Постанова Полтавський апеляційний суд № 541/521/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/521/22 Номер провадження 33/814/275/22Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. Категорія ст. 124 КУпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2022 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., з участю: секретаря судового засідання Бродської В.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Миргородського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2022 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Миргородського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн 00 коп. (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору. Цією постановою, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 04.02.2022 року о 12 год. 15 хв. в м. Миргород по вул. Незалежності,12, водій ОСОБА_1 керуючи т/з ВАЗ 21072 при зміні напрямку не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Megane Scenic д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 10.1 в ПДР України, за що передбачено настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , в якій прохав скасувати постанову Миргородського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2022 року, а провадження в цій частині у справі закрити. Апелянт зазначає, що постанова Миргородського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2022 року є незаконною, необґрунтованою, передчасною. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції за основу доказової бази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП бере наявний відеозапис, долучений до матеріалів справи. При цьому, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно стверджує, що на відеозапису чітко видно момент вмикання ОСОБА_1 покажчика лівого повороту безпосередньо перед маневром. Апелянт стверджує, що із наявного відеозапису можна встановити те, що водій Renault Megane Scenic рухався з достатньо великою швидкістю, порівняно із ним, та при здійсненні обгону його автомобіля навіть не встиг помітити, що він збирається виконувати маневр повороту ліворуч та знизити швидкість. Враховуючи вищенаведене, апелянт вважає, що постанова Миргородського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2022 року підлягає скасуванню, а справа у цій частині - закриттю. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляцію, від розгляду клопотань відмовився, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку про те, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом встановлено, що 04.02.2022 року, поліцейським СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Гонголь О. складено протокол серії ААБ №006573 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Вказаним протоколом встановлено, що водій ОСОБА_1 04.02.2022 року о 12 год. 15 хв. в м. Миргород по вул. Незалежності,12, водій ОСОБА_1 керуючи т/з ВАЗ 21072 при зміні напрямку не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Megane Scenic д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Судом першої інстанції, зроблено висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбачено ст. 124 КпАП України, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується невиконання останнім п. 10.1. ПДР. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне. Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Пунктом 10.1. ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам. Так, при перегляді відеозапису ДТП приєднаного до матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21072 розпочав маневр повороту вже в момент, коли автомобіль Renault Megane Scenic перебував на зустрічній смузі для руху здійснюючи обгін. Вказане також узгоджується з іншими доказами по справі. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Доводи апелянта про те, що відеозапис не підтверджує висновки суду, що ним завчасно не вмикався світловий показчик лівого повороту, а відповідно відсутні докази його вини, є безпідставними, оскільки відповідно до п.10.1. ПДР він повинен був не лише ввімкнути показчик, а й переконатися що даний маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам, а тому вони не беруться до уваги. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Беручи викладене вище, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що незважаючи на закінчення строків накладення адміністративного стягнення (нереабілітуюча підстава), суд зобов`язаний перевірити і встановити питання визначені ст. 280 КпАП України, і зважаючи від результатів прийняти рішення передбачене законом. Інші доводи і заперечення наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення. Таким чином, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Миргородського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2022 року-залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин