключає ті з них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову) про її призначення; оголошує в судовому засіданні ухвалу (постанову) про призначення експертизи і вручає її експертові тощо. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.43), заявляючи клопотання про призначення у справі генотипоскопічної (генетичної) експертизи, позивач ОСОБА_1 вказував, що проведення даної експертизи є необхідним для вирішення спору між сторонами у даній справі про визнання батьківства, оскільки відповідач позов не визнає. Доводи апеляційної скарги щодо неможливості проведення призначеної по справі судово-генетичної експертизи в силу віку дитини та інших зазначених апелянтом обставин, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 05.01.2022 року. Оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-генетичної експертизи в рамках розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства. При апеляційному перегляді даної справи апеляційний суд, в силу приписів статті 17 Закону України ''Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини'', відповідно до якої рішення Європейського Суду з прав людини є джерелом права, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені у п.34 рішення від 07 травня 2009 року, Страсбург, за заявою №3451/05, відносно того, що ''на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства". Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 05.01.2022 року, висновки якої узгоджуються із фактичними обставинами справи та нормами права, які регламентують дані правовідносини. За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Семенівського районного суду Чернігівської області від 05.01.2022 року необхідно залишити без змін. Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 січня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Дата складення повної постанови - 08.06.2022 року. Головуючий: Судді: