Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/1098/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2022 рокуСправа № 260/1098/21 пров. № А/857/4053/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача - Качмара В.Я., суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, про відшкодування витрат, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року (суддя Скраль Т.В., м.Ужгород, повний текст складений 8 липня 2021 року), - ВСТАНОВИВ : У березні 2021 року Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація, ДПСУ відповідно) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просила стягнути з відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Адміністрації грошові кошти в розмірі 64466,53 грн витрат пов`язаних з його утриманням у Національній академії ДПСУ імені Богдана Хмельницького (далі - Академія). Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове яким у задоволені позову відмовити. В апеляційній скарзі вказує, що ОСОБА_1 має статус дитини-сироти та наділений правом на повне державне забезпечення в державних і комунальних навчальних закладах усіх рівнів, а також звільнений від плати за навчання в них. Враховуючи, що Академія є навчальним закладом державної форми власності, а приписи Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон № 2342-IV) щодо звільнення від плати за навчання дітей, позбавлених батьківського піклування у такому навчальному закладі (та, як наслідок - звільнення вказаних осіб від її відшкодування) та повного державного забезпечення таких осіб в державних і комунальних навчальних закладах, мають імперативний характер, зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача, який відноситься до осіб із числа дітей-сиріт, витрат пов`язаних з його утриманням Академії. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Третя особа відзиву на апеляційну скаргу не подала. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доказів добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у вищому військовому навчальному закладі, в межах заявлених позовних вимог, суду не надано, відтак вказані кошти підлягають стягненню. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, однак вказане судове рішення не може бути залишено без змін, з таких міркувань. Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 03.08.2018 відповідно до наказу ректора Академії «По особовому складу» № 499-ОС ОСОБА_1 занесено в списки курсантів Академії, зараховано на всі види забезпечення без атестатів, присвоєно військове звання солдат, призначено на посаду курсанта, та визнано таким, що уклав контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби строком на час їх навчання у Академії за спеціальністю «Телекомунікації та радіотехніка» (а.с.6-7). 26.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до начальника навчального курсу факультету забезпечення оперативно-службової діяльності з рапортом, в якому просить його клопотання перед командуванням Академії про звільнення із числа курсантів Академії за власним бажанням (а.с.15). 24.02.2021 відповідно до наказу ректора Академії «По особовому складу» №127-ОС (далі - Наказ №127-ОС) солдата ОСОБА_1 , курсанта 434 навчальної групи третього навчального курсу факультету забезпечення оперативно-службової діяльності, виключено зі списків особового складу за підпунктом «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) відповідно підпункту 6 (через небажання продовжувати навчання) пункту 280 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України» затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі - Положення) та припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) з 24.02.2021. За абзацом 5 Наказу № 127-ОС згідно з частиною десятою статті 25 Закону №2232-XII, постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 12.07.2006 №964 якою затверджено «Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти» (далі - Постанова №964, Порядок №964), наказу № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 солдату ОСОБА_1 відшкодувати Адміністрації витрати, пов`язані з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, в сумі 64466, 53 грн. Підставою для видачі Наказу № 127-ОС, були: рапорт ОСОБА_1 від 26.01.2021 , рішення атестаційної комісії від 10.02.2021, розрахунок витрат пов`язаних з утриманням курсантів в Академії, подання, контракт (а.с.8). Згідно з розрахунком витрат на утриманням у Академії за період з 03.08.2018 по 24.02.2021 № 5 від 23.02.2021 на солдата ОСОБА_1 , витрачено 64466,53 грн, з яких: 24410,34 грн - грошове забезпечення; 375,83 грн - речове забезпечення; 23 339,20 грн продовольче забезпечення; 307,58 грн. медичне забезпечення; 9033,58 грн забезпечення комунальними послугами та енергоносіями. З розрахунком ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить відповідна відмітка про тримання екземпляру розрахунку 24.02.2021 (а.с.9). Відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України, У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Порядок відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах встановлений Порядком №964. Зазначений Порядок №964 визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання' або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі. Відповідно до пункту 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотому напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Відповідно до пункту 4 Порядку №964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Пунктом 5 Порядку №964 встановлено, що витрати відшкодовуються у повному розмірі, зокрема; курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад; курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк. Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах встановлений «Порядком розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах», затвердженим спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок №419, Наказ №419). Як видно з матеріалів справи розпорядженням голови Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі - РДА) від 04.07.2011 №227 «Про надання статусу дитини-сироти" ОСОБА_1 надано статус дитини-сироти. Згідно з розпорядження РДА від 29.07.2011 №261 ОСОБА_1 з 01.08.2011 влаштовано у дитячий будинок сімейного типу сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, визначає Закон №2342-IV, який є складовою частиною законодавства про охорону дитинства. Приписами статті 1 Закону №2342-IV встановлено, що статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування; особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування; В силу приписів статті 4 та статті 8 Закону №2342-IV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою; держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа; право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів; вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум». Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2342-IV витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім`ях опікунів, прийомних сім`ях, дитячих будинках сімейного типу, у державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених законодавством. Положеннями статті 39-1 Закону №2342-IV визначено, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи із їх числа звільняються від плати за навчання в державних і комунальних навчальних закладах усіх рівнів. Аналіз наведених законодавчих приписів дозволяє стверджувати, що відповідач, який відноситься до осіб із числа дітей-сиріт наділений правом на повне державне забезпечення в державних і комунальних навчальних закладах усіх рівнів, а також звільнений від плати за навчання в них. Зміст Закону №2342-IV не дає підстави для висновку про нерозповсюдження визначених ним державних гарантій на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в разі їх навчання на підставі договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі ДПСУ. Враховуючи, що Академія є навчальним закладом державної форми власності, а приписи Закону №2342-IV щодо звільнення від плати за навчання дітей, позбавлених батьківського піклування у такому навчальному закладі (та, як наслідок - звільнення вказаних осіб від її відшкодування) та повного державного забезпечення таких осіб в державних і комунальних навчальних закладах, мають імперативний характер, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача, який відноситься до осіб із числа дітей-сиріт грошових коштів в розмірі 64466,53 грн у вигляді витрат пов`язаних з його утриманням у Академії. В підсумку, такі обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду та прийняття постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав. Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції внаслідок неповно з`ясованих обставин справи допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), та порушення норм процесуального права що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 6 червня 2022 року.