Постанова 4813 № 523/1639/21

Номер провадження: 22-ц/813/6891/22 Справа № 523/1639/21 Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31.05.2022 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого судді - Сєвєрової Є.С., суддів: Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М., за участю секретаря - Чепрас А.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», відповідач -Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеської області, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" та ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року у складі судді Кисельова В.К., встановив: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Укрдебт плюс», Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; визнання незаконним та скасування запису про право власності. Позивачем також до суду було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Заява мотивована тим, що 25 вересня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, реєстровий №3247, за яким ОСОБА_3 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , в забезпечення зобов`язання ОСОБА_4 за кредитним договором №11045852000 від 25.09.2006, за яким ОСОБА_4 отримав для особистих потреб 42 000 доларів США. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 . Проте, 13.01.2021 з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 дізнався, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно незаконно зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 на ім`я відповідача - « Укрдебт Плюс ». Номер запису про право власності: 38867041. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2204495551101. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54799892 від 27.10.2020 року, ухвалене державним реєстратором Голубенко А.В., Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеської області Одеська область. Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним, запис про право власності 38867041 незаконним та підлягає скасуванню так як реєстраційні дії проведено без відома власника майна ОСОБА_3 та порушує права та інтереси його спадкоємця, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся до суду. Предметом позову ОСОБА_5 є визнання протиправним рішення державного реєстратора та скасування реєстрації права власності за ТОВ «Укрдебт плюс» на квартиру АДРЕСА_1 , а тому наявні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно, квартиру. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2021 вжито заходи забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укрдебт плюс», Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; визнання незаконним та скасування запису про право власності. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ «Укрдебт плюс» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Апеляційна скарга ТОВ «Укрдебт плюс» обґрунтована тим, що позивачем не наведено фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування заходу забезпечення позову призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. З іншого боку, накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно безпідставно порушує права та інтереси такої особи, як власника. Позивачем не доведено, що ТОВ «Укрдебт плюс» чи інші учасники справи мають намір вчиняти дії, які в подальшому у випадку задоволення позову ускладнять захист прав та інтересів позивача без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Суд першої інстанції не навів обґрунтування та не послався на конкретні обставини, з якими пов`язувалося б утруднення чи неможливість виконання рішення суду; заявником не доведено того, що наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову обставини можуть ускладнити виконання рішення в даній справі, а заходи забезпечення позову зможуть забезпечити реальне виконання такого рішення, та того, що у випадку невжиття таких заходів виконання рішення суду може бути істотно ускладнено чи унеможливлено та не порушить збалансованості інтересів сторін у даній справі. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_2 , який не брав участі в справі, та просить її скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 послався на те, що оскаржуваною ухвалою було вирішено питання про арешт нерухомого майна, що належить йому на праві власності, без залучення його до участі у справі. Вказує, що позивачем не було доведено тих обставин на які він посилається в заяві про забезпечення позову, у зв`язку з чим у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для забезпечення позову. Також зазначив, що в оскаржуваній ухвалі відсутні мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов висновків про обґрунтованість припущень заявника про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Апелянт звертає увагу суду на те, що позивачем було подано позов немайнового характеру, а отже немає підстав для застосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на нерухоме майно. Також зазначає, що заява про вжиття заходів забезпечення не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ТОВ «Укрдебт плюс» просило її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати. Постановою Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року апеляційні скарги залишено без задоволення, а ухвалу суду без змін. 17 січня 2021 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року, в якій просив оскаржені судові рішення скасувати та відмовити у задоволені заяви; вирішити питання про розподіл судових витрат. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.04.2022 року справу призначено до розгляду. 30.05.2022 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. 30.05.2022 від представника ТОВ «Укрдебт плюс» надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Представник Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу без його участі. Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_2 , дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду Згідно зі ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до статті 1 Протоколу N 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року N ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 381/4019/18 (провадження N 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі N 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Як вбачається з відокремлених матеріалів, позивач оскаржує державну реєстрацію права власності ТОВ "Укрдебт Плюс" на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 26 січня 2021 року між ТОВ "Укрдебт плюс" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Отже, враховуючи, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 станом на час розгляду судом першої інстанції заяви зареєстровано за ОСОБА_2 , який не був відповідачем у даній справі, вимог до даної особи не заявлялося, підстави набуття ним права власності позивачем не оспорюються, з урахуванням вимог щодо співмірності заходу забезпечення арешт накладатися не може, а заява про забезпечення позову задоволенню не підлягала. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням вищевикладеного, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" та ОСОБА_2 підлягають задоволенню, ухвала Суворовського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдебт Плюс" та ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно-відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 07.06.2022. Головуючий Судді: