Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/14902/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 травня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/14902/21 Суддя в суді І інстанції Стефанов С.О. Рішення суду І інстанції прийнято у м. Одеса Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., при секретарі Ісмієвій А.І. за участі: представника відповідача Тарановського Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 12 березня 2021 року № 5691/15-32-09-01-30, від 09 серпня 2021 року № 19064/15-32-09-01-30. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як за наслідком проведення фактичної перевірки товариства податковим органом зроблено помилковий висновок про порушення товариством вимог законодавства при здійсненні ним своєї діяльності. В даному випадку, апелянт вважає, що податковий орган у межах спірних правовідносин не мав правових підстав для проведення фактичної перевірки товариства, так як відповідні підстави не зазначено в наказі про призначення такої перевірки. При цьому, апелянт вважає, що ним не здійснювався роздрібний продаж пального після анулювання його ліценції, а втрата палива (газу), виявлена податковим органом, відбулась під час його транспортування, що підтверджується відповідними доказами. Крім того, апелянт вважає, що ним не допущено порушень порядку передачі даних з лічильника рівня пального до контролюючого органу, так як після анулювання його ліцензії ним не здійснювався продаж пального, а тому помилкова інформація, отримана податковим органом, передавалась бухгалтером в письмовому вигляді. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ» отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №15520314201900373, терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року (а.с. 40). Згідно додатку до ліцензії № 15520314201900373 на право роздрібної торгівлі пальним, адреса місця торгівлі: Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Іцхака Рабіна, буд. 28 (а.с. 41). При цьому, 26 січня 2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області видано наказ № 205-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 40471320)» (а.с. 42). На підставі направлень № 519 та № 523 від 26 січня 2021 року, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, проведено фактичну перевірку ТОВ «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ». За результатом перевірки складено акт від 04 лютого 2021 року за №1429/15-32-09-01-25/40471320, у якому, зокрема, зафіксовано наступні порушення: - ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»; - пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, п. 21, п. 25 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень ПК України, п. 5, п. 6, п. 7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого постановою КМУ від 22 листопада 2017 року №

891. За результатами фактичної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області 12 березня 2021 року складено наступні податкові повідомлення-рішення. - № 5691/15-32-09-01-30, яким застосовано штрафні санкції, згідно п. 128-1.3 ст. 128 ПК України, у сумі 3000,00 грн (а.с. 50); - № 5693/15-32-09-01-30, яким застосовано штрафні санкції, згідно ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», у сумі 750 000,00 грн (а.с. 52). Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою (а.с. 54-62). В свою чергу, 01 липня 2021 року Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 14772/6/99-00-06-03-01-06, яким: - залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2021 року № 5691/15-32-09-03-29; - скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2021 року № 5693/15-32-09-01-29; - прийнято податкове повідомлення-рішення № 19064/15-32-09-01-30 від 09 серпня 2021 року (а.с.74). Не погоджуючись з правомірністю прийнятих податкових повідомлень-рішень, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлення зазначених обставин у справі, судом першої інстанції, зроблено висновок про те, що податковим органом у межах спірних правовідносин доведено правомірність оскаржуваних рішень та факт вчинення товариством спірних порушень, з яким погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно пп. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 цього Кодексу здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері. Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча відповідних підстав. Згідно пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. При цьому, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Відповідно до ст. 15 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Згідно ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень; Крім того, згідно пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С. Згідно п. 21 підрозділу 5 розділу XX ПК України, електронні документи, передбачені підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 цього Кодексу, заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників або у мірах повної місткості та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, до дати реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників, встановлених на відповідному акцизному складі, але не пізніше строків, визначених пунктом 12 цього підрозділу. Згідно п. 128-1.3 ст. 128 ПК України, незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності податкових повідомлень-рішень Головного управлінню ДПС в Одеській області від 12 березня 2021 року № 5691/15-32-09-01-30 та від 09 серпня 2021 року № 19064/15-32-09-01-30. В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне В даному випадку, податковим повідомленням-рішенням від 09 серпня 2021 року № 19064/15-32-09-01-30 нараховану товариству штрафні (фінансові) санкції за наслідком встановлення у ході проведення фактичної передвіки факту роздрібного продажу пального (скрапленого газу) без відповідної ліцензія. При цьому, як встановлено у ході судового розгляду справи, ТОВ «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ» мало ліцензію від 01 липня 2019 року № 15520314201900373 на право здійснення роздрібної торгівлі пальним за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, буд.

