Постанова 4852 № 340/5972/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 червня 2022 року м. Дніпросправа № 340/5972/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 року (суддя Брегей Р.І., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 12.01.2022 року) в справі №340/5972/21 за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в: 10.09.2021 року Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі по тексту відповідач), в якому просив зобов`язати відповідача вчинити дії та забезпечити виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами с. Світлопіль Новопразької селищної об`єднаної територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, орієнтовною площею 2,5599 га, для розміщення на ній сміттєзвалища Світлопільської сільської ради, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги обґрунтував тим, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави до органу місцевого самоврядування із позовною заявою, в якій ставилась вимога зобов`язати вчинити дії та забезпечити виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з розташованим на ній сміттєзвалищем твердих побутових відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи, є уповноваженим органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Апелянт вказував, що підпунктом 5 пункту 4 положення № 275 чітко встановлено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань звертається до суду із позовом щодо: обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин; визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Тобто законодавством визначено чіткий перелік підстав, відповідно до яких Держекоінспекція має право на звернення до суду з позовом, та наразі дана інспекція не уповноважена пред`являти дану категорію позовних заяв щодо зобов`язання вчинення дій, пов`язаних із виготовленням документації із землеустрою для відведення земельної ділянки та здійснення державної реєстрації прав на неї. У спірних правовідносинах законодавством не надано право звертатись до суду на захист інтересів держави жодному суб`єкту владних повноважень, а тому такий орган на часі відсутній. Апелянт вказував, що представництво інтересів держави в суді в даному випадку до уповноваження на це Держекоінспекції чи створення органу з таким функціями може здійснюватися лише прокурором самостійно як позивачем. Апелянт вказував, що у разі пред`явлення прокурором позову в інтересах держави в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також має бути визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Законодавчі вимоги виконано, відсутність компетентного органу та наявність порушених інтересів держави обґрунтовано в тексті позовної заяви. Наявні обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави у суді першої інстанції. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що постановою КМУ від 19 квітня 2017 року №275 затверджено положення про Державну екологічну інспекцію України та встановлено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Приписами пункту 3 положення визначено, що основними завданнями Держекоінспекції є здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо стану навколишнього природного середовища і поводження з відходами. Держекоінспекція центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд за дотриманням вимог стосовно поводження з відходами. Держекоінспекція наділена законом повноваженнями щодо звернення до суду до ради у питаннях дотримання законодавства стосовно поводження з відходами. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що прокурор є неналежним позивачем, належний позивач Держекоінспекція. Приписами частини 7 статті 48 КАС України встановлено, що заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. До початку розгляду справи по суті прокурор не дав згоди про заміну, що зобов`язує враховувати суд припис частини 1 статті 48 КАС України. Суд першої інстанції вказував, що прокурор не отримав від органу Держекоінспекції прохання та повноважень звернутись до суду замість органу Держекоінспекції. Матеріалами справи встановлено, що 04.08.2021 року прокурор Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся з запитом до Новопразького селищного голови щодо отримання інформації щодо переліку та наявності паспортів МВВ на сміттєзвалища, та чи виділено під сміттєзвалища земельні ділянки. Листом від 16.08.2021 року № 2018 Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області повідомила, що на утриманні в Новопразькому комунальному підприємстві знаходиться звалище твердих побутових відходів смт. Нова Прага, стосовно МВВ в селах Шарівка та Світлопілля, ведеться робота по виготовленню документації на земельні ділянки для їх передачі на утримання та обслуговування. Листом від 27.08.2021 року Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області звернулась до Новопразького селищного голови про надання інформації щодо рішення про виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок під розміщення сміттєзвалищ Шарівської та Світлопільської сільських рад, просила повідомити дані перевірок органами державної екологічної інспекції сміттєзвалищ Шарівської та Світлопільської сільських рад. Листом від 30.08.2021 року № 2071 Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області повідомила керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області про те, що рішення про виготовлення документації із землеустрою не приймались, перевірки органами державної екологічної інспекції сміттєзвалищ протягом 2020-2021 років не проводились. До матеріалів справи долучено паспорт місяця видалення відходів від 19.10.2017 року на сміттєзвалища Світлопільської сільської ради. