Постанова 4855 № 640/32046/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/32046/21 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 19.11.2021) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій просить суд: - визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Леоніда Ігоровича про стягнення виконавчого збору від 28 липня 2021 року ВП № 29734293; - визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Леоніда Ігоровича про відкриття виконавчого провадження від 30 липня 2021 року ВП № 66328720. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші поважні підстави, з яких вказаний строк пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку; оригіналу документу про доплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом майнового характеру у розмірі 7 591,65 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року позову заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу з підстав передбачених частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, оскільки вирішуючи питання про дотримання позивачем строку на звернення до суду з адміністративним позовом та не враховано первинне звернення позивача з позовом. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07.06.2022 року. В судове засідання сторони не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, у зв`язку із чим, судом апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Як вбачається з матерів справи, ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування постанов відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору від 28 липня 2021 року ВП № 29734293 та про відкриття виконавчого провадження від 30 липня 2021 року ВП № 66328720. Судом першої інстанції встановлено, що копії спірних постанов позивачем отримано особисто 03.08.2021 року, натомість з позовом до суду позивач звернулась 03.11.2021 року, тобто із пропуском строку встановленого на звернення до суду з даним позовом. Разом із позовом, позивачем заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними. Вказане клопотання позивачем обґрунтовано тим, що з первинним позовом позивач звернулась своєчасно, натомість позов повернуто у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення позову без руху, однак таку ухвалу позивачем не отримано. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду, у тому числі, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші поважні підстави. На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху від 16.11.2021 року позивачем подано квитанцію про сплату судового збору, а також заяву про поновлення пропущеного строку, в обґрунтування якої позивачем зазначено аналогічні обставини, які були викладені останнім в позовній заяві. Зокрема, зазначено, що оскаржувані постанови отримано позивачем - 03 серпня 2021 року в органі ДВС, не погоджуючись з оскаржуваними постановами, позивач вперше в серпні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва подано позовну заяву про скасування оскаржуваних постанов. Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, на переконання позивача, існують реальні непереборні обставини та причини поважності пропущення останнім процесуального строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, на підставі чого позивач просив суд поновити йому процесуальний строк та відкрити провадження у даній справі за його позовною заявою. Наведені позивачем обставини судом першої інстанції розцінено як неповажні та керуючись приписами частини 2 статті 123 КАС України позов повернуто позивачу. Вирішуючи питання правомірності винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відтак, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби. В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Варто наголосити, що право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі, гарантує і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - «Конвенція»), Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору відповідні відносини набувають ознаки стабільності. Водночас, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції прийшов до висновку, що повернення первинного позову позивачу не є підставою для визнання причин пропуску строку поважними. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що позивач вразі незгоди з ухвалою суду про повернення позовної заяви була вправі оскаржити її в апеляційному порядку. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що копію спірних постанов позивачем отримано 03.08.2021 року, а з позовом до суду першої інстанції подано лише 03.11.2021 року. Поряд із цим, даний позов подано позивачем після повернення первинного, поданого у строки встановлені КАС України. Вказаний позов позивачу повернуто у зв`язку із невиконанням ухвали про залишення позову без руху, натомість вказану ухвалу з позовом позивачем отримано лише 28 жовтня 2021 року засобами поштового зв`язку. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання позивачем ухвали про залишення первинної позовної заяви без руху. Натомість, після отримання ухвали про первинної позовної заяви, позивачем одразу, 03 листопада 2021 року, подано позовну заяву, тобто в строк, що не перевищує 10 (десяти) днів з моменту отримання ухвали про повернення позову. Крім того, в обґрунтування причин поважності пропуску строку на звернення до суду з даним позовом позивачем також вказувалось на існування карантинних обмежень, що ускладнили своєчасне звернення з позовом. Однак, вказані доводи судом першої інстанції залишено без належної уваги. За цих умов, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а причини пропуску строку на звернення до суду з даними позовом є поважними. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 294, 308, 310, 312, 315, 320, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2021 року скасувати. Справу № 640/32046/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя А. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 07.06.2022)