Постанова 4876 № 904/7161/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.05.2022 року м.Дніпро Справа № 904/7161/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф., секретар судового засідання Крицька Я.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 (повне рішення складено 26.11.2021, суддя Панна С.П.) у справі за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг до приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ВСТАНОВИВ: І. Короткий зміст і підстави позовних вимог Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 2 246 019,17 грн. Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що позивачем під час проведення позапланової перевірки (в період з 10.07.2020 по 23.07.2020) приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИИ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИИ КОМБІНАТ" зафіксовано наднормативні викиди (викиди без дозволу від дооблікованих джерел викиду забруднюючих речовин та викиди з перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних стаціонарних джерел викидів підприємства. Позивачем здійснено розрахунок збитків заподіяних державі відповідачем в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 2246019,76 грн. ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у даній справі у задоволенні позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивовано посиланням на те, що сума завданих позивачем збитків є недоведеною. Посилання позивача на позапланову перевірку, яка проведена в період з 10.07.2020 по 23.07.2020, є безпідставними та необґрунтованими. ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи 3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Державна екологічна інспекція Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не погодившись із вказаним рішенням, звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Аргументуючи апеляційну скаргу, заявник вказує, що Державна екологічна інспекція була позбавлена можливості використовувати Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, наказ про затвердження якої було скасовано за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018, яке набрало законної сили у відповідності до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року. Станом на час виявлення порушення був відсутній механізм розрахунку збитків заподіяних державі. Зазначений механізм з`явився після затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у відповідності до Наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28 квітня 2020 року №

277. Відповідачем на адресу позивача було надано повідомлення №11/4580 від 31.07.2020 про усунення порушень, зазначених в акті складеного за результатами проведення (планового) позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавств у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №247/4-10/20 від 23.07.2020 і додатком до зазначеного повідомлення було долучено довідку про кількість годин роботи джерел викидів (окремо по кожному). На підставі зазначеної довідки Державною екологічною інспекцією з використанням Методики від 28 квітня 2020 року № 277 проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі Приватним акціонерним товариством «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 2 246 019,76 грн. Державною екологічною інспекцією було проведено в період з 10.07.2020 по 23.07.2020 позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України приватним акціонерним товариством «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», за результатами якої було складено акт №247/4-10/20 від 23.07.2020. В акті перевірки, зокрема було зазначено про ненадання довідки про години роботи джерел утворення викидів, яка була витребувана у період з 23.10.2019 по 05.11.2019 та не надана на вимогу контролюючого органу в період проведення планової перевірки та до часу проведення позапланового заходу державного нагляду контролю. Державною екологічною інспекцією було зафіксовано, що за матеріалами звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин відповідачем, яка проведена у 2018 році, зафіксовано викид з перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих викидів, встановлених у Дозволі №1211036900-40 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.12.2013, та викиди без дозволу від дооблікованих джерел викиду. Скаржнику не зрозуміло, що саме повинно було підтвердити проведення інструментально-лабораторних вимірювань Державною екологічною інспекцією в ході здійснення заходу державного нагляду (контролю), якщо факт викидів підтверджено проведенням вимірювань підчас складання матеріалів інвентаризації у 2018 році. Позивач вважає, що факт порушення Державною екологічною інспекцією проведено у відповідності до норм чинного законодавства відповідні розрахунки заподіяної державі шкоди в наслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також, скаржник зазначає, що під час розгляду матеріалів звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин ПрАТ «ІНГЗК», яка проведена у 2018 році встановлено: підприємство працювало у наднормативному режимі (викиди без дозволу від дооблікованих джерел викиду і забруднюючих речовий та викиди з перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих викидів), відповідно дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1211039600-40 від 27.12.2013. Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативне забруднення атмосферного повітря (викид від дооблікованих джерел викидів та викид з перевищення затверджених граничнодопустимих викидів) ПрАТ «ІНГЗК» за період з 14.03.2018 по 27.12.2018 здійснено по матеріалам звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ПАТ «ІнГЗК » розробленого у 2018 році ТОВ «ЦЕРН». Відповідач під час розгляду справи не заперечував факт наявності наднормативних викидів - викидів без дозволу від дооблікованих джерел викиду і забруднюючих речовин та викидів з перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих викидів), відповідно Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1211039600-40 від 27.12.2013. У розрахунку збитків зазначено номера усіх джерел викидів на яких в певний період часу зафіксовано наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме викиди без дозволу від дооблікованих джерел викиду і забруднюючих речовин та викиди з перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих викидів відповідно Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1211039600- 40 від 27.12.2013. В період з 23.10.2019 по 05.11.2019 була проведена планова перевірка ПАТ «ІнГЗК». Під час перевірки за матеріалами звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин ПАТ «ІнГЗК», яка проведена у 2018 зафіксовано викид з перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих викидів відповідно дозволу №1211039600-40 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.12.2013 та викид без дозволу від дооблікованих джерел викиду. Таким чином, за твердженням скаржника, підприємство працювало у наднормативному режимі (викид з перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих викидів та викид без дозволу від дооблікованих джерел викиду) у період з моменту проведених інструментальних вимірювань під час проведення інвентаризації до моменту отримання дозволу №1211039600-040 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 28.12.2018, а саме - у період 14.03.2018 по 27.12.2018. Позивач звертає увагу на факт притягнення відповідальної особи за вищезазначене порушення вимог природоохоронного законодавства до адмінвідповідальності. Штраф сплачено до держбюджету в добровільному порядку. Розмір відшкодування збитків за наднормативний викид визначався позивачем за формулою (16) «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за №414/34697. 3.2 Доводи інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник вказує, що з огляду на положення ст.58 Конституції України, висновки, викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп та інших, відносно дії нормативно-правових актів у часі, суд зазначив про неможливість використання положень Методики до обставин, які існували до моменту набрання законної сили даним нормативно-правовим актом. Отже, сума завданих відповідачем збитків є недоведеною. Як на час роботи підприємства відповідача у наднормативному режимі, так і на час проведення планової перевірки, під час якої був зафіксований факт роботи підприємства у наднормативному режимі, Методика, у відповідності до якої позивачем було зроблено розрахунок розміру завданих збитків, не була чинною. Тому, на думку відповідача, наданий позивачем розрахунок розміру збитків, слід вважати таким, що здійснений з порушенням вимог законодавства. Такий розрахунок не може прийматись судом, як доказ щодо розміру заподіяних збитків. Відповідач зазначає, що під час проведення позапланової перевірки не здійснювалось обстеження дооблікованих джерел викидів, фактів їх наднормативних викидів не встановлювалось. З акту №247/4-10/20 від 23.07.2020, складеного за наслідками позапланової перевірки, не вбачається, що під час її проведення було встановлено факт наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що став підставою для нарахування збитків та для пред`явлення позову у даній справі. Той факт, що у даному акті зазначено про порушення, що були виявлені під час проведення планової перевірки, не означає існування таких порушень на час проведення позапланової перевірки. Більш того, на час проведення позапланової перевірки у відповідача був дійсний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1211036900-040 від 28.12.2018, відповідно до якого відповідачеві були встановлені дозволені обсяги викидів та джерела викидів, перелік яких наведений в розрахунку суми збитку, який складений на підставі позапланової перевірки. Тобто, на час проведення позапланової перевірки відповідачем не здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки у відповідача був наявний відповідний дозвіл №12110336900-040 від 28.12.2018. ІV. Апеляційне провадження 4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2021 відкладено вирішення питання щодо прийняття апеляційним господарським судом певного процесуального рішення з розгляду апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи. 28.01.2022 до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи. Розпорядженням керівника апарату суду від 07.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Чередко А.Є. (для вирішення питання про відкриття провадження у справі), за наслідком даного розподілу визначено визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф. Ухвалою апеляційного господарського суду від 07.02.2022 поновлено Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 24.02.2022 на 12 годин 00 хвилин. Розпорядженням керівника апарату суду від 23.02.2022 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід на роботу судді Чередка А.Є. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.02.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф. Ухвалою апеляційного господарського суду від 23.02.2022 постановлено провести судове засідання призначене на 24.02.2022 на 12:00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №415а) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/). Ухвалою апеляційного господарського суду від 24.02.2022 розгляд справи відкладено класти до 24.03.2022 на 11:30 годин. 24.03.2022 розгляд справи не відбувся. Ухвалою апеляційного господарського суду від 05.04.2022 розгляд справи призначено на 21.04.2022 на 10:40 годин. Ухвалою апеляційного господарського суду від 18.04.2022 постановлено провести судове засідання призначене на 21.04.2022 на 10:40 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №415а) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua/). 21.04.2022 оголошено в судовому засіданні перерву до 26.05.2022 на 12:00 годин 26.05.2022 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача (в режимі відеоконференції), які надали відповідні пояснення. 26.05.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. 4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами В період з 23.10.2019 по 05.11.2019 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Приватним акціонерним товариством "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", за результатами якої складено акт перевірки від 05.11.2019р. № 776/4-10/19. У вказаному акті зазначено, що під час проведення планової перевірки було зафіксовано викид з перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих викидів, встановлених у Дозволі №1211039600-040 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.12.2013 та викид без дозволу від дооблікованих джерел викиду. Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області надіслано керівнику приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИИ КОМБІНАТ" лист про надання інформації про кількість годин роботи джерел викидів в наднормативному режимі (окремо по кожному джерелу) в період з 19.06.2018 по 27.12.2018. В період з 10.07.2020 по 23.07.2020 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", за результатами якої було складено акт №247/4-10/20 від 23.07.2020. Підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення гр. ОСОБА_1 про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. Під час позапланової перевірки, зокрема виявлено, що за результатами попередньої перевірки було зафіксовано наднормативні викиди (перевищення затверджених нормативів гранично допустимих викидів та викиди без дозволу дооблікованих джерел) за матеріалами звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", яка проведена у 2018 році відповідно до дозволу № 1211039600-40 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.12.2013 (п.4 опису виявлених порушень акту перевірки від 23.07.2020 № 247/4-10/20). Підприємством не надана довідка про кількість годин роботи джерел викидів в наднормативному режимі. Відповідачем на адресу позивача надано повідомлення №11/4580 від 31.07.2020 про усунення порушень, зазначених в акті складеного за результатами проведення (планового) позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавств у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №247/4-10/20 від 23.07.2020 і додатком до зазначеного повідомлення було долучено довідку про кількість годин роботи джерел викидів (окремо по кожному). 16.12.2020 відповідачем вдруге надано позивачу повідомлення №11/7359 від 11.12.2020 про усунення порушень, зазначених в акті складеного за результатами проведення (планового) позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №247/4-10/20 від 23.07.2020 з додатком - довідкою про кількість годин роботи джерел викидів, в якій були вказані інші дані щодо фактичної кількості годин роботи джерел викиду, ніж в довідці, наданій з попереднім повідомленням. Як зазначено відповідачем у відзиві на позов надання нової довідки з іншими даними щодо фактичної кількості роботи джерел викиду було зумовлено тим, що в попередній довідці інформація щодо часу роботи джерел викиду була помилковою та враховувала період роботи вентиляційного обладнання на протязі робочої зміни, а не фактичний час роботи обладнання. Про помилковість розрахунків було зазначено в самому повідомленні №11/7359 від 11.12.2020. Позивачем у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі приватним акціонерним товариством "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 2 246 019,76 грн. Позивач звернувся до відповідача із претензію від 22.04.2021 № 7/125-ПР про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, в розмірі 2246019,76 грн. Відповідач в добровільному порядку не сплатив на користь позивача завдані державі збитки, тому позивач звернувся до суду з даним позовом. 4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Предметом даного спору є вирішення питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Положеннями ст.13 Конституції України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відповідно до ст.28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. За приписами частини першої ст.35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. У відповідності до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.04.2017 № 275 (із змінами) (далі - Положення), державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Згідно з п.4 Положення Державна екологічна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо: наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання; порядку провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря. Інспекція, зокрема, проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (п.4 Положення). Пунктом 7 Положення встановлено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Таким чином, Інспекція та її територіальні органи є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 №802 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції" ліквідовано Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області та утворено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області). Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 №254, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Статтею 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами. Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що, підприємства, установи, організації та громадяни-суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, серед іншого, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік. У відповідності до ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб' єкту господарювання, об' єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи Пунктом 2 Порядку визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом. Особи, винні, зокрема, у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом, (ст.ст.33-34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"). Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Верховний Суд неодноразово зазначав, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.1 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"). Статтею 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено порядок проведення планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю). Положеннями ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: - подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; - виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; - перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); - звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. За приписами ч.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити відповідні відомості. В період з 23.10.2019 по 05.11.2019 під час проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ "ІНГЗК" зафіксовано наднормативні викиди (викиди без дозволу від дооблікованих джерел викиду забруднюючих речовин та викиди з перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних стаціонарних джерел викидів підприємства. Під час перевірки встановлено, що підприємство працювало у наднормативному режимі (викид з перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих викидів та викид без дозволу від дооблікованих джерел викиду) з моменту проведення інструментальних вимірювань до моменту отримання дозволу №1211039600-040 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 28.12.2018. Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не зазначено про встановлення факту наднормативних викидів під час проведення планової перевірки, не надано доказів зазначення часу роботи джерела викиду в режимі наднормативного викиду в годинах в акті, складеному за результатами планової перевірки, як це передбачено п.2.9 Методики, а також доказів щодо наявності інформації про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах), наданої ПрАТ "ІНГЗК" та зазначення цієї інформації в акті, складеному за результатами планової перевірки. Позивачем було надіслано на адресу відповідача лист від 13.11.2019 №4-11477-10-3 щодо надання інформації про кількість годин роботи джерел викидів в наднормативному режимі (окремо по кожному джерелу) в період з 19.06.2018 по 27.12.2018. За вказані правопорушення в.о.начальника відділу охорони навколишнього природного середовища ПрАТ "ІНГЗК" Бахонського Є.Г. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.78, ст.91-4 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. За приписами ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 09.07.2020 №427-П в період з 10.07.2020 по 23.07.2020 було проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт №247/4-10/20 від 23.07.2020. Підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення гр. ОСОБА_1 про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовище чи безпеці держави. Направлення на проведення позапланової перевірки свідчить про те, що предметом перевірки є: виконання висновків державної екологічної експертизи додержання умов виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, здійснення державного контролю за додержанням нормативів викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, внаслідок викидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі уповноваження на право виконання цих вимірювань. Позивачем було складено претензію про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу №7/125-ПР від 22.04.2021, яка була пред`явлена з урахуванням порушень, виявлених під час планової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, проведеної в період з 23.10.2019 по 05.11.2019. При здійсненні розрахунку збитків позивачем було застосовано Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 та довідку про кількість годин роботи джерел викидів в наднормативному режимі, надану відповідачем з листом №11/4580 від 31.07.2020. Колегія суддів звертає увагу, що вказана довідка про кількість годин роботи джерел викидів в наднормативному режимі була надана відповідачем з повідомленням про усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки №247/4-10/20 від 23.07.2020. Таким чином, заявлені позовні вимоги ґрунтуються на результатах планової перевірки, а розрахунок суми збитків, заявлених до стягнення, здійснений на підставі даних, наданих відповідачем за результатами планової перевірки. Суд апеляційної інстанції враховує, зміст погодження на проведення позапланової перевірки, наказу про проведення позапланової перевірки, направлення на проведення цієї перевірки не містить відомостей про те, що метою перевірки є перевірка виконання ПрАТ "ІНГЗК" приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу (планової перевірки) органом державного нагляду (контролю). Під час проведення позапланової перевірки позивачем не встановлено факту наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не враховано, що на час проведення позапланової перевірки у відповідача був дійсний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1211036900-040 від 28.12.2018. Відповідно до вказаного дозволу ПрАТ "ІНГЗК" були встановлені дозволені обсяги викидів та джерела викидів, перелік яких наведений в розрахунку суми збитку, який складений на підставі позапланової перевірки. Крім того, у акті №247/4-10/20 від 23.07.2020, в порушення п.2.9. Методики, не зазначений час роботи джерел викиду в режимі наднормативного викиду в годинах, який мав би враховуватися при розрахунку розміру збитків. Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи, що при здійсненні розрахунку розміру збитків позивачем враховані порушення, виявлені під час проведення планової перевірки та здійснено розрахунок наднормативних викидів за період часу з 14.03.2018 по 27.12.2018, суд першої інстанції правомірно зазначив, що посилання позивача на позапланову перевірку, яка була проведена в період з 10.07.2020 по 23.07.2020, є безпідставними та необґрунтованими. Як було зазначено судом апеляційної інстанції, позивачем під час визначення розміру ціни позову використано положення Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 (далі - Методика). Відповідно до вказаної Методики позивачем здійснено розрахунок наднормативних викидів за період часу з 14.03.2018 по 27.12.2018. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (див. висновок щодо застосування частини першої статті 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15). Статтею 5 Цивільного кодексу України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. У рішенні від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами: конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - "наступний закон скасовує попередній". Таким чином, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правовим актом, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено в пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися 1) негайно (безпосередня дія); 2) шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма); 3) шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Під зворотною (ретроактивною) дією акта цивільного/господарського законодавства розуміється поширення його дії на відносини, що виникли до набрання ним чинності. Системний аналіз викладеного дає змогу виокремити два випадки зворотної дії норм цивільного/господарського законодавства: 1) коли акт законодавства пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність; 2) якщо законодавець встановлює спеціальні випадки зворотної дії актів законодавства. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватися на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99). Отже, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Закріплення названого принципу є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 у справі №1-зп). Враховуючи, що Наказ Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 не містить відомостей щодо зворотної дії в часі, місцевий господарський суд дійшов аргументованого висновку про неможливість використання положень Методики до подій, які мали місце до дати його введення в дію. Приймаючи до уваги, що позивачем не наведено нормативного обґрунтування можливості застосування вказаної Методики, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що сума завданих відповідачем збитків є недоведеною. Щодо застосування до спірних правовідносин Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, колегія суддів враховує таке. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2018 у справі №826/3820/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018, позов задоволено; визнано протиправним та нечинним повністю наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря". Постановою Верховного Суду від 21.10.2019 касаційні скарги Міністерства екології та природних ресурсів України та Державної екологічної інспекції України задоволено; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року скасовано; у задоволенні позову відмовлено. Статтею 117 Конституції України закріплено, що нормативно - правові акти міністерств підлягають державній реєстрації в порядку, установленому законом. Питання державної реєстрації регулюється Указом Президента України від 03.10.1992 №493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій. Набувають чинності такі акти через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 №1453/5 скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за № 48/16064. Наказ Міністерства юстиції України від 11.05.2019 №1453/5 у встановленому законом порядку не скасовано, він є чинним. Таким чином, наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" не зареєстрований в установленому порядку, у зв`язку з чим не набув чинності, а тому відсутні підстави для застосування вказаної методики до спірних правовідносин. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на факт притягнення відповідальної особи за порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності, оскільки наведене не є підставою для притягнення відповідача до відповідальності щодо відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. 4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги Аргументи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи. 4.5 Розподіл судових витрат Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) відмовити. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі №904/7161/21 залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Постанова складена у повному обсязі 06.06.2022 Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді А.Є.Чередко В.Ф.Мороз