28. Проте, у зв`язку з недостовірними відомостями/даними у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним ТОВ «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ», розпорядженням Головного управління ДПС в Одеській області від 03 червня 2020 року № 101-Р «Про анулювання ліцензій» анульовано ліцензію позивача на право здійснення роздрібної торгівлі пальним. При цьому, як зазначає позивач, 06 липня 2020 року ним отримано вищевказане розпорядження та припинено продаж пального. Крім того, як зазначає позивач, в той же день, а саме 06 липня 2020 року, за місцем зберігання його пального сталась аварія, внаслідок чого скраплений газ позивача витік в атмосферу, в об`ємі 2328,45 л. Вказані обставини, згідно пояснень позивача, підтверджуються наданими до суду актами про аварію та списання товару, складеними 06 липня 2020 року. Між тим, як вбачається із акту проведеної перевірки, у ході проведення перевірки товариством, всупереч покладеним на нього обов`язкам, не надано контролюючому органу журналів обліку та відповідних документів щодо втрати скрапленого газу через виникнення аварійної ситуації. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу про те, що без дослідження відповідних документів, останній не міг встановити рух пального позивача. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, акт списання товарів від 06 липня 2020 року № 71 не розкриває підстав для його складання, а саме не містить опису обставин у зв`язку із наявністю/виникненням/встановленням яких, виникла необхідність в його складанні. При цьому, згідно довідки товариства про зведені за добу підсумкові дані щодо залишків пального, станом на 01 січня 2021 року, тобто майже через пів року після зазначеної аварії, у товариства зберігався скраплений газ, в об`ємі 2315,07 л. Тобто, після зазначеної позивачем втрати пального, він продовжив інформувати податковий орган про наявність такого пального на зберіганні. В свою чергу, товариством лише 04 січня 2021 року, з пропуском встановлених строків, зареєстровано акцизну накладну № 9353193333, згідно якої реалізовано (списано) скраплений газ, в обсязі 2315,07 л. В даному випадку, враховуючи викладену хронологію процесу зберігання та списання пального, а також інформування про це податковий орган та факт не надання документів податковому органу у ході перевірки, колегія суддів погоджується з критичним підходом суду першої інстанції до пояснень товариства щодо втрати пального. При цьому, за вказаного висновку, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи податкового органу про те, що факт відсутності пального у позивача свідчить про його реалізацію після позбавлення його ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним. Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 5691/15-32-09-01-30 від 12 березня 2021 року, колегія суддів зазначає наступне. В даному випадку, ТОВ «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ» за період з 01 січня 2021 року по 04 січня 2021 року (включно) подано податковому органу наступні довідки про зведені за добу підсумкові дані щодо обсягів (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального: - за 01 січня 2021 року, прийнята контролюючим органом 05 січня 2021 року, згідно якої обсяг залишку пального в резервуарі на кінець доби - 2315,07 л. (скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази (код УКТ ЗЕД 2711129700); - за 02 січня 2021 року, прийнята контролюючим органом 05 січня 2021 року, згідно якої обсяг залишку пального в резервуарі на кінець доби - 2315,07 л. (скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази (код УКТ ЗЕД 2711129700); - за 03 січня 2021 року, прийнята контролюючим органом 05 січня 2021 року, згідно якої обсяг залишку пального в резервуарі на кінець доби - 2315,07 л. (скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази (код УКТ ЗЕД 2711129700); - за 04 січня 2021 року прийнята контролюючим органом 05 січня 2021 року, згідно якої обсяг залишку пального в резервуарі на кінець доби -

0. В даному випадку, за наявності у товариства пального на зберіганні, ним не виконано обов`язку щодо інформування податкового органу про залишки такого пального станом на кінець звітної доби. При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у ході судового розгляду даної справи не встановлено обставин, які унеможливили таке інформування з будь-яких технічних підстав. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. В свою чергу, щодо доводів апеляційної скарги про відсутність правових підстав для проведення фактичної перевірки товариства, колегія суддів зазначає наступне. В даному випадку, апелянтом зазначається, що в оскаржуваному наказі податковим органом не зазначено належних підстав для його видання, тобто не вказано жодного виявленого факту, конкретного складу правопорушення або обставини, яка б свідчила про порушення товариством вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування підакцизних товарів. Крім того, товариство вважає, що загальне посилання податкового органу на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, як на підставу призначення спірної перевірки товариства, без зазначення фактичної підстави, суперечить вимогам ПК України. Між тим, колегія суддів зазначає, що з аналізу вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що податкові органи мають право на проведення фактичної перевірки платників податків з метою здійснення функцій (відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва, обігу, зберігання підакцизних товарів. При цьому, необхідною умовою для видання наказу про проведення фактичної перевірки платника податків є наявність інформації про факт недотримання платником податків вимог законодавства, що могло б бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2. ст. 80 ПК України. Між тим, як зазначено колегією суддів вище, позивачу анульовано ліценцію на право роздрібної торгівлі пальним через допущені ним порушення, а також позивачем пропущено строки інформування податкового органу про залишки пального та невчасно зареєстровано акцизну накладну. Вказані обставини, які були відомі податковому органу, на переконання колегії суддів, є достатньою підставою вважати, що ТОВ «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ» може порушувати вимоги законодавства. При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржуваний наказ містить передбачені положеннями ПК України реквізити та відомості, необхідні для проведення фактичної перевірки. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав вважати порушеною процедуру призначення та проведення фактичної перевірки позивача. При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ». Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України. Повний текст постанови суду складено 02 червня 2022 року. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.