LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд537/5944/21

від 07.06.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/5944/21 Номер провадження 22-ц/814/604/22Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: судді Кривчун Т.О. Суддів: Прядкіної О.В., Чумак О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кременчуцького районного управління поліції ГУНП у Полтавській області, Крюківського відділу ДМС України, третя особа: Кременчуцька податкова інспекція про з`ясування громадянства, про визнання угоди про зміну громадянства РСР (УРСР) на зміну громадянства України нікчемною, повернення паспорту Союзу РСР, заборону на обробку персональних даних та виведення з реєстрів фізичних осіб та внесення в реєстри громадян Союзу РСР,- В С Т А Н О В И В : 23 листопада 2021 року позивачі звернулися до Крюківського районного суду м. Кременчука з вказаною позовною заявою. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 30.12.2021р. цивільну справу №537/5944/21 (провадження 2/537/1650/2021) за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кременчуцького районного управління поліції ГУНП у Полтавській області, Крюківського відділу ДМС України, третя особа: Кременчуцька податкова інспекція про з`ясування громадянства, про визнання угоди про зміну громадянства РСР (УРСР) на громадянство України нікчемною, повернення паспорту Союзу РСР, заборону на обробку персональних даних та виведення з реєстрів фізичних осіб та внесення в реєстри громадян Союзу РСР направлено за підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчука. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.12.2021 рокуу відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кременчуцького районного управління поліції ГУНП у Полтавській області, Крюківського відділу ДМС України, третя особа: Кременчуцька податкова інспекція про з`ясування громадянства, про визнання угоди про зміну громадянства РСР (УРСР) на громадянство України нікчемною, повернення паспорту Союзу РСР, заборону на обробку персональних даних та виведення з реєстрів фізичних осіб та внесення в реєстри громадян Союзу РСР направленій за підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчука, - відмовлено. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не погодилися з вказаною ухвалою та подали на неї апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу скасувати та винести ухвалу про відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянути позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та винести рішення по позовній заяві про з`ясування громадянства, про визнання угоди про зміну громадянства РСР (УРСР) на громадянство України нікчемною, повернення паспорту Союзу РСР, заборону на обробку персональних даних та виведення з реєстрів фізичних осіб та внесення в реєстри громадян Союзу РСР. Посилаються на те, що наявність громадянства не лише впливає на приватне життя людини, але є невід`ємною частиною його ідентичності, може вирішальним чином впливати на інші сфери життя людини і торкатися прав, гарантованих Конвенцією про права людини. Зазначають, що відсутній нормативно-правовий документ, на підставі якого працює Автозаводський районний суд м. Кременчука, оскільки указом Президента України від 2017 року він ліквідований, а тому сумніваються у повноваженні судді, який розглядав позов та підписав ухвалу. Наголошують, що суд, посилаючись в ухвалі на те, що пред`явлено позов до органів державної влади, не вивчив матеріали поданого позову та документів про те, що всі юридичні особи, заявлені в позові, є приватними юридичними особами, які тимчасово виконують функції держави, а тому розгляд таких позовів є справою судів загальної юрисдикції. Не погоджуються з доводами суду про те, що позовна заява не має ознак юридичного спору, оскільки цивільні права безпосередньо пов`язані з майновими, фінансовими правами людини, питанням громадянства. Суд, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 21.12.2021 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука з Крюківського районного суду м. Кременчука надійшла за підсудністю позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кременчуцького районного управління поліції ГУНП у Полтавській області, Крюківського відділу ДМС України, третя особа: Кременчуцька податкова інспекція про з`ясування громадянства, про визнання угоди про зміну громадянства РСР (УРСР) на громадянство України нікчемною, повернення паспорту Союзу РСР, заборону на обробку персональних даних та виведення з реєстрів фізичних осіб та внесення в реєстри громадян Союзу РСР. Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що розгляд такого спору перебуває поза межами не лише юрисдикції цивільних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, оскільки зазначені позовні вимоги та зміст спірних правовідносин не мають ознак юридичного спору, а стосуються вираження громадської позиції позивачів, а, відтак, не спричиняють порушень індивідуально виражених прав або свобод позивачів, а тому не підлягають судовому розгляду. Такий висновок суду відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Разом із тим, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Однак, обов`язковою умовою надання правового захисту адміністративним судом є фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій. У Постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року у справі № 800/541/16, суд підкреслив, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Водночас, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13 березня 2018 року (справа №800/554/17), поняття "спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити у світлі ч.3 ст.124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду як в порядку цивільного судочинства, так і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Суд правомірно не роз`яснив, до якого суду слід звертатися з таким позовом (таку правову позицію висловлено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №800/559/17, від 3 квітня 2018 року у справі №9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі №9901/497/18, від 5 лютого 2019 року у справі №9901/638/18 та від 27 лютого 2019 року у справі №9901/798/18). Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16). Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18). Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що фактично предмет спору (оскаржувані протиправні дії, бездіяльність, рішення) - відсутній, а його підставами є лише незгода позивачів з політичними процесами, процедурою створення держави Україна та набуття громадянства, та особиста оцінка позивачами цих фактів. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що, оскільки розгляд такого спору перебуває поза межами не лише юрисдикції цивільних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз`яснення позивачам до суду якої юрисдикції належить його вирішення немає. Проаналізувавши наведені вище норми права в їх сукупності суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги фактично дублюють зміст позовної заяви. Так, посилання в апеляційній скарзі на те, що, оскільки наявність громадянства є невід`ємною частиною його ідентичності, може вирішальним чином впливати на інші сфери життя людини і торкатися прав, гарантованих Конвенцією про права людини, тому суд повинен визнати угоди про зміну громадянства РСР (УРСР) на зміну громадянства України нікчемною, повернення паспорту Союзу РСР, колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного. Конституція України (ст.4) визначає, що в Україні існує єдине громадянство - тільки громадянство України. Відповідно до Закону громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (1636-12) (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; (Пункт 3 частини першої статті 3 в редакції Закону N 2663-IV (2663-15) від 16.06.2005); 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Одним із документів, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відсутній нормативно-правовий документ, на підставі якого працює Автозаводський районний суд м. Кременчука, оскільки указом Президента України від 2017 року він ліквідований, а тому сумніваються у повноваженні судді, який розглядав позов та підписав ухвалу, колегія суддів до уваги не приймає, з урахуванням наступного. Згідно з Законом «Про судоустрій і статус суддів» та Конституцією України, судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом. Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя. Обов`язковим є конкурсний відбір, крім випадків, визначених законом. Суддя обіймає посаду безстроково. Так дійсно, указом Президента України №449/2017 від 29.12.2017 року «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» передбачена ліквідація Автозаводського районного суду м. Кременчука та створення Кременчуцького окружного суду. Але з 01.01.2018 року Президент України втратив конституційні повноваження щодо утворення і ліквідації судів, тому на виконання даної судової реформи потрібно прийняття законодавчих актів. Наразі право утворювати, ліквідувати та реорганізовувати суди належить Верховній раді України. Оскільки процедура прийняття законів є більш складною і довготривалою, наразі місцеві суди та судді діють у відповідності до норм Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Посилання апелянта на те, що всі юридичні особи, заявлені в позові, є приватними юридичними особами, які тимчасово виконують функції держави, а тому розгляд таких позовів є справою судів загальної юрисдикції, колегія суддів оцінює критично за безпідставністю такого твердження Окрім того, прохання апелянтів в своїх апеляційній скарзі розглянути позовну заяву та винести рішення, яким задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі, колегія суду вважає таким, що не відповідає ст.378 ЦПК України (в якій передбачені підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, інаправлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції), оскільки у апеляційного суду відсутні повноваження щодо розгляду позовних заяв та винесення рішень по суті, оскільки це є повноваженням судів першої інстанції. З огляду на те, що ухвала суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382,383 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,- залишити без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 грудня 2021 року , - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун СУДДІ О.В. Прядкіна О.В. Чумак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»