Постанова Чернігівський апеляційний суд № 740/5798/21

Справа № 740/5798/21 Головуючий у 1 інстанції Ковальова Т.Г. Провадження № 33/4823/98/22 Категорія - ч. 1 ст. 173-2 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2022 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: Головуючого - судді Демченка О.В., за участю: захисника - адвоката Мороза О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника - адвоката Мороза О.В., в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 листопада 2021 року, в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, непрацюючий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 (п`ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп. Судом ОСОБА_1 було визнано винним у тому, що він 02 жовтня 2021 о 13 годині 24 хвилин, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в агресивному стані, вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 насильство в сім`ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю останній. Дослідивши матеріали, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Вказуючи про незаконність постанови суду, порушення норм матеріального та процесуального права, адвокат просить визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити його. Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі - закрити, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На думку апелянта, судом під час розгляду справи досліджувався лише протокол про адміністративне правопорушення, в той час як інші докази, а саме: безпосередні пояснення особи, яка притягується до відповідальності, пояснення свідків та інші докази досліджені не були. Автор скарги, запевняє суд, що будь-яких дій, про які йде мова у рішенні суду, щодо колишньої дружини, ОСОБА_1 не вчиняв. Більше того, акцентує увагу захисник, судом не встановлено та не зазначено в постанові, які саме дії фізичного характеру застосував ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Зазначає, що єдиним свідком подій, був спільний син, проте і він допитаний судом не був. Запевняє суд, що жодних дій з приводу затягування судового розгляду з боку ОСОБА_1 вчинено не було. Стверджує, що наявність тілесних ушкоджень у громадянки ОСОБА_2 встановлено експертом з її слів, проте жодних заяв до правоохоронних органів про вчинене ОСОБА_1 насильство щодо колишньої дружини подано не було. За вказаних доводів, вважає апелянт, з боку гр. ОСОБА_2 вживались дії щодо створення «штучних» доказів, які б негативно характеризували ОСОБА_1 з метою обґрунтування доводів позовної заяви до відповідача, яким є ОСОБА_1 , про визначення місця проживання дитини з матір`ю, оскільки на даний час ОСОБА_3 мешкає з батьком ( ОСОБА_1 ). Щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи у не передбачений КУпАП спосіб, що перешкодило прийняти особисту участь в судовому засіданні, в той час як і рішення суду він не отримував, а про його існування дізнався за допомогою адвоката з Єдиного державного реєстру судових рішень. В судовому засіданні адвокат Мороз О.В. підтримав вимоги апеляційної скарги та вказав, що справа розглянута судом без дослідження всіх доказів, а саме без допиту самого ОСОБА_1 (особи, яка притягується до відповідальності) та дитини, яка була присутня в момент розмови батьків. Додатково підкреслив, дана ситуація була створена колишньою дружиною штучно, з метою обґрунтування позову щодо визначення місця проживання дитини. Безпосередньо допитана апеляційним судом психолог Інклюзивно-ресурсного центру №1 м. Чернігова ОСОБА_5 повідомила суду, що працювала з дитиною на ім`я ОСОБА_3 та зробила для себе наступні висновки. Дитина добре розвинута на свій вік, правильно сприймає інформацію, яку отримує від оточуючих, не має схильностей до фантазування чи перекручування, добре себе почуває саме в тому середовищі, де виховується на даний момент, тобто в сім`ї свого батька, та за його відсутності у відрядженнях, вихованням дитини займається його бабуся (мати батька), яка приділяє увагу як особистісному розвитку дитини, так і слідкує за засвоєнням шкільної програми, а тому ОСОБА_3 має відмінні успіхи у навчанні. Неповнолітній ОСОБА_3 , був допитаним в суді апеляційної інстанції, з його пояснень вбачається, що з боку його батька ОСОБА_1 ніякого психологічного або фізичного насильства відносно його матері не було. Заслухавши адвоката, який є автором апеляційної скарги, допитавши свідків по справі та дослідивши матеріали справи, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до таких висновків. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду підлягає поновленню, як такий що пропущений з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 участі в судовому засіданні не приймав та матеріали справи не містять даних щодо фактичного отримання особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, копії судового рішення. Згідно вимог, викладених у статтях 245, 280, 283 КУпАП, у справі обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, - умисне вчинення будь - яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, 02 жовтня 2021 о 13 годині 24 хвилин, ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в агресивному стані, вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 насильство в сім`ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю останній. В порушення вимог ст. 256 КУпАП, у даному протоколі про адміністративне правопорушення конкретно не вказано, чи були здійснені фактичні дії фізичного характеру і в чому це полягало. В той же час на адресу суду було направлено клопотання потерпілої ОСОБА_2 про приєднання до матеріалів справи висновку експертного дослідження на підставі заяви ОСОБА_2 , відповідно до якого у останньої виявлено легкі тілесні ушкодження (а.с. 9-11). Тоді як судом не надано жодної оцінки цьому висновку або не обгрунтовано його недопустимість як доказу по справі. Більше того, при встановленні фактичних обставин судом, без належного обґрунтування фактично виключено частину інкримінованого особі правопорушення, а саме - наслідків у вигляді шкоди фізичному здоров`ю. Встановлена обставина вказує про істотне порушення вимог КупАП та суттєву неповноту судового розгляду. Натомість неповнолітній свідок ОСОБА_3 , допитаний судом в присутності психолога, повідомив, що жодних дій (фізичного чи психологічного характеру, які дитина розуміє як побиття чи словесні образи) ОСОБА_1 , який являється його батьком, не вчиняв по відношенню до ОСОБА_2 , яка є матір`ю та тривалий час проживає окремо. Більше того, зі слів дитини встановлено, що саме ОСОБА_2 була ініціатором образ та некоректної поведінки. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на наявні суперечності між дослідженими доказами. Так, в письмових поясненнях ОСОБА_2 вказує про спричинення їх психологічної шкоди, тоді як наданий потерпілою доказ у вигляді висновку експертного дослідження містить висновок про наявні тілесні ушкодження. Вказана неповнота і невідповідність між подіями, що зафіксовані в протоколі та доказами, якими обґрунтоване інкриміноване ОСОБА_1 діяння, є істотною, оскільки перешкоджає можливості постановлення законного та обґрунтованого рішення у даній справі, та не була усунута судом першої інстанції шляхом повернення протоколу уповноваженому органу для належного оформлення в порядку ст. 278 КУпАП, та не може бути усунута апеляційним судом відповідно до положень ст. 294 КУпАП. Матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП та настання для потерпілої наслідків, зазначених у цій статті. При розгляді справи судом першої інстанції не було звернуто уваги на положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в п. 3 ч. 1 ст. 1 якого дано поняття домашнього насильства. У відповідності до цієї норми закону, домашнім насильством визнається таке, що було вчинено в сім?ї чи в межах місця проживання між родичами або колишнім подружжям. Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дано розлучені і мешкають в різних містах: ОСОБА_2 у Києві, а ОСОБА_1 в Ніжині. За таких обставин, стаття 173-2 КУпАП не може бути застосована до ситуації, досліджуємій в даній справі. Тому висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - не відповідають фактичним обставинам справи та є необґрунтованими. У зв`язку з цим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В : Поновити захиснику - адвокату Морозу О.В., який діє в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови. Апеляційну скаргу захисника - адвоката Мороза О.В., в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 листопада 2021 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 - скасувати та закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяО. В. Демченко