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022 року зобов`язано Олександрійську окружну прокуратуру Кіровоградської області надати до суду докази звернення до територіального органу Державної екологічної інспекції щодо наявності у Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами с. Світлопіль Новопразької селищної об`єднаної територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, орієнтовною площею 2,5599 га, для розміщення на ній сміттєзвалища Світлопільської сільської ради, здійснення державної реєстрації прав на земельну ділянку та доручення про звернення до суду. Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Ухвала суду апеляційної інстанції одержана Олександрійською окружною прокуратурою Кіровоградської області 12.05.2022 року та на даний момент не виконана. Отже, матеріали справи не підтверджують, що керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області звертався до територіального органу Державної екологічної інспекції чи територіальний орган Державної екологічної інспекції до Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області з питання вжиття дій щодо наявності сміттєзвалища на території с. Світлопіль, щодо наявності або відсутності документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами с. Світлопіль Новопразької селищної об`єднаної територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, орієнтовною площею 2,5599 га, для розміщення на ній сміттєзвалища Світлопільської сільської ради. Згідно ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до частин 1, 4, 10 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом. Відповідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. Відповідно до ст. 2, 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України. Згідно п. «е» ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням. Тобто орган, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища у тому числі Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, може проводити моніторинг з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, перевіряти дотримання вимог законодавства з охорони навколишнього природного середовища. Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не покладає функції з перевірки дотримання суб`єктами природоохоронного законодавства на органи прокуратури. Згідно пунктів 1, 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Основними завданнями Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі. Згідно пп. 5 п. 4 вищевказаного Положення, повноваженням Держеконоінспекції є звертається до суду із позовом щодо: обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин. Отже, Держекоінспекція та її територіальні органи здійснює державний нагляд за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо поводження з відходами., можуть самостійно звертатись до суду з відповідними позовами у межах своєї компетенції. Суд першої інстанції розглядаючи позов Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області вказував на неможливість звернення органу прокуратури в інтересах суб`єктам владних повноважень до суду з вимогами щодо зобов`язання вчинити дії у сфері екологічної безпеки поводження з відходами чи захисту земель від забруднення. Межі розгляду апеляційної скарги також стосуються тільки наявності або відсутності у органу прокуратури звертатись до суду з подібними позовними заявами. Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Керівник окружної прокуратури: 1) представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями; 2) організовує діяльність окружної прокуратури; 3) у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у окружній прокуратурі; 4) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів окружної прокуратури; 4-1) призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом; 4-2) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій. Керівник органу прокуратури відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» не має повноважень звертатись до суду з позовами щодо заходів направлених на усунення порушень природоохоронного законодавства. Більше того, орган Держеконінспекції не доручав безпосередньо керівнику Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області здійснити його функції з нагляду за дотримання вимог природоохоронного законодавства. Згідно п. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді. Згідно частин 1, 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою. Таким чином, передбачено, що прокурор може представляти інтереси держави, суб`єкта владних повноважень у суді і звертатись в їх інтересах до суду з позовом у разі коли у відповідного суб`єктам владних повноважень відсутні відповідні повноваження та можливості, який позбавлений можливості звернутись до суду або у якого відсутні функції. При зверненні до суду з позовом, прокурору, органу прокуратури слід обґрунтувати причин такого звернення. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це суб`єкта владних повноважень. Більше того, управління Держекоінспекції у Кіровоградській області або його відділи не позбавлені права та можливості самостійно звертатись до суду з питань відведених до своєї компетенції. Передбачено, що прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді, не варто перебирати на себе повноваження та функції державного органу, що у межах своїх повноважень здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки та може самостійно звернутись до суду з хвилюючих його питань. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Суд апеляційної інстанції користується правовими позиціями викладеними Верховним Судом у постановах від 26.05.2022 року у справі № 200/11413/21, від 19.05.2022 року у справі № 300/863/21, від 19.10.2021 року у справі №824/659/18-а, від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат, здійснених особою у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги, не передбачено повернення судових витрат, здійснених суб`єктом владних повноважень. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 року в справі №340/5972/21 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова