LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852360/5408/21

від 07.06.2022 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 червня 2022 року м. Дніпросправа № 360/5408/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року (суддя Новікова І.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області третя особа Державне підприємство «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - в с т а н о в и в : У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати такою, що порушує права ОСОБА_1 , відмову ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області (листи від 12.03.2021 № 4-8-0.3-1195/2-21, від 22.02.2021 № 3-23-0.3-410/55-21) у затвердженні проекту землеустрою, розробленого ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за договором № 451 від 25.06.2020 та погодженого ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області та ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області; - зобов`язати ГУ Держгеокадастр у Запорізькій області відновити права ОСОБА_1 , затвердивши проект землеустрою, розроблений ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за договором № 451 від 25.06.2020 та погодженого ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області та ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області видати відповідний нормативний акт/наказ про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 2323684000:15:009:0582. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 360/5408/21. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що права та інтереси, які просить захистити позивач, носять приватно-правовий характер та випливають із земельних відносин, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинен розглядатися місцевим судом за правилами цивільного судочинства із залученням до участі у справі не лише ГУ Держгеокадастру, а і власника земельної ділянки. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що ключовою ознакою справи адміністративної юрисдикції є публічно-правовий характер спірних правовідносин, тобто внаслідок допущення суб`єктом владних повноважень бездіяльності, вчинення дій або прийняття рішення відбувається порушення прав та інтересів особи в сфері публічних правовідносин. Тобто визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (майнового чи немайнового), конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у даній справі спір пов`язаний з намаганням позивача реалізувати власні цивільні права, а саме щодо отримання у власність земельної ділянки. Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом щодо набуття у власність земельної ділянки з кадастровим номером 2323684000:15:009:0582. Однією з позовних вимог ОСОБА_1 є зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області видати відповідний нормативний акт/наказ про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 2323684000:15:009:0582. Натомість з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позов, земельна ділянка з кадастровим номером 2323684000:15:009:0582 передана у приватну власність іншій особі. ОСОБА_1 зазначає, що спірна земельна ділянка повинна бути передана йому у власність, оскільки ним було розпочато процедуру отримання останньої. Проте суд апеляційної інстанції відхиляє вказані доводи позивача, адже за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 09 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 605/567/17, проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом. Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору. З огляду на викладене суд доходить висновку, що після реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2323684000:15:009:0582 за іншою особою, спірні правовідносини набули статусу цивільно-правових, що виключає можливість здійснення розгляду справи в порядку адміністративного судочинства. Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року в адміністративній справі № 360/5408/21 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 07 червня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 07 червня 2022 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»