Постанова 4855 № 640/24895/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24895/21 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Мєзєнцева Є.І. Собківа Я.М. При секретарі: Шепель О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІУМ-2008" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), треті особи Національна академія наук України, Державне автотранспортне підприємство експедиційних та спеціальних автомобілів Національної академії наук України, Державне виробниче підприємство "Будрекомплект" Національної академії наук України про визнання протиправними та скасування положень містобудівних умов та обмежень, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "НАВІУМ-2008" (далі - позивач, ТОВ "НАВІУМ-2008") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - відповідач, Департамент), треті особи: Національна академія наук України (далі - третя особа 1, НАН України); Державне автотранспортне підприємство експедиційних та спеціальних автомобілів Національної академії наук України (далі - третя особа 2); Державне виробниче підприємство "Будрекомплект" Національної академії наук України (далі - третя особа 3, ДВП "Будрекомплект"), в якому просило суд: - визнати протиправними та скасувати окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30 липня 2021 року, зокрема: - розділ "Назва об`єкта будівництва"; - Розділ "Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах"; - Розділ "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки"; - Розділ "Планувальні обмеження"; - викласти окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30 липня 2021 року зокрема: Розділ "Назва об`єкта будівництва" в наступній редакції: "Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу (" 3" 1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс"; Розділ "Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах" в наступній редакції: "Гранично допустима висота об`єкта проектування <100 м, відповідно до містобудівної документації. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та збудова територій", ДСТУ Б В.2.2-29:2011 "Будівлі підприємств. Параметри", ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки адміністративного та побутового призначення", ДБН В.2.2.-9-2018 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення", ДБН В.2.2-41:2019 "Висотні будівлі. Основні положення". Рекомендована поверховість житлової забудови від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів включно за умов визначення остаточних показників поверховості багатофункціонального комплексу відповідно до погоджень отриманих забудовником до розробки проектної документації стадії "П", ДБН В.2.2-15:2019 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" та ДБН В.1.1.7 -2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва""; Розділ "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки" в наступній редакції "При проектуванні об`єкта будівництва передбачити ефективне використання земельних ділянок та території з урахування угоджених проектних рішень та рішень проекту Генерального плану міста Києва"; - розділи "Планувальні обмеження" доповнити текстом наступного змісту: "Вимог ДБН В.2.2-15:2019 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", вимог та умов до багатофункціональної житлової та адміністративної забудови"; - визнати право позивача на проектування, будівництво та експлуатацію об`єктів житлового, адміністративного та побутового призначення на земельних ділянках з кадастровими номерами:8000000000:75:041:0012 та 8000000000:75:041:0023, розташованими в межах території проектування об`єкта будівництва по вулиці Василя Степанченка, 5 та бульвару Академіка Вернадського, 36-В в місті Києві ; - зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), внести та зареєструвати в установленому законодавством порядку зміни до окремих частин та розділів Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30 липня 2021 року одночасно розмістивши такі зміни на своєму офіційному Веб-сайті у мережі Інтернет за посиланням, та в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за посиланням https://kga.gov.ua https://e-construction.gov.ua; - зобов`язати Державне підприємство "ДІЯ" внести зареєстровані в установленому законодавством порядку зміни до окремих частин та розділів Містобудівних умови та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30 липня 2021 року одночасно розмістивши такі зміни на офіційному Веб-сайті у мережі Інтернет за посиланням https://e- construction.gov.ua. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Містобудівні умови та обмеження №936 від 30 липня 2021 року в частині оскаржуваних положень не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, діючому містобудівному законодавству, обмежують позивача в законних правах, встановлюють дискримінаційні вимоги, а також покладають на позивача як замовника будівництва не передбачені законодавством обов`язки, що є порушенням прав останнього, такі положення підлягають скасуванню із внесенням відповідачем відповідних змін до містобудівних умов та обмежень. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року даний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30 липня 2021 року зокрема: - розділ "Назва об`єкта будівництва"; - Розділ "Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах"; - Розділ "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки"; - Розділ "Планувальні обмеження". Викласти окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30 липня 2021 року, зокрема: Розділ "Назва об`єкта будівництва" в наступній редакції: "Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу (" 3" 1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс"; Розділ "Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах" в наступній редакції: "Гранично допустима висота об`єкта проектування <100 м, відповідно до містобудівної документації. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", ДСТУ Б В.2.2-29:2011 "Будівлі підприємств. Параметри", ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки адміністративного та побутового призначення", ДБН В.2.2.-9-2018 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення", ДБН В.2.2-41:2019 "Висотні будівлі. Основні положення". Рекомендована поверховість житлової забудови від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів включно за умов визначення остаточних показників поверховості багатофункціонального комплексу відповідно до погоджень отриманих забудовником до розробки проектної документації стадії "П", ДБН В.2.2-15:2019 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" та ДБН В.1.1.7 -2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва""; Розділ "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки" в наступній редакції "При проектуванні об`єкта будівництва передбачити ефективне використання земельних ділянок та території з урахування угоджених проектних рішень та рішень проекту Генерального плану міста Києва"; Розділи "Планувальні обмеження" доповнити текстом наступного змісту: "Вимог ДБН В.2.2-15:2019 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", вимог та умов до багатофункціональної житлової та адміністративної забудови". Визнано право позивача на проектування, будівництво та експлуатацію об`єктів житлового, адміністративного та побутового призначення на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:75:041:0012 та 8000000000:75:041:0023, розташованими в межах території проектування об`єкта будівництва по вулиці Василя Степанченка, 5 та бульвару Академіка Вернадського, 36-В в місті Києві ; Зобов`язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), внести та зареєструвати в установленому законодавством порядку зміни до окремих частин та розділів Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30 липня 2021 року, одночасно розмістивши такі зміни на своєму офіційному Веб-сайті у мережі Інтернет за посиланням, та в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за посиланням https://kga.gov.ua https://e-construction.gov.ua. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Задовольняючи даний позов в частині, зокрема, щодо зміни розділу «Назва об`єкта будівництва» Містобудівних умов та обмежень №936 від 30 липня 2021 року з «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу ( 3» 1) під адміністративно-побутовий комплекс» на «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу (« 3» 1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс», суд виходив з того, що Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва» надано висновки щодо відповідності намірам товариства та врахування в матеріалах проекту Генерального плану міста Києва та проекту Детального плану території в межах проспектів Перемоги, Академіка Палладіна, провулку Приладного, вулиць Службової, Академіка Кржижановського, бульвару Академіка Вернадського, вулиці Миколи Краснова та залізничної колії, що функціональне призначення території проектування складається з комунально-складської, частково промислово та частково території громадських будівель та споруд. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції зобов`язав Департамент викласти назву об`єкта будівництва у новій редакції, тоді як зазначена частина містобудівних умов та обмежень є інформативною і не встановлює офіційних вимог до розроблення проектної документації. Пункти цього розділу уповноважені органи містобудування та архітектури заповнюють на підставі загальних відомостей та матеріалів, наданих замовником згідно із п. 2.2 Порядку. З наданих позивачем додатків до заяви про надання містобудівних умов та обмежень та відомостей з публічної кадастрової карти цільове призначення земельної ділянки - Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для експлуатації та обслуговування виробничих та адміністративних будівель і споруд. Натомість позивач просив змінити назву об`єкта будівництва, вказавши "Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу ("3" 1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс". Таким чином, суд зобов`язує відповідача змінити цільове призначення земельної ділянки, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Також судом першої інстанції визначено гранично допустиму висоту об`єкта проектування <100 м, тоді як об`єкт будівництва попадає у зону обмеження забудови за умови польотів, що підтверджується Витягом з містобудівного кадастру. Таким чином, зазначаючи гранично допустиму висотність 45 метрів, Департамент керувався нормами чинного законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності. 22 лютого 2022 року від Київської міської прокуратури до суду надійшло «Повідомлення про вступ у справу в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому першим заступником керівника Київської міської прокуратури Р.Нагальнюком повідомлено про вступ Київської міської прокуратури у розгляд даної справи на захист інтересів держави в особі Київської міської державної адміністрації, а також заявлено клопотання про інформування прокуратури про дату, час та місце судових засідань у справі та направлення копій процесуальних документів, що приймаються під час розгляду справи №640/24895/21. В судове засідання, призначене на 31 травня 2022 року, з`явилася представник Київської міської прокуратури. Колегія суддів, дослідивши доводи та вимоги зазначеного повідомлення, дійшла висновку про його безпідставність та протокольною ухвалою відмовила Київській міській прокуратурі в участі у справі №640/24895/21 як представника інтересів держави в особі Київської міської державної адміністрації. При цьому суд виходив з того, що Київська міська державна адміністрація не є стороною у справі, належним відповідачем у даному випадку є саме Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), прокуратура не обґрунтувала здійснення неналежним чином чи взагалі нездійснення Департаментом захисту своїх прав та інтересів. Натомість, відповідач приймає активну участь у вирішенні розглядуваного спору, зокрема, він є ініціатором подання апеляційної скарги на рішення, ухвалене на користь позивача, що жодним чином не свідчить про його бездіяльність щодо виконання своїх обов`язків. Також прокуратурою не було обґрунтовано, чому вона не зверталася з відповідним повідомленням до суду першої інстанції. Посилання Київської міської прокуратури на те, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не є органом, до компетенції якого віднесені повноваження власника земель державної форми власності та, відповідно, їх захисту, видається суду неспроможним, оскільки предметом спору у даній справі є внесення змін до містобудівних умов та обмежень, що не має жодного відношення до розпорядження земельними ділянками. Крім того, незгода прокуратури з обраним відповідачем способом захисту своїх прав та викладеною ним правовою позицією в обґрунтування такого способу, не є підставою для залучення до участі у справі органу прокуратури. Також колегія суддів наголошує на тому, що КАС України не передбачає такої процесуальної дії як «повідомлення» суду про участь у справі. 24 квітня 2022 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому товариство заперечує проти її задоволення та наполягає на законності оскаржуваного рішення. Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На виконання вимог вказаної норми суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених вимог та лише на тих підставах, які вказані відповідачем в апеляційній скарзі. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Президії НАН України від 19 квітня 2006 року №112 «Про заходи щодо вирішення соціальних питань в НАН України» вирішено вжити заходи щодо збільшення обсягів будівництва службового житла для працівників НАН України шляхом інтенсифікації роботи із залучення інвесторів для забудови земельних ділянок, що належать НАН України. На виконання вказаної постанови між ДВП «Будремкомплект» НАН України та ТОВ «НАВІУМ-2008» укладено Договір №01/17 від 26 червня 2017 року щодо реконструкції та будівництва громадського багатофункціонального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:041:0023 по бульвару Академіка Вернадського, 36-В в Святошинському районі міста Києва, що належить на праві постійного користування ДВП «Будремкомплект» НАН України згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №ЯЯ №889698 від 01 лютого 2012 року. Також між Державним автотранспортним підприємством експедиційних та спеціальних автомобілів Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАВІУМ-2008» укладено договір №02/16 від 09 вересня 2016 року щодо реконструкції будівель та будівництва громадського багатофункціонального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:041:0012 по вулиці В. Степанченка, 5 в Святошинському районі міста Києва, що належить на праві постійного користування Державному автотранспортному підприємству експедиційних та спеціальних автомобілів Національної академії наук України згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №І-КВ 005053 від 30 березня 2001 року. Відповідно до п.1.2. договору АТП НАН України зобов`язується надати на час будівництва ТОВ «НАВІУМ-2008» земельні ділянки або їх частини, необхідну дозвільну документацію на її забудову, здати разом з стороною 2 Об`єкти в експлуатацію, передати ТОВ «НАВІУМ-2008» функції замовника будівництва, в тому числі але не виключно: отримання дозвільної, виготовлення проектної та виконавчо-технічної документації, будівництва та здачі Об`єктів в експлуатацію, оформлення усіх необхідних для цього документів. Відповідно до п.1.3 договору ТОВ «НАВІУМ-2008» зобов`язується за рахунок власних та залучених коштів, власними та/або залученими силами і засобами забезпечити розробку, погодження та експертизу (у разі необхідності) у встановленому порядку проектної документації на будівництво об`єктів; отримати дозвільну та виконавчо-технічну документацію на будівництво Об`єктів, здійснити будівництво Об`єктів та здати Об`єкти в експлуатацію у визначені Договором порядку та строки. Відповідно до п.1.4. договору техніко-економічні показники об`єктів визначаються проектною документацією. Відповідно до укладених договорів та розробленої проектної документації передбачається спорудження об`єктів будівництва по вулиці Василя Степанченка, 5 та по бульвару Академіка Вернадського, 36-В замовником за якими виступає позивач. ТОВ «НАВІУМ-2008» розроблена та затверджена в установленому чинним законодавством порядку проектна документація. Спільно ТОВ «НАВІУМ-2008», Національною академією наук України, АТП НАН України, Державним виробничим підприємством «БУДРЕМКОМПЛЕКТ» Національної академії наук України подана заява на отримання містобудівних умов та обмежень. 