LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КГС ВС918/1187/20

від 31.05.2022 · Господарська
Резолютивна:Рішення господарського суду Рівненської області від 19.04.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 зі справи № 918/1187/20 залишити без змін, а касаційну скаргу першого заступн…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2022 року м. Київ Cправа № 918/1187/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Малашенкової Т. М., за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М., представників учасників справи: позивачів: Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (далі - Держаудитслужба) - Ковальчук Ю. В., Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (далі - Управління соцзахисту) - не з`явився, відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» (далі - ТОВ «Рамедас Україна») - Падалки К. В., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімгруп» (далі - ТОВ «Укрексімгруп») - не з`явився, прокуратури - Красножон Ю. В, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення господарського суду Рівненської області від 19.04.2021 (суддя Політика Н. А.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 [колегія суддів: Маціщук А. В. (головуючий), судді Василишин А. Р., Олексюк Г. Є.] зі справи № 918/1187/20 за позовом заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Держаудитслужби, Управління соцзахисту до ТОВ «Рамедас Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «Укрексімгруп», про визнання недійсними рішення тендерного комітету і договору про закупівлю. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог 1.1. Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Держаудитслужби та Управління соцзахисту звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ «Рамедас Україна», в якому просив: - визнати недійсним рішення тендерного комітету Управління соцзахисту, оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 02.03.2020 № 6, яким ТОВ «Рамедас Україна» визнано переможцем процедури закупівлі «Послуги з приготування їжі (послуги з харчування дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи)»; - визнати недійсним договір про закупівлю послуги з харчування дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Cарненського району Рівненської області від 13.03.2020 № 1 на загальну суму 33 748 443,96 грн., укладений Управлінням соцзахисту та ТОВ «Рамедас Україна» (далі - Договір). 1.2. Позов обґрунтовано тим, що тендерна пропозиція ТОВ «Укрексімгруп» не відповідала вимогам до тендерної документації спірної закупівлі, у зв`язку з чим така пропозиція мала бути відхилена, а торги відмінені у зв`язку з допущенням до оцінки менше двох тендерних пропозицій. Однак на порушення вимог частини першої статті 31 та частини п`ятої статті 28 Закону України від 25.12.2015 № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922; в редакції від 14.12.2019, чинній на момент проведення спірної закупівлі) тендерний комітет Управління соцзахисту провів торги, визнав переможцем ТОВ «Рамедас Україна» та уклав з ним спірний договір. За результатами моніторингу цієї публічної закупівлі Держаудитслужба як орган державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, обмежилася лише виявленням порушень законодавства та не вжила дієвих заходів щодо їх усунення. Не вжило таких заходів і Управління соцзахисту, яке є відповідним розпорядником бюджетних коштів, чим і обґрунтовано необхідність представництва інтересів держави в суді прокурором.

2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.04.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2021, у задоволенні позову відмовлено з підстав недоведеності обставин невідповідності тендерної пропозиції другого з учасників спірної закупівлі умовам тендерної документації. Як на іншу підставу відмови в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції додатково послався на те, що прокурор при зверненні з позовом обрав неефективний (неналежний) спосіб захисту інтересів держави.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 4.1. За твердженнями скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо відповідності тендерної пропозиції ТОВ «Укрексімгруп» умовам тендерної документації спірної закупівлі в частині підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям за неповного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок надання неправильної оцінки окремим доказам у справі. 4.2. Скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 3, частини третьої статті 11, статей 22, 25, частини першої статті 27, частини п`ятої статті 28, частини першої статті 30 та частини першої статті 31 Закону № 922, наголошуючи на тому, що відхилення тендерної пропозиції у зв`язку з її невідповідністю тендерній документації є обов`язком замовника, а не його правом. Невідхилення пропозиції ТОВ «Укрексімгруп» та неприйняття замовником рішення про відміну торгів позбавило інших суб`єктів господарювання можливості надати свої пропозиції для участі в тендері, і, як наслідок, призвело до втрати (невикористання) можливості максимальної економії коштів бюджету в результаті добросовісної конкуренції. 4.3. На думку скаржника, він обрав належний та ефективний спосіб захисту інтересів держави, оскільки повне виконання договору та закінчення строку його дії не є перешкодою для визнання його недійсним. 4.4. Наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у випадку незастосування замовником при проведенні публічної закупівлі пункту 2 частини другої статті 22, частини першої статті 27, частини п`ятої статті 28, частини першої статті 30, частини першої статті 31 Закону № 922-VIII у правовідносинах щодо забезпечення харчуванням дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, у зв`язку з чим підставою звернення з касаційною скаргою є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 4.5. Скаржник наголошує на тому, що перегляд оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес, а також запобігатиме в майбутньому порушенням у розпорядженні бюджетними коштами при здійсненні публічних закупівель.

5. Доводи інших учасників справи Відзиви на касаційну скаргу не надходили. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій 6.1. Управління соцзахисту 19.12.2019 оприлюднило оголошення про проведення шляхом відкритих торгів закупівлі товарів за ДК 021:2015:55321000-6 - Послуги з готування їжі СPV:55321000-6 (послуги з харчування дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області). 6.2. У процедурі закупівлі подали свої пропозиції три учасники, а саме: ТОВ «Рамедас Україна», кооперативне підприємство «Комбінат громадського харчування Сарненської райспоживспілки», ТОВ «Укрексімгруп». Згідно з протоколом розгляду тендерних пропозицій від 05.02.2020 № 5 Управління соцзахисту відхилило пропозицію кооперативного підприємства «Комбінат громадського харчування Сарненської райспоживспілки» як таку, що не відповідає тендерній документації, та допустило до аукціону тендерні пропозиції ТОВ «Рамедас Україна» і ТОВ «Укрексімгруп» як такі, що їй відповідають. 6.3. ТОВ «Рамедас Україна» і ТОВ «Укрексімгруп» взяли учать у відкритих торгах з остаточними пропозиціями 33 748 443,96 грн. та 33 751 410,00 грн. відповідно. Рішенням тендерного комітету Управління соцзахисту від 02.03.2020 № 6 переможцем відкритих торгів визнано ТОВ «Рамедас Україна». 6.4. 13.03.2020 Управління соцзахисту (замовник) і ТОВ «Рамедас Україна» (учасник) уклали Договір, за умовами якого учасник зобов`язався у 2020 році надати замовникові послуги з харчування дітей (код ДК 021:2015-55321000-6 послуги з готування їжі), які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення Сарненського району Рівненської області, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги за вартістю, на умовах та в порядку, встановленими цим договором. Закупівля послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВ 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (пункт 1.1). Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2020 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих за цим договором зобов`язань (пункт 10.1). 6.5. 19.12.2019 Держаудитслужба на підставі наказу від 02.04.2020 № 25 провела моніторинг закупівлі, яким виявлено порушення замовником вимог частини третьої статті 17, пункту 2 частини другої статті 22 та частини першої статті 27 Закону № 922 у частині складання тендерної документації та невідхилення тендерної пропозиції ТОВ «Укрексімгруп», яка не відповідала тендерній документації і, відповідно, в частині невідміни замовником закупівлі. За результатами проведеного моніторингу Держаудитслужба склала висновок від 23.04.2020 № 79. 6.6. Держаудитслужба як орган державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, обмежилася лише виявленням порушень законодавства та не вжила дієвих заходів щодо їх усунення. Не вжило таких заходів і Управління соцзахисту, яке є відповідним розпорядником бюджетних коштів. Прокурором вчинені обов`язкові повідомлення уповноважених органів про стверджуване порушення інтересів держави і намір звернутись до суду з позовом відповідно до норм статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Позиції Держаудитслужби та Управління соцзахисту свідчить про відсутність наміру вживати заходів реагування на стверджуване порушення, у зв`язку з чим прокурор підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави у суді з цим позовом. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій 7.1. Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для визнання недійсними рішення тендерного комітету про визнання учасника переможцем торгів та укладеного на його підставі договору про закупівлю послуг. 7.2. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом № 922, за приписами якого: закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (стаття 3); для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема: планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом (частини перша, третя, четверта статті 11); закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі (частина перша статті 12); замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником (частини перша, друга, третя, четверта статті 16); оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Якщо за результатами розгляду тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерні пропозиції менше ніж двох учасників, процедура закупівлі відміняється. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (абзац перший частини першої, частина четверта, абзац третій частини п`ятої і частина шоста статті 28); замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону (абзац перший пункту 1 частини першої статті 30); замовник відміняє торги в разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій (абзац четвертий частини першої статті 31); рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів (частина перша статті 32); переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 15 частини першої статті 1). 7.3. Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 7.4. Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 7.5. В обґрунтування обставин наявності порушень законодавства у сфері публічних закупівель при проведенні спірної закупівлі прокурор посилався на те, що тендерна пропозиція ТОВ «Укрексімгруп» не відповідала умовам тендерної документації закупівлі в частині підтвердження відповідності учасника встановленим замовником кваліфікаційним критеріям, зокрема наявності: - необхідного обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей, які є достатніми для надання послуг з харчування дітей; - працівників, які безпосередньо будуть задіяні у процесі приготування їжі з розрахунку 1 кухар на 90 дітей та їх знеособлених персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». 7.6. Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частинами першою, другою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. За приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України). 7.7. За результатами дослідження наданих учасниками справи доказів у їх сукупності, попередні судові інстанції спростували наведені доводи прокурора. Так, суди дослідили умови тендерної документації до спірної закупівлі та докази відповідності пропозиції ТОВ «Укрексімгруп» зазначеним кваліфікаційним критеріям, зокрема: - довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, надану на виконання вимог підпункту 3.2.1 пункту 3 розділу III тендерної документації; - гарантійний лист-зобов`язання щодо найму працівників відповідної кваліфікації від 17.01.2020 № 012020-10, який відповідає вимогам підпункту 3.2.4 пункту 3 розділу III тендерної документації, за яким інформація про знеособлені персональні дані працівників, які безпосередньо будуть задіяні у процесі приготування їжі, може не надаватись у разі відсутності достатньої кількості працівників. У такому випадку учасник подає гарантійний лист-зобов`язання, за яким він, у разі визначення його переможцем, зобов`язується найняти достатню кількість працівників; - договір про надання поворотної фінансової допомоги від 02.01.2020 № 02/01/20, який підтверджує інформацію з відповідними розрахунками про наявність у ТОВ «Укрексімгруп» фінансової спроможності для найму на роботу працівників та подальшої виплати їм заробітної плати. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відповідності пропозиції ТОВ «Укрексімгруп» умовам тендерної документації до спірної закупівлі, правомірності допуску цього учасника до участі у закупівлі та, відповідно, відсутності підстав для відміни торгів, визначених абзацом четвертим частини першої статті 31 Закону № 922, на чому наполягав прокурор, звертаючись з цим позовом. При цьому відповідність тендерної пропозиції переможця спірної закупівлі - ТОВ «Рамедас Україна» прокурором не заперечується. За таких обставин попередні судові інстанції правомірно та обґрунтовано відмовили в задоволенні заявленого позову. 7.8. Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, не впливають на них та фактично зводяться до незгоди скаржника з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою доказів зі справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України. 7.9. Враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій таких обставин справи, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неправильне застосування судами норм статті 3, частини третьої статті 11, статей 22, 25, частини першої статті 27, частини п`ятої статті 28, частини першої статті 30 та частини першої статті 31 Закону № 922. 7.10. Що ж до посилання скаржника на те, що на сьогодні відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у випадку незастосування замовником при проведенні публічної закупівлі пункту 2 частини другої статті 22, частини першої статті 27, частини п`ятої статті 28, частини першої статті 30, частини першої статті 31 Закону № 922 у правовідносинах щодо забезпечення харчуванням дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, Суд зазначає, що у цій справі відсутні підстави для формування такого висновку, оскільки суди попередніх інстанцій встановили відповідність пропозиції ТОВ «Укрексімгруп» наявним кваліфікаційним вимогам. 7.11. Доводи скаржника стосовно фундаментального значення питання права у цій справі для формування єдиної правозастосовчої практики та її значного суспільного інтересу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. У розумінні ж норм процесуального права (частина третя статті 287 ГПК України) вони мають значення лише при вирішенні питання щодо можливості касаційного оскарженння судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до яких справа № 918/1187/20 не належить. З огляду на наведене ці доводи не можуть бути підставами для задоволення вимог касаційної скарги. 7.12. Водночас скаржник не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що прокурор, звертаючись з цим позовом, обрав неефективний спосіб захисту інтересів держави, наголошуючи, що повне виконання договору та закінчення строку його дії не є перешкодою для визнання його недійсним. З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що як на додаткову підставу для відмови в позові апеляційний суд послався на те, що стверджуване прокурором порушення порядку проведення закупівлі не може бути виправлене шляхом визнання недійсними рішення тендерного комітету та Договору. На переконання суду апеляційної інстанції, у випадку коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним повністю або частково, вимога про визнання такого договору недійсним без вимоги про вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності не є ефективним способом захисту. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що такої правової позиції у подібних правовідносинах дотримувався і Верховний Суд у постанові від 07.07.2021 зі справи № 905/1562/20. Однак, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.12.2021 зі справи № 906/1061/20 вирішив уточнити висновки, викладені у наведеній постанові Верховного Суду, так: - позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 ЦК України, є належним способом захисту, передбаченим законом; - вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурор подав позов, з`ясувати, як саме будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки; - вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги. 7.13. Отже, апеляційний господарський суд помилково зазначив про неналежність обраного прокурором способу захисту, що, утім, не призвело до прийняття ним неправильного по суті рішення з огляду на встановлену непідтвердженість існування порушень вимог Закону № 922 у проведенні спірної закупівлі. 7.14. Інші доводи касаційної скарги не спростовують викладеного, а отже, й не можуть бути підставою для задоволення її вимог. 7.15. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Прийняті зі справи рішення і постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам в цілому відповідають.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 8.1. Доводи першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права у прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку. 8.2. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9. Судові витрати З огляду на те що касаційна скарга задоволенню не підлягає, витрати зі сплати судового збору згідно зі статтею 129 ГПК України покладаються на скаржника. На підставі наведеного та керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Рівненської області від 19.04.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 зі справи № 918/1187/20 залишити без змін, а касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури - без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Б. Львов Суддя І. Булгакова Суддя Т. Малашенкова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»