Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/13307/21

Дата документу Справа № 335/13307/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/13307/21 Головуючий в 1 інст. Геєць Ю.В. Провадження №33/807/283/22 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2022 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Слєсарь О.В., потерпілої ОСОБА_2 , розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого водієм АСК «Укрграфіт», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього стягнення з урахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп. Згідно з постановою суду, 03 грудня 2021 року о 14-55 годині, в м.Запоріжжя, вул.Тюленина, 21, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним, не вибрав безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих не має. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України. Крім того, 03 грудня 2021 року о 14-55 годині, в м. Запоріжжя, вул.Тюленина, 21, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» на місці та у медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку, від керування транспортного засобу відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, провадження в справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративних правопорушень. В обґрунтування своєї скарги зазначає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права, принципу рівності у реалізації наданих процесуальних прав, що призвело до однобічної та формальної оцінки судом першої інстанції фактів та документів. Апелянт вважає, що докази, додані до протоколу, є недопустимими, оскільки зібрані поліцейськими з порушенням вимог КУпАП та інших нормативно-правових актів, а тому не можуть бути використані на підтвердження та в обґрунтування доведеності винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення. Посилається на те, що відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції не є безперервним, що є порушенням вимог Інструкції. При цьому на наявних відеозаписах він постійно зазначав, що не керував транспортним засобом, а є пасажиром. Інша особа зазначала, що саме вона здійснювала керування, надала поліцейським документи на автомобіль і зазначала, що готова надати показання з цього приводу. Однак, в письмових матеріалах справи показання цієї особи відсутні. Крім того, в протоколі ААБ №332082 від 03 грудня 2021 року взагалі не зазначено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не відповідають обставинам справи, зазначеним у протоколах. Таким чином, вважає, що поза розумним сумнівом не доведено його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки до протоколу не додано доказів того, що саме він керував транспортним засобом, при цьому його пояснення не спростовані. Заслухавши особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Слєсарь О.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; потерпілу ОСОБА_2 , яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення від 03 грудня 2021 року серії ААБ № 051651, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП. З протоколу убачається, що ОСОБА_1 порушив під час керування автомобілем вимоги п. 12.1, 13.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди 03 грудня 2021 року; - схемою місця ДТП, на якій відображено розташування транспортних засобів після ДТП, їх пошкодження тощо; - письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка зазначила механізм ушкодження, напрямок руху автомобілів та виконання маневрів, а також те, що за кермом транспортного засобу «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , перебував саме ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з яких встановлено, що за кермом транспортного засобу «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , перебував ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, - фото-таблицею, - відеофіксацією події, що сталася 03 грудня 2021 року, на якому наявні пояснення потерпілої ОСОБА_2 , згідно з якими саме ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , під час ДТП, та перебував у стані алкогольного сп`яніння. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України підтверджена матеріалами справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення від 03 грудня 2021 року серії ААБ №332082, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП. З протоколу убачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, тобто відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складений у зв`язку з виявленням ознак: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, огляд не проведений з використанням спеціальних технічних засобів у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 ; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким виявлені ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 : запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, порушення мови, який складений у зв`язку з відмовою останнього від проходження огляду на місці зупинки; - письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , з яких встановлено, що ОСОБА_1 вчинив ДТП, перебував за кермом у стані алкогольного сп`яніння, - відеозаписом. Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора в2 р1 б3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Тимошенко О., згідно з яким, під час несення служби у екіпажі «201» 03 грудня 2021 року близько 16 год. 00 хв. прибули на виклик сумісно з лейтенантом поліції Студніцькою О.О., ДТП за адресою: м.Запоріжжя, вул.Тюленіна, 21 між авто Daewoo Lanos, днз НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_1 та ТЗ Ford, днз. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 1965 р.н., були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу алкотестер «драгер» 6820 та у спеціальному мед.закладі відмовився у присутності двох свідків, дану подію зафіксовано на нагрудну камеру АР-00171. Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є допустимими. В судове засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 , будучи повідомленим у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, не з`явився, тому суд вважав за можливе провести розгляд справи у його відсутність. В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що він 03 грудня 2021 року не керував транспортним засобом, а за кермом перебувала його донька. В суді першої інстанції захисник - адвокат Слєсарь О.В. пояснив суду, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає, оскільки не керував транспортним засобом, його вина не доведена доданими до протоколу доказами, оскільки вони зібрані з порушенням вимог чинного законодавства, винуватість не доведена безсумнівно, поза розумним сумнівом, а тому є всі підстави для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Слєсарь О.В. під час апеляційного розгляду зазначив, що матеріалами справи не підтверджено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень, останній не керував транспортним засобом, а тому працівниками поліції незаконно складено протоколи щодо нього. Підтримав, доводи викладені в апеляційній скарзі. Потерпіла ОСОБА_2 в ході апеляційного розгляду зазначила, що заперечує проти апеляційної скарги. Також потерпіла вказала на те, що вона бачила, що саме ОСОБА_1 був за кермом автомобіля. Вона та свідок ОСОБА_3 надали письмові пояснення. Донька ОСОБА_3 не була за кермом автомобіля, а приїхала на місце ДТП через годину. Коли сталося зіткнення вона вийшла зі свого автомобіля, побачила ОСОБА_1 , який був в стані сп`яніння та не міг нічого відповісти. Їй не має сенсу його обмовляти, в неї повне КАСКО на автомобіль, але це для неї принциповий момент, оскільки могли постраждати інші люди, в тому числі і діти. ОСОБА_1 був один в автомобілі, вона викликала поліцію. Просила, приїхати скоріше, але поліцейські їхали довго, за цей час ОСОБА_1 зателефонував комусь та прийшла його донька та стала казати, що вона була за кермом автомобіля. Крім того, зазначила, що вона стала знімати на телефон, як ОСОБА_1 вийшов з автомобіля. Коли працівники поліції просили відігнати автомобіль, його донька комусь зателефонувала, щоб відігнали автомобіль, що також підтверджує, що не вона була за кермом, оскільки сама не змогла відігнати автомобіль. Оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_2 , надані як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції вважає їх достовірними, такими, що узгоджуються з іншими доказами у справі. Обставин, які б давали підстави вважати, що потерпіла обмовляє ОСОБА_1 , не встановлено. До вказаних вище подій потерпіла із ОСОБА_1 знайомі не були, неприязних стосунків між ними не було. З огляду на викладене, не убачається підстав сумніватися і в правдивості пояснень свідка ОСОБА_3 , які узгоджуються з іншими доказами, долученими до протоколів. При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними. Доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом спростовуються вищевказаними доказами. Положеннями ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, визначено підстави та порядок направлення та проведення огляду особи на стан сп`яніння. Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом та мав ознаки сп`яніння, відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я. Факт відмови від проведення огляду не заперечується самим ОСОБА_1 , окрім того, цей факт підтверджується відеозаписом та письмовими доказами. Твердження апелянта про те, що в протоколі ААБ №332082 від 03 грудня 2021 року взагалі не зазначено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не відповідає дійсності та спростовується змістом вказаного протоколу. Отже протоколи про адміністративне правопорушення складені щодо ОСОБА_1 правомірно. Вказані протоколи складені з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містять всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при їх складанні, які б тягли за собою визнання цих протоколів недопустимими доказами, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протоколи про адміністративні правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень. Працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395. Не погоджується суд апеляційної інстанції також з доводами апелянта і про те, що долучений до протоколу відеозапис є недопустимим доказом, з огляду на таке. Відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. Ніхто не заперечує того факту, що події, відображені на відеозаписах, досліджених судом, мали місце. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_1 за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева