Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/1752/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2021 року м. Харків Справа № 922/1752/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В. за участю секретаря судового засідання - Овчаренко О.С. за участю представників сторін: прокурор - Кальницький А.В., посвідчення №057337 від 09.10.2020; від позивача - Полухін А.В., витяг з ЄРПОУ; від відповідача - адвокат Грищенко О.В., ордер АХ№1065031 від 28.10.2021; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дитодяг" (вх. № 2719Х/1), на рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2021, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Калантай М.В. (повний текст рішення суду складено 06.08.2021), у справі № 922/1752/21, за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 6 до Приватного акціонерного товариства "Дитодяг", 61033, м.Харків, вул. Шевченка, буд. 235, про стягнення 391044,01 грн, ВСТАНОВИВ: Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дитодяг" про стягнення 391044,01 грн збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.08.2021 у справі №922/1752/21 позов задоволено: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дитодяг" на користь держави збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 391044,01 грн. Також з Приватного акціонерного товариства "Дитодяг" стягнуто на користь Харківської обласної прокуратури 5865,66 грн судового збору. Не погодившись з рішенням Господарського суду Харківської області від 04.08.2021 у справі № 922/1752/21, Приватне акціонерне товариство "Дитодяг" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить змінити рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2021 у справі № 922/1752/21, яким позов задовольнити частково, стягнувши з Приватного акціонерного товариства "Дитодяг" на користь держави збитки, заподіяні державі у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 46608,25 грн, в іншій частині - відмовити, судові витрати розподілити між учасниками відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Приватне акціонерне товариство "Дитодяг" вважає рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2021 у справі № 922/1752/21 необґрунтованим, ухваленим на підставі неповного і невсебічного з`ясування обставин справи. Апелянт вважає, що поза увагою суду залишилася низка доказів: звіт про щомісячне споживання газу, журнал обліку спожитого газу, який ведеться на підприємстві, акти контрольного огляду вузла обліку із зазначенням часу відключення від системи газопостачання та підключення до неї у зв`язку із закінченням або початком опалювального періоду, інструкція з експлуатації газових котлів АОГВ-100Е, АОГВ-50Е. Крім того, Приватне акціонерне товариство "Дитодяг" зазначає, що судом першої інстанції не було надано оцінки контрразрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Россолов В.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 поновлено Приватному акціонерному товариству "Дитодяг" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2021 у справі № 922/1752/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дитодяг" на рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2021 у справі № 922/1752/21. Встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії іншим учасникам справи, але не пізніше ніж до 20.10.2021. Встановлено сторонам строк до 20.10.2021 для подання заяв, клопотань тощо. Призначено справу до розгляду на 28.10.2021 об 11:00 годині. 27.09.2021 до Східного апеляційного господарського суду від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін. Від Державної екологічної інспекції у Харківській області 27.09.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач зазначає, що розрахунок розміру шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020 №

277. Відповідач вчинив порушення природоохоронного законодавства шляхом здійснення наднормативних викидів у атмосферне повітря без відповідного дозволу. А тому рішення суду першої інстанції про стягнення шкоди з відповідача є правомірним та обґрунтованим. 27.09.2021 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли додаткові пояснення, в яких апелянт наполягає на неправильності розрахунку розміру шкоди, що здійснений позивачем, та який прийнятий судом без заперечень. Зазначає, що в наявності у позивача була інформація про фонд робочого часу джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря за періоди, що відповідають приписам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Розпорядженням керівника апарату суду від 27.10.2021 у зв`язку з відпусткою на дату розгляду справи судді Слободіна М.М., який входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В. 28.10.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник відповідача, який наполягав на доводах апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, та стягнути з відповідача збитки, заподіяні державі у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 46608,25 грн, в іншій частині позову просить відмовити. Присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції 28.10.2021 прокурор і позивач проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважають її необґрунтованою, просили суд відмовити у її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено такі обставини справи. На підставі наказу про здійснення планового заходу від 15.01.2019 №24/01-04, направлення на проведення планової перевірки від 15.01.2019 №24/01-04/02-06 та у відповідності до вимог ст. ст. 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Держекоінспекцією проведено у період з 16.01.2019 по 29.01.2019 планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПрАТ "Дитодяг"(т. 1 а.с. 63-65). За результатами перевірки, що відбулася з 16.01.2019 по 29.01.2019, Держекоінспекцією складено акт перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №24/01-04/02-06 від 29.01.2019, яким встановлено, що ПрАТ "Дитодяг" здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин, не ведеться первинний поточний облік кількості, типу складу відходів, а також змішування відходів, для утилізації яких існує відповідна технологія, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 17, 33, 34 Закону України "Про відходи"(т. 1 а.с. 66-85). Відповідно до вказаного акту зафіксовано, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від наступних джерел викидів (утворення): котлу Маяк-100, який розміщений в адміністративній будівлі (джерело викиду - труба); котлу Маяк-50, який розміщений в адміністративній будівлі (джерело викиду - труба); 2-х котлів Маяк-100, які розміщені в будівлі цеху №1, що знаходиться навпроти адміністративної будівлі (джерело викиду - труба); 2-х котлів Маяк-100, які розміщені в будівлі цеху №2, що знаходиться навпроти адміністративної будівлі ліворуч від будівлі цеху №1 (джерело викиду - труба); ШРП; 2-х твердопаливних котлів, які розміщені в будівлі цеху №1 навпроти адміністративної будівлі (джерела викидів - труби); твердопаливного котлу (буржуйки), що розміщений в гаражах на території підприємства, біля будівлі цеху № 2 (джерело викиду - труба), здійснюються за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Таким чином, в період з моменту вводу в експлуатацію вказаного обладнання (вказаних джерел викидів (утворення) по 29.01.2019 (дата складання акту) AT "Дитодяг" здійснюються наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу. Акт перевірки від №24/01-04/02-06 від 29.01.2019 підписано представниками Державної екологічної інспекції у Харківській області, а з боку відповідача - директором ОСОБА_1. Пояснення, зауваження чи заперечення представником відповідача не заявлялися. Примірник акта отримано директором відповідача ОСОБА_1. 29.01.2019. За результатами виявлених порушень Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено припис від 30.01.2019 №02/02-06, пунктом 1 якого зобов`язано AT "Дитодяг" отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (т.1 а.с. 48-50). Крім того, за результатами виявлених порушень позивачем 30.01.2019 щодо директора відповідача ОСОБА_1. було складено протокол про адміністративне правопорушення №000222, в якому зазначено, що останній, будучи відповідальною посадовою особою допустив порушення, а саме викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин (т. 1 а.с. 51-52). Того ж дня позивачем винесено постанову по накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на директора AT "Дитодяг" ОСОБА_1. №02-12/83 (т. 1 а.с. 53). Зазначені протокол від 30.01.2019 №000222 та постанова від 30.01.2019 №02-12/83 отримані ОСОБА_1 30.01.2019 під розписку особисто. З метою перевірки виконання ПрАТ "Дитодяг" припису від 30.01.2019 №02/02-06, на підставі наказу про здійснення позапланового заходу від 05.11.2019 №828/11-02, направлення на проведення позапланової перевірки від 05.11.2019 №828/01-02/02-06 Держекоінспекцією проведено у період з 06.11.2019 по 07.11.2019 позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПрАТ "Дитодяг"(т. 1 а.с. 86, 55). За результатами даної перевірки складено акт №828/11-02/02-06 від 07.11.2019, яким зафіксовано, що ПрAT "Дитодяг" отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 27.05.2019 №6310136600-4964 щодо джерел викидів №1-7. Таким чином встановлено, що ПрAT "Дитодяг" у період з 07.11.2016 по 26.05.2019 здійснювало наднормативні викиди. При цьому, інформацію стосовно часу роботи джерел викидів №1-7 на час приведення перевірки відповідачем не надано (т. 1 а.с. 87-104). Крім того, актом зафіксовано, що ПрAT "Дитодяг" не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин на джерело утворення викидів, а саме ШРП (джерела викидів №9-10), що є не виконанням п. 1 припису від 30.01.2019 №02/02-06. З метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства Держекоінспекцією керівнику ПрАТ "Дитодяг" 07.11.2019 за №103/02-13 винесено припис щодо усунення виявлених порушень (отриманий особисто директором під підпис), яким: - пунктом 1 зобов`язано надати інформацію стосовно часу роботи джерел викиду за період з 07.11.2016 по 26.05.2019 в строк до 18.11.2019; - пунктом 2 зобов`язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від ШРП в строк до 07.01.2020 (т. 1 а.с. 20-22). За результатами виявлених порушень позивачем 07.11.2019 щодо директора відповідача ОСОБА_1. було складено протокол про адміністративне правопорушення №002126, та ухвалено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу (т. 1 а.с. 23-26). 20.11.2019 на адресу Інспекції надійшов від AT "Дитодяг" звіт щодо виконання припису від 07.11.2019 №103/02-13, тобто із порушенням строків встановлених приписом, однак в межах строків, визначених п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджений наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020 №

277. На підставі наказу про здійснення позапланового заходу від 29.10.2020 №979/12-02, направлення на проведення позапланової перевірки від 29.10.2020 №979/12-02/03-04, Держекоінспекцією проведено у період з 03.11.2020 по 13.11.2020 позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПрАТ "Дитодяг" (т.1 а.с. 27, 105). За результатами проведеної перевірки посадовими особами Держекоінспекції складено акт від 13.11.2020 №979/12-02/03-04, яким встановлено вже повне виконання вимог припису в частині отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: - від 27.05.2019 №6310136600-4964; - від 07.05.2020 №6310136600-5610 (т. 1 а.с.106-126). Відповідно до відмітки у вказаному акті, від підписання акту відповідач відмовився. 13.11.2020 Держекоінспекцією винесено припис №172/03-13, пунктом один та два якого зобов`язано відповідача надати інформацію стосовно часу роботи джерел викидів за період з 13.11.2017 по 26.05.2019 (06.05.2020) протягом 15 днів з дня отримання припису (т. 1 а.с. 56-57). Вказаний припис надіслано відповідачу 13.11.2020. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №6103302558430, судом встановлено, що ПрАТ "Дитодяг" припис отримав 18.11.2020. 24.02.2021 Держекоінспекція звернулася до ПрАТ "Дитодяг" з претензією №19 на суму 47679,91 грн та претензією №20 на суму 343367,10, в яких зазначається про необхідність відповідачу відшкодувати збиток, нанесений державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу (т. 1 а.с. 33-47). До зазначених претензій додано розрахунок збитку, заподіяного державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Згідно з розрахунком позивача, фонд роботи джерел викидів у наднормативному режимі за період з 25.02.2018 по 06.05.2020 (період здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за відсутності відповідного дозволу) складає: свічки регулятора тиску ШРП (джерело викиду №9 - організоване джерело викиду) - 19248 годин, свічки регулятора тиску ШРП (джерело викиду №10 - організоване джерело викиду) - 19248 години. На підставі викладеного позивачем визначено, що державі заподіяний матеріальний збиток на суму 47676,91 грн. Фонд роботи джерел викидів у наднормативному режимі за період з 25.02.2018 по 26.05.2019 (період здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за відсутності відповідного дозволу) складає: газового котлу АОГВ -100Э (джерело викиду №1 - організоване джерело викиду) - 10944 годин, газового котлу АОГВ -100Э (джерело викиду №2 - організоване джерело викиду) - 10944 годин, газового котлу АОГВ -100Э (джерело викиду №3 - організоване джерело викиду) - 10944 годин, газового котлу АОГВ -100Э (джерело викиду №4 - організоване джерело викиду) - 10944 годин, газового котлу АОГВ -50Э (джерело викиду №6 - організоване джерело викиду) - 10944 годин. На підставі викладеного позивачем визначено, що державі заподіяний матеріальний збиток на суму 343367,10 грн. Таким чином, загальна сума збитків, завданих державі ПрАТ "Дитодяг", внаслідок порушення вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", становлять 391044,01 грн. У листі-відповіді за №12/03 від 12.03.2021 (т.1 а.с.167) на претензію позивача №20 від 24.02.2021 відповідач зазначив, що відповідно до звіту щодо виконання припису від 07.11.2019 №103/02-13 AT "Дитодяг" надало Державній екологічній інспекції у Харківській області інформацію про фонд робочого часу джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що розміщені за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 235 за період з 07.11.2016 по 26 05 2019 - 20.11.2019. Отже, на час надання припису від 13.11.2020 №172/03-13 Державна екологічна інспекція у Харківській області мала у своєму розпорядженні відомості щодо фактичного часу роботи джерел викиду ПAT "Дитодяг" за запитуваний період. З огляду на зазначене, відповідач просив провести перерахунок розміру шкоди завданої державі джерелами викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що розміщені за адресою: м.Харків, вул. Шевченка, 235 за період 25.02.2018 по 26.05.2019, застосувавши наявну у інспекції інформацію щодо фактичного часу роботи джерел викиду. Крім того, 02.04.2021 відповідач надав позивачу звіт щодо виконання припису від 13.11.2020 №172/03-13, до якого була додана інформація про фонд робочого часу джерел викиду (т.1 а.с.168-177). Оскільки ПAT "Дитодяг" вимоги претензій Держекоінспекції №19, №20 не виконало, збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не сплачені, прокурор звернувся з даним позовом до суду. Як зазначалося, оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволені повністю, та стягнуто з ПрАТ "Дитодяг" на користь держави збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 391044,01 грн. Надаючи оцінку підставам представництва інтересів держави в особі Держекоінспекції прокурором, колегія суддів зазначає про таке. Згідно частини 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною 4 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом. Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Відповідно до ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах. З огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі. Проте, Держекоінспекцією з моменту пред`явлення претензій ПрАТ "Дитодяг" до цього часу не вжито заходів щодо стягнення заподіяної відповідачем шкоди, що спричиняє порушення інтересів держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, які створенні та діють з метою фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення. У зв`язку з встановленням з боку ПрАТ "Дитодяг" порушень вимог ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та наявності невідшкодованої суми збитків, окружною прокуратурою повідомлено Держекоінспекцію про вказаний факт (лист №50-101-543вих-21 від 13.04.2021) виявлених правопорушень та акцентовано увагу останньої на необхідності вжиття заходів до стягнення шкоди. Вказаний лист направлено до Держекоінспекції 13.04.2021 (т. 1 а.с. 133-134). Однак, листом від 27.04.2021 №1950-13-13 Держекоінспекція повідомила прокуратуру про те, що самостійно Інспекція звертатися до суду з позовом не буде та звернулася до прокурора щодо вжиття заходів реагування. Позов до суду прокурором подано після направлення повідомлення позивачу в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (вих. №50-101-941вих21 від 29.04.2021, т. 1 а.с. 136). Таким чином, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов`язок, передбачений ст. 53 ГПК України та положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 8 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Частиною 3 зазначеної статті унормовано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. За приписами ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Слід зауважити, що стаття 1166 ЦК України, встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим). Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності. в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. г) Остання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Тобто, в даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди. Частина 2 ст. 1166 ЦК України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин). Разом з цим, відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України. Статтею 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин. Згідно з п. 1.15.5. наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7 від 10.02.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за №61/597, стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, у тому числі забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин. Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я. У відповідності до приписів ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом. Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Разом з тим, відповідач в порушення вищезазначених норм здійснював викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря за відсутності спеціального дозволу. Відповідно до п.3.12 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, факт усунення порушення (наднормативного викиду) може бути підтверджений: - даними інструментально-лабораторних вимірювань, проведених уповноваженими територіальними і міжрегіональними територіальними органами Держекоінспекції або лабораторіями суб`єкта господарювання та інших акредитованих на проведення відповідних вимірювань, у присутності державного інспектора (за згодою) у разі перевищення затверджених нормативів викидів; - отриманням суб`єктом господарювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у разі відсутності дозволу; - документами, що підтверджують виведення з експлуатації устаткування або його ліквідації, від якого було зафіксовано наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, або отриманням нового дозволу з урахуванням неврахованих джерел викидів (утворення) у разі якщо джерело викиду при проведенні інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не враховане. У даному випадку усунення відповідачем порушення (наднормативного викиду) відбулося внаслідок отримання дозволів від 27.05.2019 №6310136600-4964 та від 07.05.2020 №6310136600-5610. Відповідно до п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Згідно зі ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. З матеріалів справи судом встановлено, що в період, за який позивачем здійснюється розрахунок завданих державі збитків, з 25.02.2018 по 26.05.2019 джерела викидів забруднюючих речовин №1,2,3,4,6, та з 25.02.2018 по 06.05.2020 джерела викидів забруднюючих речовин №9, 10 використовувалися відповідачем за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Зазначені обставини відповідачем не заперечуються. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції щодо покладення на відповідача обов`язку з відшкодування шкоди завданої державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Згідно із статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджений наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020 № 277 (далі - Методика). Відповідно до п. 3.1. Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулою: mi=3,6х10-3Ч(qmi-qm норм)хT, де mi -маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; qmi -середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, г/с; qm норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с; T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год. Пунктом 4.1. Методики передбачено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини: З=miх1,1ПхAiхKTхKзi, де З - розмір збитків, грн; mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини, який визначається за формулою Ai= 1/ГДКі (де ГДКі - середньодобова гранично допустима концентрація i-тої забруднюючої речовини, мг/м-3) або Ai= 1/ОБРВі (де ОБРВі - орієнтовно безпечний рівень впливу i-тої забруднюючої речовини, мг/м-3)( Для речовин значення яких ГДК або ОБРВ більше одиниці в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт

10. Для речовин, за якими відсутнє значення величини середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться значення величини максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі. Для речовин, за якими відсутні значення величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності Ai приймається рівним

500. Авуглецю оксид=10/3=3,33, Аазоту діоксид=1/0,004=25); KT - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, який визначається за формулою: KT=КнасхКф (де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту та визначається згідно з додатком 1; Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту та визначається згідно з додатком 2); Kзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною, що визначається за формулою Kзі=Рві/ГДКсді (де Рві - середньорічна концентрація i-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах державної системи моніторингу гідрометслужби населеного пункту за попередній рік, який передує розрахунковому, мг/м-3, ГДКсді - середньодобова гранично допустима концентрація i-тої забруднюючої речовини, мг/м-3). Згідно з розрахунком позивача, державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з джерел №1,2,3,4,6 за період з 25.02.2018 по 26.05.2019 завдано збитки у розмірі 343367,10 грн, з джерел №9,10 за період з 25.02.2018 по 06.05.2020 - у розмірі 47676,91 грн, загальна сума збитків складає 391044,01 грн. Як вбачається з розрахунку позивача, останній здійснюючи розрахунок розміру збитків, визначив, що час роботи джерела викиду забруднюючої речовини складає 24 години. Разом з тим, як зазначає відповідач, 02.04.2021 він надав позивачу звіт щодо виконання припису від 13.11.2020 №172/03-13, до якого була додана інформація про фонд робочого часу джерел викиду та надано розрахунок завданих збитків (т.1 а.с.168-177). До зазначеного звіту на обґрунтування вказаного відповідачем часу роботи джерела викиду забруднюючої речовини останнім надано копії звітів про щомісячне споживання газу, узгоджені з оператором ГРМ, копії журналу обліку спожитого газу, який ведеться на підприємстві, копії актів контрольного огляду вузла обліку із зазначенням часу відключення від системи газопостачання та підключення до неї у зв`язку з закінченням або початком опалювального періоду. Також відповідач зазначає, що вказані документи також надавалися безпосередньо інспектору під час проведення позапланових перевірок. Також, відповідач вказує, що разом із звітом щодо виконання припису від 07.11.2019 №103/02-13 (т.1 а.с.164-166) ПрAT "Дитодяг" надало Державній екологічній інспекції у Харківській області інформацію про фонд робочого часу джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що розміщені за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 235 за період з 07.11.2016 по 26.05.2019. Згідно з контррозрахунком відповідача шкода завдана державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з джерел №1,2,3,4,6 за період з 25.02.2018 по 26.05.2019 завдано збитки у розмірі 28952,33 грн, з джерел №9,10 за період з 25.02.2018 по 06.05.2020 - у розмірі 17655,92 грн, загальна сума збитків складає 46608,25 грн. Враховуючи зазначене, а також наявність у позивача даних щодо фактичного споживання ПрAT "Дитодяг" газу та номінальні витрати газу джерелами викиду, а також надану позивачу інформацію стосовно часу роботи джерел викиду, зважаючи на сезонність роботи цих джерел (відповідно до дозволу №6310136600-5610 від 07.05.2020 джерела викидів №1,2,3,4,6 - газові котли - виробництво тепла, джерела №9,10 - регулювання тиску газу), опираючись на наявний в матеріалах справи розрахунок, який також був наявний у Держекоінспекції, колегія суддів вважає помилковим неврахування позивачем інформації, яка була у ного наявна, та в наступному додатково надана відповідачем з метою виконання вимог припису Держекоінспекції. Колегія суддів зазначає, що свідоме завищення розміру шкоди завданої ПрАТ "Дитодяг" внаслідок лише через пропуск відповідачем строку подачі запитуваної інформації суперечить принципу справедливості та є надмірним покладенням відповідальності на відповідача. На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у загальній сумі 46 608,25 грн. Доводи суду першої інстанції щодо неприйняття зазначеної у звіті інформації, оскільки додана до даного Звіту інформація про фонд робочого часу джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря за джерелами №1,2,3,4,6, що розміщені за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 235 стосувалася іншого періоду (з 07.11.2016 по 26.05.2019), ніж запитувався Держекоінспекцією у його приписі від 13.11.2020 №172/03-13(з 13.11.2017 по 26.05.2019), колегія суддів вважає помилковим, оскільки, по-перше, зазначений звіт надавався на виконання припису від 07.11.2019 №103/02-13, в якому вимагалося надання інформації про час роботи вказаних джерел з 07.11.2016 по 26.05.2019. По друге, інформація за запитуваний приписом 13.11.2020 №172/03-13 період (з 13.11.2017 по 26.05.2019) входить в період, за який було надано відповідачем інформацію (з 07.11.2016 по 26.05.2019). По-трете, для розрахунку шкоди позивач взагалі використав період з 25.02.2018 по 26.05.2019, інформація про який також була наявна у цьому звіті. Разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам та доказам відповідача, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позову у повному обсязі. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому рішення підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 344 435,76 грн, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дитодяг" на користь держави збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 344 435,76 грн, із ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, а в іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін, витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви (пропорційно задоволеним позовним вимогам) у розмірі 1048,69 грн покладаються на відповідача, а витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7749,81 грн покладаються на позивача. Відповідно до частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Отже, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають судові витрати у розмірі 6701,12 грн. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дитодяг" задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2021 у справі №922/1752/21 скасувати в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дитодяг" на користь держави збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 344 435,76 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2021 у справі № 922/1752/21 залишити без змін. Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дитодяг" (код ЄДРПОУ 00309938, вул. Шевченка, 235, м. Харків, 61033) на користь держави (р/р UA598999980333199331000020649, Харківської міської територіальної громади, код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100, символ звітності 331 в установі банку - ГУ ДКСУ у Харківській області) збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 46 608,25 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовити". Стягнути з Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 37999518, вул. Бакуліна, 6 м. Харків, 61166) на користь Приватного акціонерного товариства "Дитодяг" (код 00309938, вул. Шевченка, 235, м. Харків, 61033) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6701,12 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України. У судовому засіданні 28.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 08.11.2021. Головуючий суддя І.А. Шутенко Суддя Н.В. Гребенюк Суддя В.В. Россолов