30 липня 2021 року на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за посиланням https://e-construction.gov.ua під реєстраційним номером MU01:3188-3871-0809-4996 за замовленням позивача ТОВ «НАВІУМ-2008», третіх осіб - Національної академії наук України, Державного автотранспортного підприємства експедиційних та спеціальних автомобілів Національної академії наук України, Державного виробничого підприємства «БУДРЕМКОМПЛЕКТ» Національної академії наук України розміщено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва - «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу ("3"1) під адміністративно-побутовий комплекс», затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 936 від 30 липня 2021 року. Зокрема, згідно містобудівних умов та обмежень: 1) Гранично допустима висота об`єкта h<73,5 м, відповідно до затвердженої містобудівної документації. В разі проєктування об`єкта вище 45 метрів узгодити проєкти рішення в частині визначення максимальної відмітки висоти об`єкта у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №954 від 06 грудня 2017 року. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення», ДБН В. 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», та за результатами інсоляційного розрахунку, нормативних побутових і протипожежних розривів; Забезпечити максимально ефективне використання території. 2) Відсоток забудови земельної ділянки, розміщення об`єкта проектування та проїздів визначити з урахуванням положень містобудівної документації ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення», ДБН В.2.2-28:2011 «Будинки адміністративного та побутового призначення» за результатами інсоляційного розрахунку, нормативних побутових та протипожежних розривів. При розрахунку відсотку забудови земельної ділянки врахувати розміщення автостоянок (згідно з розрахунком необхідної кількості машиномісць) в межах відведеної земельної ділянки. Вважаючи, що оскаржувані положення МУО порушують права та охоронювані інтереси позивача, як замовника будівництва, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд виходить з наступного. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI). Згідно п.7, 8, 11 ч.1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва. Частиною 2 статті 5 цього Закону передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Згідно ч.1 статті 9 наведеного Закону нормативне регулювання планування та забудови територій здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів, правил, державних та галузевих будівельних норм, національних (державних) стандартів, кодексів усталеної практики. Відповідно до ч. 2, 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Згідно з положеннями статті 29 вказаного Закону містобудівні умови та обмеження є одними з основних складових вихідних даних. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду. У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом. Згідно ч.5 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним. Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №567 від 15 червня 2020 року затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція адміністративно-виробничого комплексу під багатофункціональний комплекс з адміністративно-побутовими будівлями» по пров. Приладному, 10 у Святошинському районі міста Києва. Згідно вимог ДБН В.2.2.-9.2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення (на заміну ДБН В.2.2-9-2009) - Багатофункціональні будинки і комплекси - це будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, будинків та споруд різного громадського і житлового призначення, поєднання яких обумовлене експлуатаційними потребами, економічною доцільністю і містобудівними вимогами. Рішенням Київської міської ради від 13 травня 2021 року №1169/1205 внесено зміни до рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві». Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва» на запити позивача 05 квітня 2018 року за номерами 15-771 та 15-772 надано висновки щодо відповідності намірам товариства та врахування в матеріалах проекту Генерального плану міста Києва та проекту Детального плану території в межах проспектів Перемоги, Академіка Палладіна, провулку Приладного, вулиць Службової, Академіка Крижановського, бульвару Академіка Вернадського, вулиці Миколи Краснова та залізничної колії, що функціональне призначення території проектування складається з комунально-складської, частково промислово та частково території громадських будівель та споруд. З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не врахував наявність на об`єкті, що проектується, території з функціональним призначенням «громадські будівлі та споруди» про що Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва» було надано висновки в 2018 році, а відтак необхідно змінити розділ «Назва об`єкта будівництва» Містобудівних умов та обмежень №936 від 30 липня 2021 року з «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу (« 3» 1) під адміністративно-побутовий комплекс» на «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу (« 3» 1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс». Також колегія суддів вважає слушним твердження суду про те, що посилання відповідача на те, що позивач просить зобов`язати змінити цільове призначення, є безпідставним, оскільки мова йде саме про зміну назви об`єкта будівництва, яка жодним чином не змінює функціональне та цільове призначення такого об`єкта чи земельної ділянки під ним. Протилежного апелянтом суду не доведено, зокрема, не зазначено, яким чином зміна розділу «Назва об`єкта будівництва» Містобудівних умов та обмежень може вплинути на якість та функціонал будівництва за умови незмінності решти розділів цих Містобудівних умов та обмежень. В даному контексті колегія суддів вважає необхідним зауважити, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючій містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об`єкту. Щодо гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд, суд зазначає таке. Відповідно до статті 69 Повітряного кодексу України будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден. На при аеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності серед іншого належить - будівництво. Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації. У смугах повітряних підходів до аеродромів може бути обмежено спорудження об`єктів, у яких може одночасно перебувати значна кількість людей, а також об`єктів підвищеної небезпеки, обмежено розташування високовольтних повітряних ліній. До повноважень місцевих органів виконавчої влади належать здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування пасажирів в аеропортах підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, зв`язку та дотримання вимог щодо використання приаеродромної території (п. 1-2 ч. 1 статті 79 ПК України). Згідно пунктів 56-57, 60, 64 постанови КМУ «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 06 грудня 2017 року №954, місце розташування і висота об`єктів на приаеродромній території та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою або Міноборони (відповідно до компетенції). Державіаслужба та Міноборони здійснюють погодження будівництва (реконструкції) об`єктів, зазначених в абзаці першому цього пункту, з метою забезпечення вільного від перешкод повітряного простору для безпечного маневрування повітряних суден. Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що погодження місця розташування та висотності здійснюється Державіаслужбою України щодо тих об`єктів будівництва, які розміщені на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації. При цьому, до таких об`єктів, зокрема, відносяться об`єкти, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків, об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів, об`єкти незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею. Отже, зазначена постанова передбачає виключно погодження з Державіаслужбою та Міноборони місця розташування об`єкту і не встановлює обмежень по висоті. Протилежного з посиланням на відповідні правові норми та судову практику відповідачем в апеляційній скарзі не доведено. Відтак, суд правомірно вважав за можливе зобов`язати відповідача викласти містобудівні умови та обмеження в наступній редакції «Гранично допустима висота об`єкта проектування <100 м, відповідно до містобудівної документації. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2- 12:2019 «Планування та забудова територій», ДСТУ Б В.2.2-29:2011 «Будівлі підприємств. Параметри», ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення», ДБН В.2.2.-9-2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення». Рекомендована поверховість житлової забудови від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів включно за умов визначення остаточних показників поверховості багатофункціонального комплексу відповідно до погоджень отриманих забудовником до розробки проектної документації стадії «П», ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» та ДБН В.1.1.7 -2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Колегія суддів зазначає, що внесення змін до містобудівних умов та обмежень за наявності для цього правових підстав, включаючи невідповідність окремих положень містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації, законодавству України, може здійснюватися, у тому числі, на виконання рішення суду. Аналогічні висновки містяться й у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №810/726/18, в якій зазначено, що суд може вносити зміни до містобудівних умов та обмежень за наявності фактів (підстав) невідповідності законодавству України окремих положень містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації. Суд наголошує, що позивач, як замовник будівництва, має право звернутися до суду з даним позовом, так як оскаржувані в частині містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта, відтак позивач зобов`язаний їх дотримуватись. Чинним законодавством України не передбачено необхідність попереднього звернення замовника до уповноваженого органу з заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки перед зверненням до суду із відповідним позовом. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року сторонами не оскаржується, у зв`язку з чим на підставі статті 308 КАС України апеляційним судом не переглядається. Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права. Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення даного адміністративного позову. Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 06 червня 2022 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Я.М. Собків